Ворскла здолала Металіст у грі з чотирма одинадцятиметровими

Українські футбольні вболівальники добре були обізнані стосовно того факту, що до головного матчу суботи в рамках двадцять другого туру Прем’єр-ліги потрібно було пройти ще крізь два не менш запеклі протистояння. Потрохи починає розігріватись атмосфера в зоні вильоту, а отже кожній із команд стає все більше нестерпно там перебувати. Полтавську Ворсклу свого часу також спідкала ця неприємна участь, а в контексті звітного протистояння команда Віктора Скрипника намагалась і для себе заробити максимум очок, і не дати харківському Металісту вийти з небезпечної зони.

Звітна зустріч починалась дуже несподіваним чином. Металіст, вочевидь натхненний нічиєю з рахунком 5:5 проти Вересу, побіг атакувати ворота суперників уже на самому початку протистояння й заробив пенальті на восьмій хвилині. Ісенко тоді кулаком грав на виході під час подачі з лівого флангу від Бойчука, але влучив у голову Демченку перед власним воротарським. Автор передачі в підсумку пробив із позначки в правий кут, завдяки чому рахунок було відкрито.

Проте Ворскла не мала вигляду колективу, якого згнітив невдалий початок гри. Полтавці спробували позиційні атаки на чужій половині й доволі швидко зрозуміли, що у відмінній формі перебуває правий захисник Феліпе, який з’явився на полі з перших хвилин тільки за підсумком пошкодження у Володимира Чеснакова. Тож нікого не здивувало, що посеред першого тайму саме з передачі бразильця на ближній кут воротарського Степанюк заробив пенальті за підсумком фолу Мизюка, а Сефері пробив у лівий кут.

Щодо пенальті в цій грі, то це була взагалі окрема історія. За кілька миттєвостей після голу Ворскли, у центрі власного штрафного воротар Єрмаков стрибнув у ноги Степанюка, який відіграв його після передачі з глибини від Скляра. Однак голкіперу Металіста після того вдалось потягнути черговий удар Сефері, але вже посередньої якості, у лівий нижній кут.

Проте й на цьому рішення рефері щодо призначення одинадцятиметрових себе не вичерпали. Уже на останній хвилині основного часу першого тайму стався один із найбільш суперечливих моментів — падіння Челядіна на правому фланзі штрафного після контакту з Демченком. Арбітр побачив фол, але гравці Металіста були геть іншої думки, за що спочатку порушник отримав попередження, а потім і хтось із тренерського штабу гостей був вилучений уже після свистка на перерву.

Тим часом Сефері втретє пробив у лівий кут, але вдруге не схибив. Захист харків’ян почав потрохи розсипатись і в підсумку пропустив ще один м’яч уже в компенсований час, коли передача від Скляра з глибини до правого флангу штрафного була завершена зусиллями невгамовного Феліпе. Таким чином перевага команди Віктора Скрипника набула загрозливих масштабів, хоча починали господарі невдало.

На другу половину матча Огнєнович замінив Демченка, що нервував, а також випустив на поле Панасенка, завдяки якому гості почали доволі непогано зв’язувати власну гру в центрі поля. У Металіста було кілька непоганих нагод за участі того ж таки Прядуна в межах чужого штрафного, проте здебільшого захист Ворскли виглядав монолітно, хоча й у його центрі грали два номінально флангових гравці.

Лише під завісу протистояння атака харків’ян досягла свого, коли той-таки Панасенко тонко зіграв до правого флангу штрафного, а Романюк у дотик пробив у протилежний кут. Не дивлячись на той факт, що "жовто-сині" в ті хвилини володіли ініціативою, дотиснути суперників ще й до третього голу їм усе ж таки не вдлось.

У наступному турі полтавська Ворскла гратиме в гостях у львівського Руху, а харківський Металіст прийматиме київське Динамо.

Ворскла — Металіст 3:2
Голи: Сефері, 26 (пен.) , 45+1 (пен.), Феліпе, 45+2 — Бойчук, 9 (пен.), Романюк, 82

На 30-й хвилині Таулянт Сефері (Ворскла) не забив пенальті (воротар).