У контексті іспанського футболу всім знайоме таке явище, як El Clasico. Але про той факт, що таким чином називають не тільки одвічне протистояння поміж каталонською Барселоною та мадридським Реалом, доводиться нагадувати повсякчас. Звичайно, коли одна з цих команд зустрічається з іншим клубом, який ніколи в історії не залишав "елітний" дивізіон країни — баскським Атлетіком.

І вже на настільки ранньому етапі сезону, у другому турі, відбувалось протистояння поміж "блаугранас" та "левами" на Олімпійському стадіоні Барселони, відомому також за назвою Монжуїк. Баски при цьому привезли із собою лише один заліковий бал після домашнього двобою проти Хетафе, тоді як каталонці настраждались у Валенсії, але без трьох очок додому не повернулись (2:1).

Ніхто не гарантував легкої прогулянки команді Фліка й у цьому протистоянні, що було цілком очевидно, бо баски за будь-яких умов не є командою, яка роздарює залікові бали своїм суперникам. Але цього разу обрання тактики від Вальверде було все ж таки занадто обережним, і "леви" через відносно низький блок дали Барселоні надто багато м’яча під контроль.

Тим часом із новим тренером на чолі "блаугранас" грають у більш вертикальний футбол, і коли в твоєї команди м’яч постійно перебуває в ногах, то це — подарунок від суперників, а не їхня тактична розсудливість. Барса намагалась грати максимально спрощено, але не без розкошів — удар п’ятою Рафіньї в польоту був дуже яскравим прикладом останнього, шкода тільки, що пішов точно у воротаря.

Зрештою, підхід господарів поля спрацював і посеред тайму вони відзначились уперше, коли третій воротар Паділья вибив м’яч кулаком під час подачі із стандарту, після чого отримав посередньої якості добивання здалеку від Ямала, але Лекуе підставив голову настільки невдало, що удар суперника полетів значно швидше й точно під поперечину. Гол із боротьби, тільки такі ми й очікували побачити в цій грі.

Барса піймала кураж, що було так само очікувано, і намагалась одразу забити вдруге, проте польський супербомбардир неначе втратив везіння й постійно його удари супроводжували влучання в каркаси воріт що один воріт, що інших уже після перерви. А тим часом баски вийшли до поодинокої атаки, зробили простріл із правого флангу, Кубарсі сфолив проти Беренгера у воротарському в підкаті, а VAR та згодом Сансет із пенальті його команді це не пробачили.

У ситуації рівного рахунку за ходом гри команда Фліка вже бувала, тож для неї це не було несподіванкою. Як і для гостей. Але в другому таймі Атлетік показав дуже погану гру в плані атаки, а виключно відбиватись у команди Вальверде виходить не так уже й успішно. Тим паче на виїзді.

Із моментами Левандовські було очевидно, що другий гол Барселони десь поруч, але до нього ще потрібно було дістатись через серію невдалих передач до штрафного й загалом чималих витрати фізичного ресурсу. Але поляк таки забив, на 75 хвилині, коли з відскоку від Бадільї в центрі штрафного під час прострілу Педрі з лівого флангу вже б непристойно було не забити. У підсумку, черговий напружений успіх Фліка в Іспанії, де все працює проти нього.

У наступному турі каталонська Барселона зіграє в гостях у мадридського Райо Вальєкано, тоді як баскський Атлетік прийматиме Валенсію.

Барселона — Атлетік 2:1
Голи: Ямал, 24, Левандовські, 75 — Сансет, 42 (пен.)

Барселона: тер Штеген — Кунде, Кубарсі, Мартінес, Бальде (Мартін, 90) — Педрі (Фермін, 62), Берналь (Е. Гарсія, 83) — Ямал (Віктор, 90+1), Рафінья, Торрес — Левандовські.

Атлетік: Паділья — Лекуе, Вівіан, Альварес, Берічіче — Весга (Хаурегісар, 63), Прадос (Еррера, 79) — Беренгер (Арес, 72), Сансет (У. Гомес, 63), Н. Вільямс — І. Вільямс (Гурусета, 78).

Попередження: Кубарсі, Берналь, Левандовські, Фермін — Альварес, Беренгер, Лекуе, Хаурегісар, Еррера