Олександрія мінімально обіграла Кривбас у "водне поло"

У недільній частині двадцять третього туру української Прем’єр-ліги брали участь здебільшого команди, які претендують на високі місця в турнірній таблиці, і половина з них при цьому була залучена до чвертьфінальних протистоянь у Кубку України посеред тижня. Зокрема, Олександрія ледь відійшла від важкого та насиченого овертайму проти донецького Шахтаря, за підсумком якого поступилась 0:1, а тут команді Руслана Ротаня вже треба було відкривати ігровий день.

І матчем не аби проти кого, а проти криворізького Кривбасу, який цей тиждень провів суто в підготовці до протистояння на Ніці, яке й для колективу Юрія Вернидуба мало визначальний характер. Але виключно в контексті боротьби за єврокубки, бо ніхто не знав, як далі зіграють свої матчі цього туру житомирське Полісся та донецький Шахтар, а становище "червоно-білих" у цих перегонах навіть із півтора матчами в запасі було доволі хитким.

У першому таймі цього протистояння ми не говорили про наближення якоїсь із команд до забитого м’яча. Натомість ми говорили про ступінь занурення футболістів і м’яча у вогкий стадіон газону Ніка, який на повну відчув на собі впливу безперервних квітневих опадів, починаючи від снігу, і закінчуючи дощем. За таких умов дивитись футбол дуже важко — м’яч ледь відривався від газону, а отже й створювати якусь загрозу воротам нікому не вдавалось.

Очевидно, що на другий тайм ніхто опади й надлишкову вологу з газону нікуди подіти так і не зміг, тож годі було й сподіватись, що малюнок гри зазнає якихось змін. У такому випадку на перший план виходить здатність команди адаптуватись. І вийшло так, що Олександрія це зрозуміла раніше за суперників. Хоча, а чи осягнув цю мудрість Кривбас узагалі в цій грі?

На 57 хвилині Цара зіграв у стінку з Філіпповим на лівому фланзі штрафного, після чого його простріл на ближній мав замикати Шепелєв, але Кліщук утрутився, проте лише залишив м’яч під добивання Безерри в порожні ворота. Той не схибив, 1:0, і всім потрохи стало зрозуміло, що далі цього рахунку ми нікуди не подінемось. Воно так і вийшло в підсумку — лише один дальній удар Кузика наприкінці матчу повз ліву дев’ятку вартував хоч якоїсь уваги в діях гостей попереду. Так за подібних умов точно не відіграються.