У новий рік італійський футбол вирішив зайти із швидким турніром за Суперкубок країни, який віднедавна проводиться у так званому "форматі чотирьох", а місцем зустрічі команд суто з комерційних причин обрано Саудівську Аравію, яка продовжує свої намагання широким фронтом зайти на європейський ринок.

Одну з півфінальних пар цього разу склали міланський Інтер та бергамаська Аталанта в якості чинного чемпіона країни та володаря національного кубка відповідно. Однак суттєво зменшив градус цього протистояння головний тренер "Богині" Джан П’єро Гасперіні своїм рішенням залучити широку ротацію стартового складу, тоді як Сімоне Індзагі жодної заміни після останнього матчу 2024 року не зробив.

Тож і не дивно, що Аталанта поступалась за грою суперникам, і особливо це було помітно в першому таймі, коли з моментів у бергамасків і пригадати щось, окрім удару головою з близької відстані від Скальвіні, буде важко, тоді як у Інтера хто тільки не міг забивати. Але Лаутаро Мартінес цього разу встав явно не з тієї ноги, тож переважна більшість моментів його команди була просто змарнована.

"Змії" в підсумку до перерви так і не забили, незважаючи на безліч спроб, проте надолужили цей недолік уже в другому таймі, на початку якого красивим ударом через себе на завершення подачі з кутового з правого флангу від Чалханоглу відзначився Думфріс. Після цього Гасперіні почав повертати до гри гравців "основи", але вже було трохи запізно.

Бо Інтер одразу зловив суперників на контратаці й удруге відзначився Думфріс, але цього разу вже з-під Гіна на правому фланзі швидкого переходу до нападу своєї команди. Лише після цього ми мали змогу поговорити про дії Аталанти попереду, і вона навіть забила м’яч зусиллями Едерсона, проте той був скасований через офсайд у Де Кетеларе за мить до вирішального удару.

І якщо відкинути всі попередні події в цьому матчі, то може навіть здатись, що бергамаски були близькі до порятунку, бо цей незарахований м’яч, ще кілька небезпечних ударів, а також божевільний подвійний порятунок від Зоммера на останніх хвилинах — це багато для того, аби витягнути навіть таку важку гру. Однак знову "Богиня" не відзначилась у воротах команди Індзагі, що вже більше походить на діагноз.

У фіналі міланський Інтер зіграє проти переможця пари Мілан — Ювентус.

Інтер — Аталанта 2:0
Голи: Думфріс, 49, 61

Інтер: Зоммер — Біссек, де Врей, Бастоні (Аугусто, 67) — Думфріс, Барелла (Фраттезі, 81), Чалханоглу (Асллані, 67), Мхітарян, Дімарко (Дарміан, 76) — Мартінес, Тюрам (Таремі, 46).

Аталанта: Карнесеккі — Коссуну (Палестра, 68), Гін, Колашинац — Дзаппакоста, де Рон, Скальвіні (Джимсіті, 62), Руджері (Едерсон, 56) — Самарджич (Де Кетеларе, 56), Брешіаніні — Дзаніоло (Лукман, 56).

Попередження: Аугусто — Скальвіні