Новоспечений нападник Буковини Ренат Дадашов прокоментував свій перехід до українського клубу.

"Спочатку мені зателефонував агент і сказав: "Дивись, є варіант в Україні. Вони зацікавлені в тобі, що думаєш?". Він назвав клуб, після чого я вже почав збирати інформацію про Буковину. Я поспілкувався з представниками клубу, і мені сподобалася ідея приєднатися до цієї команди. Мені дуже імпонує бачення футболу, ігрова модель та робота головного тренера чернівецького клубу. Я подивився багато ігор Буковини, готуючись до переходу, і відчув справжнє натхнення від того, наскільки сильно клуб хотів бачити мене в команді. Я був щиро вражений. І ось я вже тут.

Як я вже сказав, мені сподобався підхід тренерського штабу та ставлення людей у клубі. У мене одразу з’явилося відчуття, що я маю бути саме в цьому клубі, тому що тут зробили все на 100 відсотків, щоб переконати мене приїхати сюди. Я був настільки переконаний у своєму рішенні, що підписав контракт. Я щасливий бути тут, бути гравцем Буковини!

Збірна та клуб – це абсолютно різні речі. Багато хто думає, що це одне й те саме, але це не так. У збірній ти представляєш свою країну. А в клубі ти щоденно працюєш. Я хочу бути найкращою версією себе в Буковині, так само як я намагаюся бути найкращою версією себе у збірній. Звичайно, весь досвід, який я вже отримав у національній команді, де грав проти сильних збірних і футболістів, я можу принести і в клуб. Там ти вчишся тримати концентрацію всі 90 хвилин проти гравців найвищого рівня. Тож зі збірної я хочу перенести цей досвід у нову команду і битися на полі за кольори Буковини.

Особливий момент у міжнародній кар'єрі — це гол у ворота збірної Франції? Звісно, я пам'ятаю все в деталях. Четверта хвилина матчу — і я забиваю Франції, роблячи рахунок 1:0. Емоції та адреналін зашкалювали! Але в голові одразу промайнула думка: "Чорт забирай, попереду ще майже 90 хвилин проти самих французів!". Для мене усі голи особливі, але цей — по-справжньому унікальний, адже матч проходив в Азербайджані, і це був перший в історії гол нашої збірної у ворота Франції. Це був чудовий досвід, таке не забувається.

Якщо чесно, то кожен гол для мене важливий та пам’ятний. Тому що ти забиваєш за свою країну, звідки походить твоя сім’я. За країну, до якої ти належиш, звідки твоє коріння. Хоч я і народився в Німеччині, але відчуваю себе азербайджанцем. Найбільш пам’ятним я б точно назвав перший гол за національну збірну — у ворота Словаччини. А також гол у ворота Франції. Ці два м’ячі — у моєму топі з семи голів за національну збірну. Сподіваюся, далі буде ще більше.

Рівно рік тому Азербайджан грав проти збірної України. Чи міг я тоді подумати, що через 12 місяців переберуся в Україну? Чесно? Ні. Але саме за це я і люблю футбол: ти ніколи не знаєш, де опинишся завтра. Це дивовижне співпадіння. Я чудово пам'ятаю той матч проти збірної України, а вже сьогодні підписую контракт із клубом, який грає у прекрасних жовтих кольорах. І це насправді дуже круто!

Німецьке футбольне середовище сформувало мене повністю. У 15 років я переїхав до академії. Там тебе навчають суворої дисципліни та важкої праці. Ти поєднуєш ранкові тренування з навчанням у школі, потім знову йдеш на тренування, а ввечері — знову навчання. Це вимагало великої дисципліни, яка значною мірою сформувала мене як футболіста, яким я є сьогодні.

Багато матчів разом із Каєм Гаверцом за збірну Німеччини U-17? Тоді ми були просто дітьми і не знали, як складуться наші кар'єри. Ми насолоджувалися юнацьким футболом, грали у кваліфікації Євро, яка проходила саме в Азербайджані. Кай завжди був чудовим футболістом — ще з того моменту, коли ми почали грати разом. Він зробив і продовжує робити неймовірну кар'єру. Кай — чудовий хлопець і топ-гравець. Мені приємно згадувати, що ми ділили з ним одну роздягальню та виступали на одному рівні.

У кожної історії, клубі, є свої злети та падіння — це звичне футбольне життя. У кожній країні я здобував щось нове: нову культуру, тактичні знання, досвід від різних тренерів. У мене немає якогось одного улюбленого періоду кар’єри, але мені дуже сподобалося у Швейцарії — там я міг вільно спілкуватися німецькою, що спрощувало мою адаптацію. У Португалії теж було чудово: я приїхав у незнайому країну, а вже за півтора року вільно розмовляв португальською. У кожного періоду були свої хороші та не дуже епізоди. Але загалом у кожній команді я здобув чудовий досвід.

Якщо чесно, я не дуже люблю озиратися назад. Я щодня тренувався з командою Англійської Прем'єр-ліги та бачив цей рівень зсередини. У певний момент я вирушив в оренду через обставини, які тоді склалися. Я був молодим футболістом і мені потрібна була ігрова практика. Але сам досвід перебування в АПЛ протягом трьох-чотирьох років був дивовижним. Звісно, якби я мав шанс зіграти в офіційному матчі, я б не відмовився. Але доля розпорядилася інакше.

Я багато знаю про український футбол, адже тут завжди були сильні клуби. Крім того, мої друзі грали в Україні, тож я стежив за чемпіонатом і дивився матчі. Про саму країну я теж був обізнаний, хоч раніше грав лише проти вашої збірної. Тепер я житиму тут. Те, що я побачив зараз, мені дуже подобається — тут дійсно все дуже гарно. Я отримую щире задоволення від перебування в Україні. Вже встиг трішки вивчити місто, тож можу констатувати – мені подобається в Чернівцях! Це гарне місто.

Насамперед я щасливий бути тут. Моя головна мета — допомагати команді, а команда, сподіваюся, буде допомагати мені. Я нападник, і моя робота — забивати голи та асистувати партнерам. А вболівальникам хочу сказати одне: ваша підтримка означає для нас набагато більше, ніж ви можете собі уявити. Приходьте на наші матчі, підтримуйте нас вдома та на виїзді. Повірте моєму досвіду: коли трибуни віддають свою енергію, підтримують гравців упродовж всього матчу, то команда здатна завоювати набагато більше перемог!", — наводить слова Дадашова прес-служба клубу.

Раніше повідомлялося, що затверджено розклад сьомого туру УПЛ.