Двадцять четвертий тур української Прем’єр-ліги вже за звичним сценарієм не вдалось умістити в межах одного футбольного вікенду, тож кілька матчів усе одно зачепили початок нового робочого тижня. У першому часовому слоті на нас очікувала гра, афіша якої для більшості вболівальників вважалась не надто привабливою, проте учасників протистояння це не надто хвилювало — вони мусили вирішувати власні питання.

І стосувались вони безпосередньо виживання в "елітному" дивізіоні. І якщо для рівненського Вересу, який цього дня завітав у гості до черкаського ЛНЗ, ця проблема була очевидною, то господарі поля тільки теоретично мали шанси впасти в зону перехідних матчів чи навіть прямого вильоту. А щоб цього не сталось із великою часткою ймовірності, потрібно було перемагати одного з переслідувачів.

Напруга в боротьбі за коштовні очки була настільки значною, що в першому таймі команди доклали всіх зусиль для того, аби так і не знайти ворота. Лише один дальній удар Кухарука над поперечиною претендував на підвищення ступеня загрози наступальним діям Вереса, тоді як решту часу команда Шандрука просто переважала суперників за статистичними показниками володіння. Але можна тримати м’яч хоч 99% часу, але для чого, якщо просування попереду немає?

Зазвичай, на другий тайм ми повертаємось за 15 хвилин, упродовж яких триває перерва, але не цього разу. Тут була тривога, тому відновлення гри довелось відкласти аж на пів години, і от чому дуже погано, що команди не створили жодних передумов для того, аби глядачі прагнули повернутись до перегляду саме цього протистояння через таку тривалу вимушену павзу.

Але тим, хто таки наважився додивитись це протистояння, таки дуже пощастило, бо вони стали свідками забитого м’яча. Звісно, якщо вони не є передплатниками одного з відомих сервісів, який включив своїх глядачів "колись тоді", а не в момент стартового свистка другого тайму. Утім, хоч на повторі гольовий простріл Пасіча з лівого флангу на ближню стійку для Хобленка ми таки змогли побачити.

Від цього й почали розкручуватись події після перерви. Вересу вже неможливо було просто відсидітись у захисті, бо цього б ніхто не зрозумів. Треба було йти атакувати та шукати щастя біля чужих воріт. Проте наскільки ж мало моментів створила команда Шандрука для того, аби нащось претендувати саме на дистанції другого тайму! Тільки під завісу гри пішли удари по воротах Кучеренка й це було вже цікаво.

Спочатку голкіпер ЛНЗ потягнув класний удар від Шастала з правого флангу штрафного в ближню дев’ятку, а потім його взагалі ніхто не міг уже врятувати від розстрілу за авторством Дахновського, але суперник із убивчої відстані потужно пробив у поперечину. Проблема полягала лише в тому, що "червоно-чорні" нічого не створювали до цього, тому суперники якось відбились/відскочили й забрали три очки. А разом із тим і один із шансів рівнян хоч наблизитись до того омріяного виходу із зони перехідних матчів.

У наступному турі черкаський ЛНЗ гостюватиме в Олександрії, тоді як рівненський Верес прийматиме дніпровський Дніпро-1.

ЛНЗ — Верес 1:0
Гол: Хобленко, 49

ЛНЗ: Є. Кучеренко — Норенков, Муравський, Саліху, Стасюк — Тілль (Ейнел, 70), Бар (Рибалка, 86), Яшарі — Наумець (С. Шестаков, 62), Хобленко (Прядун, 86), Г. Пасіч.

Верес: Когут — Балан, Курко, Вовченко, Шевченко (М. Шестаков, 82) — О. Кучеренко, Кухарук (Кльоц, 73) — Морозко (Шарай, 65), Яго, Шастал (Дахновський, 73) — Мрвальєвич (Гайдучик, 65).

Попередження: Кухарук.