На завершення цього дня-експромту в розкладі двадцять першого туру української Прем’єр-ліги, який припав на середину тижня через прохання тренерів національної збірної України дати можливість викликаним гравцям отримати більше часу на підготовку, відбувався центральний за афішою матч усього звітного раунду. Львівські Карпати вперше в 2025 році грали на рідному стадіоні Україна, а в гості до них на таку урочисту подію навідався сам донецький Шахтар.

Команда Маріно Пушича добре знала, як завершився матч київського Динамо проти луганської Зорі буквально за пів години до початку цього протистояння (2:2), тож мотивації "гірників" було годі й шукати. Ще й із урахуванням того, що ще раніше цього дня свою перемогу здобула й Олександрія, до якої чинним чемпіонам також ще треба буде якось діставатись у турнірній таблиці.

Від початку року на полі стадіону Україна не могли проводити матчі, бо там банально був відсутній підігрів у справному стані. І якщо в природних умовах зрештою траву таки вдалось розморозити, то от вирости належної якості вона за такі терміни явно не мала шансів. Це варто відзначати, якщо ми вже побачили, як м’яч у будь-якого футболіста міг у випадковий момент просто загрузнути в газоні. Так точно не має бути на рівні "елітного" дивізіону, але так воно є.

Звичайно, що це шкодить загальному малюнку гри. Тим паче, що грають дві команди, які охоче будують свою гру низом, для чого, як не дивно, потрібен якісний контакт м’яча та газону. І, звичайно, Шахтар це вміє робити трошки краще за Карпати, а отже й страждав він від цих природних обмежень закономірно трішки більше. Але явно не через це Егіналду зіпсував одразу кілька виходів віч-на-віч із Кінарейкіним ще в першому таймі.

Та й загалом, "гірники" мали вирішувати долю матчу на свою користь ще до перерви — для цього в них були всі можливості, але команда Пушича знову відмовлялась забивати. Як наслідок, четверті "нулі" поспіль у чемпіонаті за підсумком першої половини від гостей ми таки побачили, після чого сценарій був відомий заздалегідь — Шахтар був зобов’язаний страждати за змарновані нагоди. Швед, Кевін та той-таки Егіналду можуть і не назбирати пальців у себе на руках, щоб порахувати, скільки атак команда завершила без власне завершення.

А в другому таймі прокинулись Карпати, і після удару через себе від Костенка над поперечиною та дальнього пострілу Шаха, який ледь витягнув Різник, Шахтар ризикував узагалі все втрати в цьому матчі. У відповідь Пушич кинув на поле "два мішки з грошима" у вигляді Еліаса та геть свіжого новачка Аліссона, і вийшло так, що гравець, який навіть не тренувався нормально з командою досі, був одним із головних діячів на полі на обидві команди.

Проте, поки ми дивились, наскільки якісно грають 16 млн євро без підготовки, час спливав, а отже й Шахтар ближче до омріяного успіху не становився. Кінарейкін, власне, усе зробив для того, щоб донеччанам нічого й не зичило в цьому матчі, а отже відставання від Олександрії знову збільшилось, а на Динамо ці "гірники" вже й не задивляються напевно.

У наступному турі львівські Карпати прийматимуть одеський Чорноморець, тоді як донецький Шахтар гостюватиме в київської Оболоні.

Карпати — Шахтар 0:0

Карпати: Кінарейкін — Сич, Бабогло, Педросо, Полегенько — Чачуа, Альварес, Танда (Клименко, 46) — Бруніньйо (Федор, 85), Краснопір (Ігор, 80), Костенко (Шах, 80).

Шахтар: Д. Різник — Конопля, Бондар, Матвієнко, Азарові (Траоре, 80) — Марлон, Назарина (Бондаренко, 65), Судаков — Швед (Аліссон, 65), Егіналду (Еліас, 65), Кевін.

Попередження: Сич — Марлон