Товариський матч національної збірної України проти Албанії важко оцінювати окремо від подій, які йому передували для обох команд, бо фактично це був фінал двох лузерів плейоф кваліфікації на мундіаль. Відповідно й настрій та очікування у фанатів від цієї гри були доволі байдужими, і якщо хтось обрав перегляд іншої баталії за цілком конкретні здобути, яких насправді було чимало цього вечора, то 0% засудження й 100% розуміння.

Але ми все ж таки подивились перебіг подій у Валенсії, так само як і спостерігали за всіма іншими поєдинками збірної на чолі із Сергієм Ребровим, якими б вони не були. Побачене при цьому залишило по собі одночасно як приємне враження, так і відчуття ще глибшого нерозуміння того, що сталось за кілька днів до цього. Невже завжди цій команді буде потрібен сильний емоційний струс для того, щоб з’явилось банальне бажання грати у футбол належним чином та з відповідним рівнем відповідальності?

Football.ua оцінює гру футболістів збірної України у матчі на Естадіо Сьютат де Валенсія (за 10-бальною шкалою).

Україна

Дмитро Різник — 7,5. Оскільки перевага на табло за нами так і залишилась у підсумку мінімальною, то воротар із своїми трьома сейвами став одним із героїв протистояння. Різнику деколи не вистачало банального відчуття один одного з партнерами, і це цілком зрозуміло, бо ми говоримо про голкіпера, який востаннє одягав светр збірної з перших хвилин ще чотири роки тому, проте коли наставав час виявляти свою майстерність на лінії, то це вже був вищий пілотаж.

Юхим Конопля — 6,5. Усе ж таки відсутність основного правого захисника в матчі проти Швеції відчувалась доволі сильно, бо цього разу Конопля повернувся до обойми після дискваліфікації, і наче нічим особливим не встиг запам’ятатись, але загальна впевненість від його зони передавалась решті партнерів.

Ілля Забарний (7,0) — Едуард Сарапій (7,0) — 7,0. У такій парі центральних захисників збірній ще не доводилось працювати, бо для Сарапія це був дебютний матч на міжнародному рівні. І, як це почасти трапляється, усе минулось не без певних помилок, але ні системності, ані критичності вони під собою не мали. Тим часом Забарний після катастрофи проти Швеції виглядав зібраним і особливих труднощів у протистоянні парі легким нападникам албанців не відчував.

Богдан Михайліченко — 8,0. Свою рідкісну появу у футболці національної збірної представник Полісся точно очікував у цій грі, але явно не з перших хвилин. Несподівана травма Миколенка залишила нас фактично без вибору на цій позиції та відповідних можливостей ротації, бо Бориса Крушинського заграти цього разу так і не вдалось через травми. Утім, жодних непередбачуваних наслідків не було. Ба більше, саме Михайліченко одним із своїх підключень до атаки створив гольовий момент, який вирішив долю визначення переможця пари.

Руслан Маліновський — 7,5. Не вистачало нам цього сполучника в центрі поля в матчі проти шведів, як не крути. Маліновський, можливо, і не найбільш яскраву гру в своїй кар’єрі за збірну провів цього разу, але його диспетчерська робота з додавання фірмових дальніх ударів створила албанцям чимало проблем. Питання ігрового тонусу в цьому плані вже стає дещо другорядним. Повний матч Руслан не витягнув, але й нагальної потреби в цьому не було.

Єгор Ярмолюк — 7,0. Коли молодому центральному півзахиснику не потрібно самому щось вигадувати й тягнути м’яч у сподіваннях на загострення, то повертається той самий Ярмолюк, якого й полюбили вболівальники — працьовитий, упевнений та спокійний. Це суто тіньова робота на футбольному полі, проте хтось її мав виконувати в обраній тренерським штабом схемі.

Микола Шапаренко — 7,5. Гарний матч і для іншого нашого гравця в центрі поля, у якому Шапаренко цілком справедливо мав забирати головний приз для себе у вигляді забитого м’яча (та ще й якого за рівнем майстерності!), але не пощастило з влучанням у штангу.

Олексій Гуцуляк — 8,5. Доволі пізно з’явився в лавах національної збірної цей фланговий півзахисник, але він помітно додає команді варіативності в атаці. Це було помітно ще в загалом невдалій для нас грі проти шведів, і коли цього разу Гуцуляку банально дали більше ігрового часу себе проявити, він ним скористався на повну. При чому, холоднокровність та досвід, із яким Олексій підходив до дій у завершальній фазі атак, помітно вирізняли його на тлі інших гравців нашої в цьому випадку молодої команди.

Роман Яремчук — 8,0. Уже ледь не попрощався з нами нападник після невдачі в грі проти Швеції, але все одно отримав ігровий час у товариській грі й від одного бажання Яремчука відзначитись у воротах суперників можна було заряджати павербанки на стадіоні у Валенсії. Власне, Роману вдалось таки спрямувати м’яч у сітку, причому у своєму фірмовому хижому стилі з другого поверху, але трохи не пощастило з офсайдом. І тому не дивно, що поле під час заміни нападник залишав помітно роздратованим — вочевидь, відчував, що не все встиг сказати в цій грі. Тож, якщо вже розмірковувати категоріями "лев" не "лев", то Яремчук пасує до цього найкраще серед інших наших збірників цього вечора.

Назар Волошин — 6,5. Були у вінгера й більш видовищні появи у футболці національної збірної, тоді як у цьому матчі Волошин ніби не до кінця розумів роль, яку йому відводили тренера. Або ж просто партнери його не відчували, хоча у випадку залпу по ньому у виконанні Шапаренка в першому таймі приналежність обох гравців до одного клубу викликала певні запитання щодо зіграності.

Матвій Пономаренко — 6,5. Форвард не зміг забити гол, тож результативну серію на всіх можливих рівнях довелось трохи призупинити, але навіть у доволі статичній грі на останніх хвилинах Пономаренку все одно вдавалось знайти свої моменти в чужому штрафному.

Олександр Тимчик — 6,5. Усяке могло трапитись із фланговим захисником на тлі провалу в матчі проти Швеції, але албанці подібних викликів для нього не підготували.

Іван Калюжний — 7,0. Супер-Івану також дісталось по-особливому від фанатів після попередньої поразки, тож у спортивному плані опорник вийшов на заміну дуже зарядженим і навіть устиг заробити для себе картку за традиційний фол на межі грубощів.

Олександр Зубков — 6,5. Власне, одним із потенційних асистентів для Пономаренка в цій грі міг стати саме Зубков, чия поява на полі на заключну чверть години ігрового часу дала нам потрібної свіжості на флангах.

Олександр Піхальонок — 6,5. Поява центрально півзахисника на останніх хвилинах мала додати нам балів у контролю м’яча й, можливо, опцій у вирішальних передачах попереду, але дії поблизу чужого майданчика в Піхальонка якось не пішли одразу, хоча варіанти були.

Віктор Циганков, Георгій Судаков — заключна пара замін від тренерського штабу Реброва з переліку тих гравців, хто відігравав левову частку часу в матчі проти шведів. Напевно, усі очікували ще й Олександра Сватка побачити в цій компанії, але вийшло так, що захисник знову покатався до збірної "вхолосту". Що ж до Циганкова та Судакова, то своїх моментів попереду вони не встигли знайти.

Бажаєте дізнаватися про головні футбольні новини першими? Підписуйтесь на наш канал у Telegram! Слідкувати за нашим сайтом ви також можете у Facebook, Instagram та Twitter.