Посеред тижня грають не лише в англійському футболі, а й у італійській Серії A, проте цього разу часові слоти надвечір у будні були присвячені не черговому туру національної першості, а дограванню раніше перенесених протистоянь. Що поробиш, чотири команди з’їздили до Саудівської Аравії на Суперкубок країни, тож тепер доводиться надолужувати матчі за їхньої участі.

Міланський Інтер, наприклад, учасно не зміг провести свою домашню гру проти Болоньї в рамках дев’ятнадцятого туру, і оскільки в "змій"  у запасі ще є перенесена гра проти Фіорентини, то команда Сімоне Індзагі й гадки не мала, на яку кількість очок їй можна розраховувати в чемпіонських перегонах. Колективу Вінченцо Італьяно тим часом подібним опікуватись занадто рано, тож "россоблу" марили лише потраплянням до зони боротьби за єврокубки, для чого треба було виконання одразу серії передумов.

Передусім — обіграти Інтер на його полі, що в принципі є завдання нетривіальним, а ще й із такою грою в обороні, як останнім часом дозволяє собі Болонья в критичних ситуаціях. Однак цього разу якось удалось стримати стартовий натиск від суперників, а у відповідь "змії" получили влучання дальнього удару Фройлера в праву стійку й власне забитий м’яч.

На 15 хвилині навіс Лікоянніса з лівого флангу Бастоні перевів точно на ногу Моро перед штрафним, а той пробив так, що Кастро трохи підправив траєкторію й перехитрив Зоммера. Проте недовго тривала радість гостей, бо далі почались уже анонсовані проблеми в обороні з їхнього боку. Фланги Інтера просто розривали чужий захист, і на 19 хвилині ми побачили як удар Дімарко, із яким упорався Скорупські, так і добивання в порожні від Думфріса.

А ще попереду в міланців працював активно Тюрам, тож партнерам залишалось просто реалізовувати ту перевагу, яку він самотужки створював. Але Інтер знову нікуди не квапився й дотримав напругу аж до завершення першого тайму, коли з прострілу Дімарко таки відзначився Лаутаро. Однак до цього вбивчі моменти мали Одгор та Ндоє в штрафному господарів, тож дуже завчасно було б ховати інтригу в цьому матчі.

Власне Болонья й до останнього не відмовлялась від власного стилю, і як так само легко працювала попереду, так і легко припускалась помилок біля власних воріт у підсумку. І тут пощастило команді Вінченцо Італьяно, що на вістрі атаки в Інтера наприкінці матчу був уже Таремі, а не умовний Лаутаро, а в іранця з реалізацією в цьому сезоні справи дуже погані, тож як би не намагався Тюрам, але забивати з його передач було більше нікому.

Натомість у Болоньї знову зіграв ключову роль в атаці Орсоліні й саме з його передачі на 64 хвилин завдав останнього результативного удару в цій грі Гольм, як виявилось із часом. Надалі "россоблу" відносно успішно контролювали хід подій, і хоча Інтер і атакував наостанок, але сили "нерадзуррі" в цій кампанії небезмежні, тож якщо щось за ходом гри йде не за планом, то це може створювати великі негаразди для команди Індзагі.

У наступному турі міланський Інтер прийматиме Емполі, а Болонья вдома гратиме проти Монци.

Інтер — Болонья 2:2
Голи: Думфріс, 19, Мартінес, 45+1 — Кастро, 15, Гольм, 64

Інтер: Зоммер — Дарміан (Аугусто, 70), де Врей, Бастоні (Б’юкенен, 83) — Думфріс, Барелла, Асллані (Фраттезі, 70), Зелінські, Дімарко (Павар, 70) — Тюрам, Л. Мартінес (Таремі, 74).

Болонья: Скорупські — Гольм (Де Сільвестрі, 76), Беукема, Казале, Лікоянніс — Фройлер (Ерлич, 87), Моро (Фергюсон, 68) — Орсоліні, Одгор (Побега, 67), Ндоє — Кастро (Даллінга, 87).