Наприкінці поточного сезону харківський Металіст 1925 міг влаштувати собі футбольне життя, сповнене цікавих пригод, однак команда Младена Бартуловича зрештою сама винна через утрати очок у відповідальний момент у чемпіонаті та невдачі в півфіналі Кубка України, що зрештою призвело до того, що "жовто-сині" за підсумками кампанії не зможуть претендувати на єврокубки. Тож залишається просто дограти цей футбольний рік та спробувати зачепитись за щось краще, аніж п’ята сходинка турнірної таблиці.

На шляху до цієї мети завдання для Металіст 1925 при цьому не змінюються — треба перемагати в кожній наступній грі. Зокрема, і луганську Зорю, у гості до якої команда Бартуловича навідалась на стадіон Динамо ім. В. Лобановського надвечір суботи в рамках двадцять сьомого туру. Колектив Віктора Скрипника теж уже вирішив для себе всі завдання в сезоні, тож просто доводить його до логічного завершення.

Але що точно не сподобалось тренеру "мужиків", так це епізод уже на перших секундах, коли аут із лівого флангу оборони від Вантуха перетворився на передачу назад на воротаря від Ескіньї, і хто ж знав тоді, що Сапутін ще не прокинувся, тому відпустив від себе м’яч та залишив його перед порожніми воротами для Петера Ітодо. Легше гол нападнику в цьому сезоні навряд чи хтось міг подарувати.

А Зоря тим часом отримала проблеми не тільки у вигляді пропущеного, двох нереалізованих моментів потому від Горбача та Будківського під час флангових подач, а також і контексті травми Слесаря, якого довелось замінити на Горбача вже на 11 хвилині. Щоправда, Металіст 1925 у одному з епізодів через важке падіння на газон утратив Когута, тож за вимушеними замінами в нас була "результативна" нічия вже станом на 21 хвилину.

Тоді як до змін на табло в цьому плані було дуже далеко. Адже 1925 удалось стримати спроби суперників відігратись та загалом звести перший тайм до боротьби в центрі поля, звідки Зоря аж ніяк не могла б загрожувати воротам Варакути. І контекст другого тайму при цьому команді Скрипника не вдалось змінити навіть після синхронної із суперниками ротації. Дуже спокійно розвивались події й з’являлось відчуття неминучості, нехай і мінімальної, але перемоги гостей.

Сильнішим воно стало після моменту на 74 хвилині, який хоча й змарнував Забергджа на завершення власного ривку до лівого флангу контратаки з ударом із меж штрафного в дальній кут носком стопи, який парирував Сапутін, але це хоча б була гольова нагода, чим Зоря, наприклад, похизуватись не могла аж до початку компенсованого часу другого тайму.

Але натомість команда Скрипника вже з першої спроби тоді й зуміла зрівняти рахунок, коли на 90+1 хвилині прийшла подача кутового з правого флангу від Мічина на голову свіжому Верлею на межі воротарського, і той вразив ближній кут дебютним голом в УПЛ. А вже за наступної атаки Зоря взагалі мала нагоду вирвати перемогу в цій грі, якби не офсайд у Будківського у вирішальний момент. І як тут не зазначити, що майже всю гру команда Бартуловича перебувала над київським Динамо на четвертій сходинці в турнірній таблиці, а коли матч завершився, то просто наздогнала за очками Колос.

У наступному турі луганська Зоря поїде в гості до Олександрії, тоді як харківський Металіст 1925 прийматиме львівські Карпати.

Зоря — Металіст 1925 1:1
Голи: Верлей, 90+1 — Петер, 1

Зоря: Сапутін — Пердута, Янич, Ескінья, Вантух — Кушніренко (Дришлюк, 80) — Слесар (Горбач, 11, Верлей, 62), Мічин, Башич (Єлавич, 62), Попара — Будківський.

Металіст 1925: Варакута — Салюк, Є. Павлюк, Шабанов, Крупський — І. Когут (Антюх, 21), Калюжний, Аревало (Чурко, 82) — Калітвінцев (Забергджа, 59), Петер (Мба, 82), Кастільйо (Рашиця, 59).

Попередження: Ескінья, Мічин, Дришлюк, Попара, Будківський  — Кастільйо