Інколи футбольна доля має доволі цікаве почуття гумору. Майже рік тому наприкінці липня харківський Металіст 1925 у статусі клубу, який вилетів з української Прем’єр-ліги напряму за підсумками регулярного сезону, отримав унікальну можливість зберегти місце в "еліті" замість Дніпра-1, який зник із футбольної мапи нашої країни.

А київський Лівий Берег тим часом отримав тоді не менш унікальну можливість вдруге взяти участь у плей-оф за підвищення в класі. І в підсумку саме "лелеки" й здолали "жовто-синіх" у серії пенальті
та закарпатський Минай (3:0), завдяки чому отримали право на участь у поточному сезоні національної першості. А все це завершилось для команди Віталія Первака участю в чергових перехідних матчах, і саме проти Металіста 1925, який віднедавна на чолі з Олександром Чижовим намагався знову піднятись у класі.

У цій парі рівень суперництва вже був ближчим до рівнозначного, а отже на нас очікувала яскрава дуель. Лівий Берег, навіть якось непритаманно для себе, спробував захопити гостей зненацька вже на початку зустрічі моментами Дедуха, Дієго та Різника, але м’яч після їхніх ударів у центральній зоні перед чужими воротами з невеликою амплітудою в дистанції проходив стабільно повз площину воріт.

Чого не скажеш про моменти самого Металіста 1925. Початок гри для харків’ян був відверто поганим — вони розгубились і ледь не привезли собі купу негараздів на рівному місці. Але коли зрештою зуміли вгамувати гру, то почали проводити власні атаки, які були навіть більш гострими за моменти суперників. Рашиця дальнім ударом розім’яв Механіва посеред тайму, потім невдало спробував пристрілятись Мба, а Салюк гарматним пострілом поцілив у ліву стійку з-за меж штрафного.

І зрештою взявся пробивати один із найбільш помітних футболістів на полі за цей час — Арі, якому на 38 хвилині без особливого бажання вдало випадково скинув м’яч перед чужим штрафним Мавфенда в спробі добити відскок від подачі з правого флангу, і бразилець розкішним ударом на виконання поцілив у ліву дев’ятку чужих воріт.

Для перемоги харків’ян у першому таймі цього виявилось достатньо. Для перемоги в матчі загалом — також. Але для цього ще потрібно було гостям просидіти всю другу половину в глибокій обороні власних воріт у сподіваннях утримати позитивний результат. Цікаво, а щоб команда Олександра Чижова робила б, якщо б суперники все ж таки трішки краще реалізовували власні гольові нагоди?

А вони в колективу Первака були. Небагато, але все ж таки мали місце удари Сідннея та Сухоручко головами та постріли Дедуха із середньої дистанції. Але м’яч постійно знаходив Варакуту на лінії воріт, тож зрушень за рахунком на табло ми так і не побачили. Як і спроб атакувати від "жовто-синіх". Проте результат за ними, а отже й такий обережний підхід є допустимим.

Матч-відповідь поміж харківським Металістом 1925 та київським Лівим Берегом відбудеться 1 червня, о 15:30.



Лівий Берег — Металіст 1925 0:1
Гол: Арі, 38

Лівий Берег: Механів — Соколов, Банада, Семенов, Сіднней — Дедух, Косовський (Приходько, 79) — Шастал (Галас, 70), Дієго (Синиця, 46), М. Когут (Войцеховський, 64) — Різник (Сухоручко, 46).

Металіст 1925: Варакута — Капінус, Салюк, Снурніцин, Кравець (Чорноморець, 57) — Юрченко (Литвиненко, 74), Мафвента, Калітвінцев (Чурко, 64) — Арі, Мба (Бугай, 74), Рашиця (Гаджиєв, 74).

Попередження: Сіднней, Галас, Банада — Арі, Варакута