Генеральний директор Кривбасу Володимир Баєнко поділився очікуваннями від другої половини цього сезону.

Про роботу клубу на зборах та враження від роботи молодих футболістів.

"По-перше, велика подяка, що ми зуміли провести збори в Туреччині. Вдячність нашим Збройним Силам України, а також Міністерству спорту. Завдяки ЗСУ маємо нагоду поїхати та займатись своєю справою. Щодо зборів, то ми задоволені роботою. Задоволені умовами, у яких команда працювала. Зіграли дуже хороші спаринги з сильними командами. Вважаю, кожен спаринг був максимально наближений до офіційного матчу. Кожен поєдинок був як бій. 

Враження дуже позитивні. Особисто я очікував, що молодь не підведе. Це каже про те, що ми рухаємось у правильному напрямку. Адже без молоді у команди не буде майбутнього. Академія – це вихованці та резерв для головної команди. Хлопці повністю занурились у атмосферу першої команди, вони молодці. Ці збори – великий досвід для них. Спілкуючись із Юрієм Вернидубом, розумію, що декілька гравців будуть у подальшому тренуватись з першою командою на постійній основі".

Також функціонер поділився деталями щодо ситуації з візою легіонера команди Івана Дібанго, кадровий потенціал, де клуб буде проводити домашні матчі й чого взагалі очікувати від нього цієї весни.

"Так, я читаю усі коментарі (і не тільки я), бачу занепокоєння наших шанувальників. Розумію їх. Хотів би їм трішки пояснити ситуацію: якщо було питання тільки з однією візою, все було б набагато швидше. Щодо Дібанго: перш ніж отримати українську візу, він повинен отримати турецьку, а потім молдовську. У мирний час легіонерам необхідна була тільки одна віза, зараз після нападу рашистів – три.

Іншого виходу, на жаль, немає. З цією проблемою зіштовхнулись усі клуби, в яких є футболісти з африканського континенту. Тому напряму до України вони потрапити літаком не можуть. У цьому випадку тільки транзитна віза тієї країни, яка межує з Україною. І у нас вибір невеликий. Одна — взагалі не країна (404). Ми намагаємось знайти якомога коротший шлях, аби наш футболіст прибув до розташування Кривбасу.

Нам кажуть почекати два-три тижні, а натомість чекаєш на тиждень більше. Далі – наступна віза, та ж історія. І вже потім українська. А це все час. Саме тому два наших футболісти так довго добираються до команди. Ми чекали на візу Івана, він двічі приїжджав до українського посольства. Хочу подякувати усім посольствам, адже усі йшли нам назустріч та допомагали. І в Сенегалі, і в Нігерії. Але ще подієш, коли країна-терорист обстрілює Україну. Після цього деякий час немає світла та не працюють відповідні системи. Це системні проблеми, на які не можна ніяк вплинути.

Ми влітку збирали команду майже з нуля. Брали футболістів не на довгострокові контракти, щоб подивитись, хто нам допоможе, а хто – ні. Тому планували таке: якщо футболіст зможе нас своєю грою переконати, що можемо на нього розраховувати, то взимку сядемо та обговоримо новий контракт. Як показав час, на старті чемпіонату нам не вистачало не кваліфікованих гравців, а зіграності команди. Адже ті ж самі футболісти в кінцівці сезону вистрілили, хоча спочатку вдавалось далеко не все.

Це свідчить не про якість виконавців, а про брак часу. Тому у зимове міжсезоння розуміли, кого нам потрібно взяти. Ми обговорювали це ще на початку осені, тому у перший збір вже входили з трьома новачками, які прийдуть на ті позиції, з яких виконавці підуть. Плюс продовжили контракти з тими, на кого розраховуємо, а потім одну-дві позицію планували доукомплектувати. Наразі кандидатів підбираємо дуже ретельно.

Дуже багато потенційних новачків нам не підійшло. Плюс добре відпрацювали наші футболісти. До того ж, добре проявила себе молодь. Вірю в наших футболістів, бачу у нашої команди великий потенціал. Бачимо з президентом те, як працюють тренери та повністю їм довіряємо. Нам тільки потрібен час. Не кажу, що не буде новачків. Переговори ведуться. Але нам потрібні тільки ті, які будуть сильніші за гравців, які у нас є.

Якщо буде хоч десята частина відсотка шансу зіграти домашній матч УПЛ у Кривому Розі – ми будемо грати у Кривому Розі. Ми докладемо максимум зусиль, аби зіграти у рідному місті. Звісно, не все від нас залежить, але керівництво клубу працює, аби ми грали вдома. Аби команда виходила на матч під гімн міста Кривий Ріг, і, я дуже сподіваюсь, під оплески вболівальників.

В першу чергу, якби була можливість, я б запросив на наш матч військових. Вони мають лише декілька вихідних, й на матчі улюбленої команди мали б змогу відпочити та відволіктись, подивитись футбол. Я підтримую ідею президента Вереса, це дуже гарний крок. Ми повинні жити, повинні рухатись далі. Перший меседж по цьому питанню вже є. Треба всім зібратись, обговорити та рухати цю ідею.

Більш збалансований. Хлопці вже притерлись та знають чого очікувати один від одного. Хотілося б краще стартувати за рахунок того, що зʼявилась команда, зʼявився командний дух".

Кривбас розпочне другу частину сезону поєдинком з Колосом завтра о 13:00.