Гранди перемагають із пригодами, ліга грає за двійковою системою: підсумки 24-го туру УПЛ

У ситуації, коли підсумкові місця розподіляються остаточно, ліга передбачувано закрилася, застебнулася на всі гудзики. Вісім матчів 24-го туру включили всього 11 м'ячів – і жодна (!) команда не забила більше одного гола. Що ж, тим більше приводів поговорити про голкіперів.

Битва туру

В принципі, найвидовищнішою грою туру можна назвати битву аутсайдерів. Минай та Оболонь, звичайно, не наймайстровіші команди, тому грали в пас, іноді навіть у два – але градус боротьби з лишком компенсував недолік техніки.

Вперше за п'ять місяців отримав місце у складі Олександр Рибка, повернення якого вийшло, скажімо так, швидкоплинним. Вже на самому початку гри воротар, якому нещодавно виповнилося 37, був змушений вилітати зі штрафного, перериваючи булітний вихід Миная віч-на-віч – і фолити . Заслужена червона картка, та “пивовари” довго грали у меншості. Самі винні – питання лише, хто саме. Безумовно, так провалюватися в обороні не треба нікому й ніколи, але навіть Федорівський, якого так екстренно випускали на заміну, діяв на виходах обережніше.

До Федорівського свої претензії. Два рази поспіль при пенальті він дуже рано йшов з лінії воріт – і за правилами футболу будь-які його порятунки після цього мали призводити лише до повторного пробивання пенальті. Одного разу Устименко не зміг переграти воротаря через такий чит-код, але з другої спроби таки забив – а якби й тоді не забив, то арбітр просто дав би бити втретє. Оболонь – рідкісний клуб, у якого грають усі три воротарі, і наступного туру Іващенко може надати практику Кічаку.

Але взагалі “пивовари” заслуговують на теплі слова. Минай, повне відчуття, не програв лише через гру у бiльшостi протягом 55 хвилин. Дуже слабка позиційна гра – ніби клуб думав, що у грі 11 на 10 м'яч залітатиме у ворота Кемкіна сам. Оболонь навіть у меншості проводила атаки набагато осмисленіше – як наслідок, вона і рахунок зрівняла, і склади. Лук'янчук , звичайно, вчинив дуже безглуздо, коли почав фолити на другу жовту в абсолютно не критичній ситуації – але Оболонь загалом на той момент провокувала суперника помилятися знову і знову.

Зрозуміло, що Минай цього року вже відіграв велику частину відставання від зони перехідних матчів, але в Києві було дуже схоже, що у команди Любеновича поступово закінчується бензин. Оболонь, яка у попередньому турі без найменших шансів програла Вересу, не виграла у команди зі словацького кордону лише через казус Рибки.

Дурість туру

Продовжимо тему необов'язкових вилучень та вихованців Динамо. Назарій Волошин може до кінця сезону більше жодного разу не вийти в основі київського клубу – тому що своїми діями він поставив команду на межу безглуздої осічки. Звичайно ж, він не повинен був грати настільки грубо, вже маючи жовту, за 50 метрів від (будь-яких) воріт. Враховуючи, що конкурент Волошина за позицією – Андрій Ярмоленко, це може позначитися на його ігровому часі нещадним чином.

В цілому ж Олександрія зіграла проти Динамо дуже класний, запальний матч – і він більше за будь-який інший заслуговував піти в “тотал більше”. Після одного з кутових господарів Динамо врятував... Шулянський, у спину якого влучив м'яч.

Киянам було дуже непросто, враховуючи явно не найкращий день Ваната – форвард упустив пару класних можливостей. Але, на щастя Шовковського, Динамо цього сезону розміняло контролюючого опорника а-ля Гендерсон на такого, який вривається у карний майданчик, а-ля Лемпард. Бражко сам почав гольову атаку – і сам її закінчив, швидко підключившись. Сидорчук так не робив.

Прохідний двір туру

Шахтар здобув чергову перемогу – цього разу у репетиції фіналу Кубка. Ворскла начебто і відбивалася більшу частину матчу, але при єдиній гольовій атаці зобразила просто щось особливе:

М'якушко, звичайно, даремно втратив м'яч, але навіть з урахуванням цього полтавцям дивно було йти вперед настільки великими силами. Кевін промчав від усіх, як на електросамокаті – і після цього у Сікана було дві спроби, щоб пробити воротаря. Сікан впорався.

За мінімальної переваги в рахунку Шахтар продовжив атакувати, але отримав вкрай несподіваний удар. Точніше, отримав його Ісенка, від Зубкова – який так прагнув подвоїти перевагу, що переплутав м'яч та голову воротаря.

Вічна дилема: чи видаляти за такі інциденти? З одного боку, нападник просто зіграв як нападник – він грав до кінця. З іншого, зрозуміло, якщо за таке не карати, це може закінчитися і смертю воротаря. Будун Будунов, який, до речі, став Z-чиновником і зараз працює на російський режим в Дагестані, теж колись грав до кінця – і вбив Сергія Перхуна... У контексті конкретної гри висловлю жаль, що Ворскла навіть у більшості не змогла показати в атаці нічого. Сергій Долганський поки що не тішить у побудові позиційного нападу.

Акції туру

Верес вийшов на матч у футболках з написом “Жека, ми з тобою”. Таким чином команда підтримала Євгена Паста, який через розрив хрестоподібних зв'язок пропустить щонайменше півроку. Враховуючи, що на виїзді Верес зіграв у запасній формі, яка вкрита іменами всіх акціонерів клубу, можна сказати, що акцій було дві.

При цьому втрата воротаря якраз і далася взнаки на результаті. Богдану Когуту, звичайно, великий респект за те, що він зміг продовжити матч після зіткнення з Наумцем – але самого зіткнення не було б, якби він правильно зіграв на виході і не дав Хобленку забити переможний гол. Тепер ЛНЗ на 99% зняв питання щодо збереження місця в УПЛ, а ось Вересу, схоже, в кращому разі доведеться грати перехідні матчі.

Сейв туру, асист туру

І хто ж із воротарів найкраще і найяскравіше відзначився у цьому турі з позитивного боку? На мій погляд, це Маханьков , який серйозно врятував Кривбас на початку гри на “Львів Арені”.

Дуель двох команд із топ-5, за великим рахунком, розчарувала. Як це надто часто буває в УПЛ, дві “вискочки” в очній зустрічі вирішили задовольнитись малим і не особливо форсували події за нічийного рахунку. Але і Рух, і Кривбас по разу блиснули тим, що вміють найкраще. Кривбас чудово вийшов з-під пресингу і забив у контратаці, а у Руху феноменальний пас у позиційній атаці віддав Федр.

Вихід на заміну туру

Колос був близький до того, щоб здобути фірмові нулі, з Поліссям, але Танковський вийшов на заміну і забив переможний гол першим же дотиком. Щоправда, йому дуже допоміг рикошет:

Гол туру

Дніпро-1 зіграв унічию у “цифровому” дербі – і, напевно, це вже не варто навіть рахувати за осічку. У команди немає лави, немає альтернативи Пiхальонку з Філіпповим – тож не варто дивуватися, що коли вони обидва вибули, не вдалося здобути перемогу навіть над аутсайдером. Металіст 1925 провів в атаках всю кінцівку матчу і заслужено зрівняв рахунок.

Краще порадіємо за Олексія Гуцуляка, який у конкретний момент порадував естетикою.

Збірна туру

Тренер: Пушич (Шахтар)