Команди з нижчих за "елітний" дивізіонів українського футболу розпочинають свій шлях у Кубку України на доволі ранніх стадіях, що тільки підвищує вірогідність їхнього вильоту з турнірної сітки. А якщо комусь усе ж таки вдається досягнути такого високого раунду, як півфінал, то це одразу стає однією з головних інтриг, бо ще крок — і повторення досягнення петровського Інгульця не за горами.

Чернівецька Буковина в поточній кампанії виборола право перебувати серед четвірки найкращих команд країни у тернопільської Ниви, Прикарпаття (1:0), Миколаєва (2:1), Пробою (1:0) та Вікторії (2:1), і зрештою отримало собі в суперники, напевно, найважчий варіант для протистояння — київське Динамо. Були сподівання у "жовто-чорних", що їм хоча б підтримку рідних трибун залишать, але вони проіснували недовго, бо реконструювати стадіон під банальні вимоги використання VAR за такий короткий час ні в кого немає можливості. А тим паче, у представника Першої ліги.

Саме тому свій, напевно, найважливіший матч у сучасній історії команді Григорія Чурілова довелось зіграти на полі стадіону Україна, куди вдалось привезти достатньо вболівальників, або хоч трохи відтворити домашню кубкову атмосферу. Суперники тим часом тримали в голові Класичне майбутніми вихідними, а отже прогнозовано використали резервний склад на кубкову гру.

І допоки Олександр Шовковський у гру своєї команди під час перерви не втрутився, у Динамо нічого не працювало в атаці належним чином. Суперники, хоча й помітно нервували, але відбивались доволі успішно, і кияни в підсумку мали лише один гольовий момент — Рубчинський на завершення стінки з Ярмоленком у центр штрафного не зумів переграти воротаря Каневцева.

А от коли ми переходили до обговорення дій в атаці Буковини в першому таймі, то там уже дійсно було, що пригадати. Узяти хоча б влучання в ліву стійку від Кожушка на початку матчу, коли вже стало зрозуміло, що "жовто-чорні" точно не прагнуть виключно відбиватись. А ще був гол у виконанні господарів. Так, цілком легітимний! Бо Бражка вчергове обікрали перед власним штрафним у цьому сезоні зусиллями Глущука, після чого Бойчук пробив у правий нижній кут воріт Моргуна.

З’явився в повітрі присмак сенсації. Але лише на перший тайм. У другій половині гри розмова про цей матч була прогнозованою й суто на користь Динамо. А Буковина тим часом… скажімо, що не змогла впоратись із нервуванням. Бо вихід Ваната поперерві одразу обернувся на гольовий момент на 57 хвилині, коли з передачі Волошина на лівий фланг штрафного Владислав голкіпера не переграв, але партнер по команді другим темпом добив відскок у порожні ворота.

А далі вже спрацювала психологія, і перевага гостей у класі стала просто наочною. Буковина нервувала, як тільки могла, що зрештою призвело до ще одного м’яча Волошина, гола Шапаренка та зрештою пенальті у виконанні Бражка в лівий нижній кут, коли суперники вже все зрозуміли в цьому матчі й грали так, як могли грати. А воротар Каневцев, хоча й рятував до першого пропущеного, потім лише "допомагав" суперникам своїми помилками.

Фінальний свисток запорізького арбітра Максима Козиряцького відправив до фіналу Кубка України київське Динамо, тоді як для чернівецької Буковини поточний розіграш змагань добіг до завершення. У вирішальній грі в битві за трофей команда Олександра Шовковського зіграє проти сильнішого з пари Полісся — Шахтар у Житомирі, 14 травня.

Буковина — Динамо Київ 1:4
Голи: Бойчук, 23 — Волошин, 57, 62, Бражко, 71 (пен.), Шапаренко, 76

Буковина: Каневцев — Солдат, Бусько (Лопирьонок, 77), Прокопчук, Морговський — Тищенко (Андрейчук, 72), Кольцов (Васильєв, 81), Глущук (Хамелюк, 72) — Кожушко, Бойчук, Гончарук (Кілєвий, 81).

Динамо Київ: Моргун — Лучкевич (Тимчик, 79), Попов, Дячук, Вівчаренко — Піхальонок (Буяльський, 60), Бражко, Рубчинський (Шапаренко, 60) — Ярмоленко (Кабаєв, 46), Герреро (Ванат, 46), Волошин.

Попередження: Каневцев, Прокопчук — Шапаренко