Важким був минулорічний осінній період Ліги націй УЄФА для національної збірної України під орудою Сергія Реброва, але якось ми все ж таки продерлись крізь Албанію, Чехію та Грузію й опинились за крок від омріяного повернення до дивізіону A. Якщо пригадуєте, нас звідти геть не за спортивним принципом виштовхнула Швейцарія в ті цікаві ковідні часи, тож певний осад таки залишився.

Проте на шляху до великого досягнення у "синьо-жовтих" стояла вже добре знайома для нас збірна Бельгії. Трохи більше за пів року тому ми з "Червоними дияволами" мірялись силами на порозі плей-оф чемпіонату Європи-2024 в Німеччині, і тоді вони скористались своєю вигідною позицією, зігравши з Україною внічию без голів (0:0). Той досвід гри проти команди Доменіко Тедеско ми запам’ятали, проте німецький фахівець до нашої спроби реваншу так і не протримався — француз Руді Гарсія прийшов йому на заміну.

Збірна знову на полі! Обирай Лева Матчу разом із брендом "Львівське" – голосуй за найкращого гравця під час гри на сайті levmatchu.uaf.ua.

Мільйони УКРАЇНЦІВ – ОДНА команда!

Перед грою Бельгія старанно робила вигляд, що всі конфлікти в її розташуванні розв’язались самі по собі. Але українці могли поставити під сумнів цю тезу вже на самому початку протистояння, коли Яремчук на шостій хвилині в центрі штрафного потужним ударом не пробив Куртуа. Та й загалом початок гри був явно за нами. Треба було лише цим скористатись.

Не скористались. А потім суперники перехопили ініціативу й проблеми почали виникати вже в нашій обороні. Одна з них кадрова — Троссар упав на ногу Коноплі у випадковому епізоді посеред першого тайму, і флангового захисника "синьо-жовтих" довелось замінити. Олексій Сич вийшов замість нього й провів на полі десь тайм ігрового часу, після чого травмувався під час спроби заблокувати черговий дальній удар від Де Брюйне, тож за разом ми втратили одразу двох правих флангових захисників. Тобто всіх, хто був у наявності на цю гру.

Тим часом враження від гри України в другій частині першого тайму вже були не настільки захоплюючими, як на його початку. Поганими, якщо вже бути більш конкретними. І ще гірше все стало сприйматись на 40 хвилині, коли навіс від того-таки Де Брюйне із штрафного з лівого флангу на ближній стійці завершив ударом головою Лукаку.

На другий тайм ми виходили без змін, але початок був таким млявим, що Ребров таки почав масовану ротацію вже через чверть години. Там і травма Сича "дуже вчасно" підштовхнула тренера це зробити. І ще удар із штрафного від Зінченка в центральній зоні, який прилетів у праву стійку чужих воріт — один із передвісників того, що ми таки на щось були здатні попереду.

А решту Україна створила тоді, коли суперники вирішили самоліквідуватись у цій зустрічі. Тригер — груба помилка Де Вінтера на м’ячі перед власним штрафним на 66 хвилині, після чого Гуцуляк виграв дуель у штрафному у Куртуа. Далі Бельгії на полі ніхто вже не бачив. Команда Гарсії пережила рівно те, через що переймались її вболівальники — відсутність характеру та бажання боротись за результат.

І тут уже на перший план виходило бажання саме України виправляти все те, що наробили в першому таймі та на початку другого. Удалось це зробити навіть із запасом — швидкі м’ячі від Ваната та Забарного за підсумком передач із правого флангу від Циганкова та Зінченка відповідно в цьому дуже допомогли. А отже недарма від самого початку штурмували саме ту ділянку поля.

Зрештою, був шанс довести справу навіть до розгромного рахунку, але вирішили все ж таки обмежитись і трьома голами, тоді як Ванату та Судакову не вистачало геть трохи в їхніх потенційних гольових ситуаціях. Але зачин перед грою в Генку 23 березня вже зроблено, і саме заради цього ми тут і зібрались.

Україна — Бельгія 3:1
Голи: Гуцуляк, 66, Ванат, 73, Забарний, 79 — Лукаку, 40

Україна: Лунін — Конопля (Сич, 25, Ярмолюк, 62), Забарний, Матвієнко, Миколенко — Зінченко, Калюжний (Назарина, 88), Шапаренко (Гуцуляк, 62) — Циганков, Яремчук (Ванат, 62), Судаков.

Бельгія: Куртуа — Меньє, Мехеле, Де Вінтер (Раскін, 80), Дебаст, Де Кейпер (Мокіо, 89) — Тілеманс, Де Брюйне (Ванакен, 70), Троссар (Салемакерс, 80) — Лукаку, Де Кетеларе (Лукебакіо, 70).

Попередження: Тілеманс.