Програма двадцять третього туру української Прем’єр-ліги розтягнулась на чотири ігрові дні й виявилась доволі розлогою. На її ж завершення ми завітали до Житомира, де в звітній день погода вирішила довести, що снігопад на початку квітня це ще нічого, а от справжня хуртовина — це вже ноугау саме поточного розіграшу. Хоча, можливо, це львівські Карпати прихопили із собою в мандрівку трохи справжньої погоди високогір’я.

Однак не тільки заради ознайомлення з метеорологічною ситуацією завітала на цей матч команда Владислава Лупашка. "Леви" прагнули скористатись моментом, і на тлі овертаймів посеред минулого тижня для Полісся в Кубку України проти рівненського Вереса підловити суперників, скориставшись перевагою повноцінного тижневого циклу підготовки.

Саме тому ми побачили агресивну гру від гостей на початку зустрічі, коли вони підтискали опонентів високою лінією пресингу, і Полісся не надто при цьому розуміло, як виходити з під такого опонента. Утім, обійшлось без створення реальних гольових моментів для Карпат, і коли господарі поля відвели гру з власної половини, то одразу ж виник момент для Назаренка на лівому фланзі штрафного, коли той із відскоку пробив у поперечину.

Цікаво, що до середини першого тайму колектив Лупашка вів за рахунком у показнику кількості ударів по воротах 5:0, але на перерву Полісся помітно підтягнулось, тож ніякої переваги станом на завершення першої половини гри в жодної із сторін не було. Тим часом ми побачили перший прояв потенційного сильного снігопаду, але він доволі швидко вщух. Проте не зник.

Команда Імада Ашура відкрила другий тайм із власного активного пресингу на чужій половині й одразу ж почало турбувати воротаря суперників фланговими передачами з ударами на завершення. Певну їхню кількість блокували, деякі — досягали площини воріт, інші — небезпечно пролітали повз. А потім як вхурделило в Житомирі, що було таке враження, що ось-ось, і арбітр Віктор Копієвський може забрати команди з поля, бо інколи й м’яча не було видно.

Чи через це, чи просто з власної необачності, але на 60 хвилині Полісся пропустило випад Краснопіра до правого флангу контратаки, на завершення якого той через ноги Очеретька перевів м’яч на протилежний бік штрафного, звідки ворота розстріляв Чачуа. Фактично Карпати в цей момент зробили те, на чому наполягали суперники в стартовій половині першого тайму.

Але далі цей результат ще треба було гостям утримати, і з такими помилками під тиском від воротаря Кінарейкіна та загалом у грі без м’яча це було б зробити дуже важко. Але не неможливо. І "леви" майже дотягнули до переможного завершення. Якби не доволі цікаве рішення Костенка до останнього ховати за спиною руки під час подачі з правого флангу від Майсурадзе, щоб потім раптово їх виставити в бік м’яча й привезти пенальті. Гуцуляк ударом у правий кут із позначки таке не пробачив.

У тому епізоді VAR був цілком слушно залучений, тож після переглядів повторів у нас не було жодних питань до арбітрів — усе чітко за правилами, гра рукою. І рівно стільки ж ми передивлялись потім момент на протилежній половині поля, коли Кудрик кулаком врізав по голові Ігора в спробі перехопити подачу з правого флангу від Чачуа. І от чому там не було призначено пенальті? Це вже для пояснення відповідальними особами. Форварду ж Карпат було достатньо влучити трохи нижче поперечини, у яку він і поцілив, знову не забивши в УПЛ.

У наступному турі житомирське Полісся гостюватиме у полтавської Ворскли, тоді як львівські Карпати поїдуть до петровського Інгульця.

Полісся — Карпати 1:1
Голи: Гуцуляк, 88 (пен.) — Чачуа, 60

Полісся: Кудрик — Майсурадзе, Чоботенко, Матич, Михайліченко — Сарапій (Андрієвський, 66), Бабенко — Гуцуляк, Крушинський (Йосефі, 72), Назаренко — Батіста.

Карпати: Кінарейкін — Мірошніченко, Бабогло, Педросо, Стецьков — Чачуа, Альварес, Бруніньйо (Танда, 69) — Костенко, Краснопір (Ігор, 69), Очеретько (Підлепенець, 83).

Попередження: Сарапій, Батіста — Бабогло, Мірошніченко