Восьмий тур української Прем’єр-ліги організаторам національної першості вдалось умістити всього в три ігрові дні, тож на недільній частині протистоянь черговий футбольний уїкенд для нашої країни добігав завершення. Це день розпочинався з дуже гучної афіші — протистояння луганської Зорі проти дніпровського Дніпра-1, на яке ще приблизно пів року тому спокійно могла очікувати вся країни, адже ці команди розігрували поміж собою "срібні" та "бронзові" місця в турнірній таблиці.

Однак цього разу командам Валерія Кривенцова та Юрія Максимова доводилось розігрувати, хіба що, кращі позиції в зоні перехідних матчів, якщо такий вираз узагалі можна застосувати до ситуації, у якій перебували "мужики" та СК на початку сезону. Річ у тім, що Зоря та Дніпро-1 на двох за 11 зіграних матчів здобули тільки дві перемоги, що було просто кричущим явищем на тлі того, що дніпряни нещодавно боролись за місця в основному раунді єврокубків, а луганці взагалі є діючими їх учасниками.

У першій половині гри обидві команди пропагували повільний та обережний футбол, із тією лишень відмінністю, що Зорі майже не вдавалось побудувати якісної позиційної атаки, у чому Дніпро-1 виглядав на дві голови вищим за суперників. Не дивно, що команда Максимова в підсумку й забила першою, коли фактично єдиною своєю нагодою залишитись без опіки в чужому штрафному від початку матчу скористався Когут.

Ігор у цьому матчі розташовувався на незвичній для себе позиції форварда, але на 24 хвилині все зробив так, неначе вона для нього є рідною: звільнив зону для Рубчинського, на якого з глибини зіграв Бабенко, а сам пішов відкриватись під завершальний удар. Можливо, саме таким нестандартним рішенням і виграв Максимов у підсумку цю гру, бо всі інші шляхи, так чи інакше, контролювали суперники.

Що ж до дій Зорі попереду, то все було дуже повільно та проходило майже без виникнення небезпеки для гостей. Лише момент Антюха незадовго до перерви можна було пригадати в цьому контексті, але Денис завершив передачу Герреро до правого флангу штрафного повз ближню стійку. Із таким багажем команда Кривенцова перейшла до другому тайму, яку також відкривали своїм гольовим моментом суперники.

На важкому газоні стадіону України м’яч помітно дріботів, ось і не зміг по ньому влучити Когут під час прострілу Гуцуляка з правого флангу штрафного на ближню на 54 хвилині, після чого Лєднєв за його спиною покотив на Рубчинського, але й партнера влучність підвела. Надалі гра скотилась у суцільну боротьбу, від якої виграв тільки Дніпро-1, бо дорогоцінний для Зорі час просто спливав.

У наступному турі луганська Зоря зіграє гостьовий матч проти одеського Чорноморця, тоді як дніпровський Дніпро-1 посеред тижня в Кубку України навідається до житомирського Полісся, після чого прийматиме харківський Металіст 1925.

Зоря — Дніпро-1 0:1
Гол: Когут, 24

Зоря: Турбаєвський — Боль (Данченко, 77), Джордан, Снурніцин — Алефіренко, Яцик, Мишньов (Волошин, 77), Вантух  — Антюх (Чурко, 77), Нагнойний — Герреро.

Дніпро-1: Волинець — Пуріта (Мірошніченко, 79), Сваток, Сарапій, Кравець — Бабенко, Рубчинський (Гаджиєв, 79) — Гуцуляк, Піхальонок (Вітіньйо, 67), Лєднєв — Когут (Є. Пасіч, 57).

Попередження: Вантух — Кравець, Бабенко, Сарапій.