Металіст та Верес зіграли внічию в сенсаційному матчі з десятьма голами

Протистояння в рамках двадцять першого туру української Прем’єр-ліги поступово перейшли до своєї суботньої частини, відкривати яку мав доволі цікавий двобій у підвалинах турнірної таблиці. Усього один бал розділяв поміж собою харківський Металіст та рівненський Верес, тож від команд Періци Огнєновича та Юрія Вірта глядачі очікували побачити запекле протистояння в боротьбі за право нарешті залишити зону вильоту та перехідних матчів відповідно.

Коли вже відлунав Гімн України та минула хвилина мовчання на честь Захисників нашої держави, у трансляції одразу можна було почути потужний гамір від грому, що поширився над Ужгородом. Було зрозуміло, що часу на гру в футбол на якісному та зволоженому в нормальному ступені футбольному полі в команд залишається не так уже й багато, тож вони одразу почали братись до справи.

Харків’яни захопили ініціативу в утриманні м’яча на чужій половині поля, після чого їм вистачило лише кілька атак для того, щоб довести свої зусилля до логічного завершення у вигляді забитого м’яча. Захист Вересу на відтинку з шостої до десятої хвилини виглядав відверто розгубленим, тож команда Вірта спочатку отримала удар злету від Картушова на завершення високої подачі Романюка з правого флангу на дальній кут воротарського, після чого гості припустились помилки під час подачі кутового з того самого боку поля.

Із ударом Чідомере та близьким добиванням від Мизюка Когут ще якось упорався, хоча й довелось крутитись на лінії неначе білка в колесі, а ось із третім ударом від Пороха поладнати воротар уже ніяк би не зміг. Варто зауважити, що партнери по команді лише спостерігали за тим, як їхнього голкіпера розстрілюють із близької відстані.

Після цього, десь на 16 хвилині, почалась обіцяна злива, тож командам ставало грати дедалі важче. На негоду цілком можна було списати момент на 17 хвилині, коли Мизюк на центральному вході до штрафного виходив для побудови лінії офсайду, але випадково наступив на ногу Станіслава Шарая, на якого саме в цей момент віддавав передачу партнер. Арбітр вірно розцінив сукупність цих двох чинників, тож призначив пенальті, який Блізніченко реалізував пострілом у правий кут.

Три голи за перший тайм — для УПЛ такого й за матч буває вже достатньо, проте, як виявилось згодом, це команди тільки почали розігріватись. Шоу-балет неначе на ковзанці ми спостерігали лише в тих відтинках ігрового часу, коли футболісти не забивали додаткові м’ячі. Спочатку, на 23 хвилині Блізніченко віддав передачу з правого флангу штрафного під удар у дотик для Владислава Шарай, але вже за дві хвилини постріл Прядуна з лівого флангу штрафного під дальню стійку знову вивів Металіст уперед за рахунком.

Злива не вщухала, але й команди не мали бажання зупинятись, тож уже під завісу першої половини ми побачили завершення подачі кутового з лівого флангу від того-таки Блізніченка на голову дебютанту Хондаку, який пробив у дальній кут, а трохи пізніше Бойчук від правого кута штрафного зіграв у свояка із захисником суперника, а потім злету вгатив у дальню дев’ятку. Напевно, найкрасивіший м’яч туру. Як мінімум. І це був тільки перший тайм.

На другу половину гри Огнєнович вирішив випустити Ігора Чайковського заради зміцнення власної центральної вісі, а вийшло в підсумку так, що свіжий гравець став ледь не головним ньюзмейкером стартових хвилин після перерви. Спочатку Кльоц подачею з правого флангу знайшов на дальньому куті воротарського вільного Владислава Шарая, який ударом головою вразив ближній кут. А вже в наступній атаці саме в руку Чайковському прийшов простріл Дмитра з правого флангу штрафного, після чого Блізніченко під голкіпером пробив у лівий кут із пенальті.

Таким чином Верес із програшного рахунку зумів зробити повноцінний вольовий камбек із отриманням переваги, але зупинятись на тому не збирався. Чимало спроб атакувати було в підопічних Юрія Вірта, але всі вони завершувались невпевненими ударами повз ворота з доволі непоганих позицій. Номінальні господарі поля тим часом дуже довго збирались із власними думками щодо фінального штурму, до якого вдались вже на останніх хвилинах.

Тоді подачу з лівого флангу від Бойчука на ближній стійці собі за спину перевів, після чого Наумець якось зачепився поміж трьох суперників, та ще й устиг пробити повз голкіпера з важкого становища. Це був десятий гол у звітній зустрічі. Шкода, що останній, бо тільки повторив рекорд за результативністю в окремо взятому матчі чемпіонату.