Програш Ліверпуля на Вікаррідж Роуд наштовхнув на кілька цікавих думок. Юрген Клопп тренує колектив майже три місяці — за цей час в умовах розіграшу англійської Прем'єр-ліги він тричі переміг та тричі не спромігся здобути бодай очко. Результат – неоднозначний, зважаючи на те, що Ліверпуль здолав Челсі та Манчестер Сіті, але зазнав фіаско з не найсильнішими командами ліги. Це викликало певний сумнів щодо можливостей керманича Червоних.

Але тут не можна не пригадати синдром завищених очікувань — у перші дні після презентації Клоппа в мережі з'явилася маса інформації, котра, тим чи іншим чином, відображала чесноти тренера і в багатьох пересічних уболівальників склалося враження, що Ліверпуль миттєво повернеться до боротьби за топ-четвірку. Насправді, футболісти залишилися тими ж, та, якщо оцінювати об'єктивно, зрушення є, і в перспективі саме вони стануть чи не родзинкою Клоппа.

Що змінив Клопп? Німецький спеціаліст вирішив змінити тактику та вектор розвитку атаки.

Роджерс на початку сезону використовував 4-2-3-1 та 4-3-3, втім після поразки від Манчестер Юнайтед із рахунком 1:3, Брендан в умовах чемпіонату впритул до звільнення оперував малюнком 3-4-1-2. Такий крок можна обґрунтувати бажанням головного тренера знайти відповідний баланс між усіма лініями команди та якомога швидше залучити новачків до основного складу. Варто додати, що варіант 4-3-3 попередньо у пресі розкритикував Джеймі Караггер, наголосивши на тому, що ні Данні Інгз, ні Фірміно не підходять у якості вінгерів та не взаємодіють із Крістіаном Бентеке. Як наслідок, у основі частіше з’являвся Джордан Айб, але і він губився у відповідальних епізодах.

Чи пішла 3-4-1-2 на користь? Як стверджує статистика, то швидше "ні", ніж "так" — за гри у три захисники Ліверпуль у вересні пропустив шість голів. Більше — у грудні (7), проте на такий прикрий показник вплинули зовсім інші фактори. Матч із Астон Віллою, хоч і виграний 3:2, показав, що основна ланка колективу, на яку робив ставку Роджерс — півзахист — не відпрацьовує, як планувалося, при обороні, так і не чинить належного тиску на опонента при атаці. Хоча, саме у грі з вілланами Ліверпуль забив тричі вперше з лютого 2015 року, коли у напруженій дуелі переграв Тоттенхем, зафіксувавши на табло 3:2.

От чого не зрадив Брендан, так це власного трактування і бачення футболу – його команда продовжувала грати на контратаках, рідко демонструючи ініціативу у грі першим "номером". Це допомогло супротивнику ефективно використати вільні зони Скаузерів і забивати, як би це дивно не здавалося, чи не з першого удару по воротах.

Юрген Клопп частково відмовився від напрацювань Роджерса, взявши за основу лише 4-2-3-1 та 4-3-3. Чому тепер 4-2-3-1 не викликає такої критики?

Одним із головних зрушень можна вважати перехід від безглуздого контролю м'яча до активного пресингу на чужій половині поля, чим i славнi методи нiмця. Схема, спрямована на взяття воріт, комбінаційний та подекуди агресивний футбол, які так намагається прищепити Клопп, поступово дають результат — у перших вісьмох турах мерсисайдцi вразили ворота суперника вісім разів, а от за керівництва Юргена, у дев'ятьох матчах — дванадцять. Якщо глянути на повноцінну картину, то у всіх змаганнях Ліверпуль забив двадцять три голи.

Менеджер акцентує увагу на флангах – Коутінью, Лаллана та Хендерсон стали одними із ключових футболістів, їхні швидкі переміщення та пошук нападників приносять дивіденди. Причому, що роблять це гравці доволі оперативно, намагаючись якомога швидше перейти до атакувальних дій.

Проблеми. Актуальна проблема — відсутність стовідсоткової концентрації у захисті. В першу чергу це стосується гри на другому поверсі та під час виконання стандартів суперника. Нічийний поєдинок проти Вест Бромвіч Альбіон продемонстрував дані прогалини у всій красі — Дрозди, заробивши два кутових та штрафний удари, зуміли їх всіх трансформувати у взяття воріт. Це попри те, що арбітр зустрічі Крейг Поусон таки відмінив гол Мартіна Ольссона, але й це не завадило шведу повторно вразити володіння Сімона Міньоле.

У двох дуелях з Вотфордом та, особливо, Ньюкаслом провалився Мартін Шкртел – його автогол став поштовхом до перемоги Сорок. Плюс, Стів Макларен використав незручні для німця 4-4-1-1, явно розраховуючи на те, що Юрген намагатиметься забрати три очка із Сент-Джеймс-Парк. Тренер підготувався до прессингу та зусиллями швидких флангових гравців Мусси Сіссоко та Жорджиньо Вейналдума, після миттєвої контратаки, збільшив перевагу господарів до 2:0.

Це стосується і Морено, Клайна та вже вищезгаданого словенця у протистоянні з Вотфордом. Як бачимо, вся лінія захисту не витримує інтенсивної динаміки та програє позиційну боротьбу. Заміни, які використав Клопп, теж не допомогли — Бентеке, Орігі та Айб, поява яких передбачалася, як спроба розвинути атаку та шанс відквитати сумний гапдикап, не зуміли виконати установок. Цікаво, що Юрген продовжує шукати місце для Фірміно, що з моменту підписання контракту не провів жодного повноцінного матчу. Роберто, принаймні зараз, не зарекомендував себе із найкращого боку – бразилець незграбно грає на вістрі, на фланзі і навіть у опорній зоні, де його свого часу випробовував Роджерс. Лтиноамериканець ризикує повторити долю Фабiо Борiнi. Словом, є над чим працювати.

Незважаючи на дві неприємні поразки, у нещодавньому інтерв'ю Айб зауважив, що Клоппу вдалося за короткий термін "змінити все". Тут треба сказати, що Юрген переймається мотивацією і сподівається повернути віру футболістів у той факт, що Червоні – це насправді топ-клуб. Ментальність переможця – ось чого так не вистачає сьогоднішньому Ліверпулю. Можливо, це допоможе голкіперам зберігати холоднокровність – Адам Богдан слабо грає на лінії, а його бельгійський колега останнім часом – на виходах.

Потрібно наголосити на особистих амбіціях самого тренера. Клопп прагне зарекомендувати себе на Туманному Альбіоні, не злякавшись для втілення своїх планів обрати Мерсисайд. Роджерс, після фантастичного сезону 2013/14, який, по ідеї, мав стати тріумфальним для Ліверпуля, помітно згас і відчувалося, що він банально відпрацьовує цикл.

Чи на правильному шляху Клопп? Без сумніву. Любов прихильників червоних та розуміння того факту, що команда дійсно потребує змін, дозволяють Юргену по-справжньому творити. Головне, аби він отримав "зелене світло" у розпорядженні фінансами та подальшими трансферними кампаніями. За керівництва Роджерса на підписання нових виконавців було витрачено понад 290 мільйонів фунтів стерлінгів, однак насправді якісного підсилення ми так і не побачили. Екс-керманич дортмундської Боруссії, кістяк якої, між іншим, за мірками сучасного футболу був зібраний фактично за копійки, пообіцяв що дасть шанс абсолютно всім гравцям і не збирається вдаватися до гучних придбань під час найближчого зимового "вікна". Наразi виникла нагальна потреба у оборонцеві топ-класу, що разом із нинішнім арсеналом гравців цементуватиме захист, та у вінгері, якщо Клопп і надалі використовуватиме модифікації схеми 4-3-3.

Отже,можна констатувати, що напрацювання тренера вельми дієві, але потребують ґрунтовного опрацювання. Як тільки захист стане по-справжньому монолітним, колектив заслужить називатися колективом, тоді у команди справи підуть вгору. Наступну гру Клопп проводитиме із лідером чемпіонату Лестером. Із яким настроєм його підопічні вийдуть проти Лисиць і які зміни запропонує сам Юрген – нам залишається тільки чекати.