Оскільки донецький Шахтар у поточному сезоні достроково став чемпіоном України за три тури до завершення кампанії, то нині команда Арда Турана займається своїми чемпіонськими справами. І оскільки з фіналом Ліги конференцій УЄФА на 90-річчя клубу так і не вийшло, то фактично "гірники" подумки вже в наступному сезоні. Але ж і чемпіонат варто довести до логічного завершення, тож нині "помаранчево-чорні" перебувають у том винятковому періоді, коли майже безкарно можна експериментувати.

Ось наприклад у матчі двадцять восьмого туру української Прем’єр-ліги ворота Шахтаря захищав молодий вихованець академії клубу Ростислав Баглай, а київська Оболонь у якості суперника "гірників" прагнула зіпсувати настрій хлопчині у важливий момент. Звичайно, у межах спортивної солідарності все це відбувалось.

Однак навіть за умов ротації та відсутності нагальних турнірних питань для вирішення команда Турана все одно почувала себе повноцінними господарями Арени Львів цього вечора. Хоча й виходити на її газон обом командам довелось бозна-скільки разів, адже ворог невпинно запускав свої кляті дрони впродовж дня, і про футбол за таких умов варто було думати в останню чергу.

До речі, у цьому також є показовий момент, бо вже до завершення 14 хвилини господарі вели за рахунком у два м’ячі після того, як спочатку Педріньйо да Сілва асистував передачею до правого флангу штрафного на Мейрелліша, який пробив низом у дальній кут, а згодом Грам наважився на несподівано потужний дальній постріл з правого краю атаки й уразив протилежний кут воріт.

А потім була перша тривога в ігровий час у цьому матчі, яка тривала пів години, після чого команди навіть відновити гру не встигли, як почалась ще одна. Там лише по самому обличчю Алаа Грама було легко відчути весь спектр емоцій, який охоплював усіх присутніх. І тим паче коли в третій раз довелось залишати робочі місця для переходу в укриття.

І насправді в один момент у новинному каналі Шахтаря з’явилось повідомлення, що цей матч буде дограватись на наступний день. Цього насправді не хотілось, і тому грі дали останню спробу повноцінно відновитись та навіть відмовились від звичної тривалості перерви поміж таймами. На щастя, усе минуло добре й матч більше не переривався аж до фінального свистка.

Проте вплив цих смикань футболістів туди-сюди все одно був присутній. На гравцях Шахтаря, команда яких вела за рахунком у два м’ячі — у першу чергу. Завестись належним чином у команди Турана так і не вийшло, тож наприкінці першого тайму вона пропустила гол, коли не дограла серію відскоків у центрі власного штрафного під час подачі суперників із лівого флангу зі стандарту, і Чех ударом під ліву стійку скоротив відставання для Оболоні.

Проте потім була розмова з тренером у перерві, Шахтар усе ж таки прийшов до тями, і хоча в другому таймі особливого бажання "гірники" атакувати чужі ворота не виявляли, але й біля власних для них минулись без особливих негараздів моменти за участі Жовтенка та Черненка. А якщо вже казати відверто, то молодий Баглай усе зробив для того, щоб його команда більше в цій грі не пропускала.

Натомість уже наприкінці матчу донеччани знову навідались до чужого штрафного, і з передачі Ізакі на хід до правого флангу атаки свою рідкісну появу на полі в цьому сезоні забитим м’ячем відзначив Мар’ян Швед. Команда вітала українця з цим голом не менш палко, аніж святкували гармату від Грама.

У наступному турі донецький Шахтар гостюватиме в криворізького Кривбасу, тоді як київська Оболонь поїде в гості до ковалівського Колоса.

Шахтар — Оболонь 3:1
Голи: Мейрелліш, 9, Грам, 14, Швед, 90 — Чех, 44

Шахтар: Баглай — Грам, Назарина, Матвієнко, Азарові — Педріньйо да Сілва (Швед, 80), Очеретько, Марлон Гомес (Ізакі, 69) — Проспер (Еліас, 69), Мейрелліш (Цуканов, 80), Невертон.

Оболонь: Марченко — Мединський (Бичек, 80), Жовтенко, Мороз, Семенов, Полегенько — Суханов, Волохатий (Черненко, 90+1), Чех, Третьяков (Лящук, 80) — Т. Лях (Теслюк, 63).

Попередження: Невертон, Азарові — Чех, Т. Лях