Чемпіонські перегони в італійській Серії A цього сезону якось по-своєму специфічні. Бо одного моменту почало складатись враження, що ніхто з пари Наполі та міланського Інтера не хоче брати на себе відповідальність, і доводити цю справу до кінця завчасно. Особливо близькими до цього були "Партенопеї" на певному етапі зону, тим паче, що цього року вони позбавлені обов’язків на міжнародній арені.

Але ні. Наполі своєчасно за свій шанс не вхопився, тож передостанній тур національної першості був надворі, а віз і нині там. Команда Сімоне Індзагі все ще мала можливість обігнати Наполі перед заключними вихідними сезону, але для цього треба було набрати за підсумком звітного вікенду більше очок, аніж конкуренти. І зробити це в домашньому матчі проти римського Лаціо на Джузеппе Меацца, тоді як суперники теж були не прості, а з конкретними амбіціями щодо потрапляння до Ліги чемпіонів УЄФА на наступний рік.

Загалом, зачин у цієї гри був яскравий. На відміну від подій першого тайму. Дуже обережна гра від обох команд. Зрештою, це їм самим трохи остогидло, тому під настання перерви вирішили обмінятись грубими фолами та кількома сутичками. Хоч якось себе розбурхали, а потім і до моментів справа дійшла. Ісаксен мав чудову нагоду під час побачення з Зоммером чи не в першій небезпечній атаці гостей відкривати рахунок, але натомість пробив у голкіпера в штрафному.

А от Біссек своєю нагодою вже невдовзі скористався на повну. Навіс кутового з правого флангу від Чалханоглу вже за межами компенсованого до першого тайму часу перелетів на дальній бік штрафного, де його намагався ударом злету замкнути Дімарко, проте захисник суперників блокував, після чого німець із відскоку пробив точно під поперечину. Загалом, Інтер виграв першу половину, у якій, окрім цих двох моментів, нічого цікавого не було.

У другій половині матчу команда Сімоне Індзагі прогнозовано намагалась діяти за рахунком. І було б у неї все добре, напевно, але Марко Бароні не витримав, і почав робити заміни. Спрацювало доволі швидко. Педро на досвіді ввійшов у гру на 52 хвилині, а вже на 71 у центрі чужого штрафного завершував відскок від Весіно, який дбайливо зупинив для партнер простріл Хісая з лівого флангу. Шукали офсайд, але не знайшли.

Інтер тоді добре знав, що й Наполі в паралельній грі грає внічию проти Парми, тож особливо не панікував, але починав нервувати, бо ситуація залишалась слизькою. Але на 80 хвилині Чалханоглу подачею із штрафного з правого флангу на дальній стійці знайшов голову Думфріса, і черговий стандарт почав здаватись переможним для команди Індзагі.

Але не надовго. Лаціо ж теж мав задачі на цю гру й потребував усіх трьох очок, у найліпшому випадку. Але спочатку треба виривати нічию. І тут "змій" фактично підставив під удар той, хто першим і подарував їм сподівання на краще цього вечора — Біссек, коли на завершення основного часу рукою блокував фінт Кастельяноса на лівому фланзі штрафного.

Пенальті Педро реалізував ударом у лівий нижній кут так само на досвіді. І вже потім були цей феєричний промах Арнаутовича повз м’яч перед чужими воротами та його ж гол з офсайду, що навіть у сукупності не могло врятувати господарів від утрати очок.

У заключному турі міланський Інтер гостюватиме в Комо, тоді як римський Лаціо прийматиме Лечче.

Інтер — Лаціо 2:2
Голи: Біссек, 45+2, Думфріс, 80 — Педро, 71, 90 (пен.)

Інтер: Зоммер — Біссек, Ачербі, Бастоні (Зелінські, 90+1) — Думфріс, Барелла, Чалханоглу (Залевські, 90+1), Мхітарян (Арнаутович, 90+1), Дімарко (Аугусто, 67) — Тюрам, Таремі (Корреа, 56).

Лаціо: Мандас — Марушич, Хіла (Жиго, 90+7), Романьйолі, Тавареш (Хісай, 65) — Ровелла, Гендузі — Ісаксен (Педро, 52), Весіно, Діа — Кастельянос.

Попередження: Чалханоглу — Кастельянос, Хіла