Початок нового сезону для донецького Шахтаря, у контексті зміни головного тренера на вимушеного відходу великої кількості закордонних виконавців, видається доволі складним. "Гірники" в перших двох турах забили всього один м’яч, проте здобули чотири бали за підсумками протистоянь проти харківського Металіст 1925 (0:0) та криворізького Кривбасу (1:0). Цей показник міг одночасно й непокоїти, і втішати вболівальників клубу, бо, наприклад, той самий львівський Рух — суперник команди Ігора Йовічевіча за звітною грою, також забив лише одного разу в зустрічах проти харківського Металіста (1:2) та ковалівського Колосу (0:2), проте перед третім туром жодного здобутого очка не мав.

Одноосібна присутність у календарі матчу на стадіоні Україна, який був першим виїзним для "помаранчево-чорних" у цьому сезоні, була зумовлена прийдешнім початком виступів Шахтаря в Лізі чемпіонів УЄФА, який одразу після дуелі проти "жовто-чорних" міг вирушати до Німеччини. Саме тому й увага до поточної форми донеччан була доволі значна, і особливо хвилювала проблема на лівому фланзі захисту, у контексті важкої травми Віктора Корнієнка та невизначеності щодо стану Богдана Михайліченка після останньої гри чемпіонату.

Календар потрохи перейшов до осінньої пори року, тож матчу у Львові зовсім не заважала можлива спека, і команди нарешті отримали можливість зіграти без огляду на погодні примхи. Шахтар у підсумку вийшов на гру з Михайліченком зліва в захисті, проте Мудрик все одно приковував до себе більше уваги, тож вагомого впливу на гру в першому таймі гравець не мав. А ось на другу половину зустрічі Богдан точно б знадобився власній команді, бо його партнера по атаці було вилучено через незрозуміле рішення головного арбітра.

Сотні подібних накладань на те, яке зробив Михайло проти Сапуги в центрі поля на 35 хвилині, ми бачимо ледь не в кожному турі УПЛ чи європейських чемпіонатів, проте головному арбітру Євгену Арановському досвід закордонних колег мало про що говорить, судячи з його рішення вилучити гравця Шахтаря за його перше порушення правил у грі в геть не відповідальній ситуації на значному віддалені від власних воріт.

Утім, як Рух сидів у глибокій обороні за рівних складів у першій половині гри, так команда Леоніда Кучука й продовжувала робити це й надалі. "Гірники" також не відзначались аж надто активними діями в чужому штрафному, проте хоча б створили пару нагод біля воріт Паньківа. Досвідчений голкіпер урятував команду, коли Мудрик, який за п’ять хвилин до свого вилучення ще мав можливість впливати на гру своєї команди, завершував швидкий розіграш між Судаковим та Бондаренком із передачею на третього до центру штрафного, а ще на самому початку гри Бондар під час стандарту не замкнув дальню стійку. Ось і все, що стосувалось атак у звітній зустрічі — занадто мало, аби якійсь із команд можна було віддавати перевагу.

На другу половину Йовічевіч вирішив випустити до нападу Олександра Зубкова, проте ця заміна геть нічого не дала його команді. Рух натомість вирішив, що захищатись в одинадцятьох проти десятьох краще, аніж за рівних складів, тому просидів на власній половині поля аж до того моменту, поки не пропустив. Проте для цього суперники мали пройти ще крізь безліч невдалих спроб завантажити м’яч до чужого штрафного.

Шахтар усе ж таки зміг вирвати перемогу навіть у меншості, однак гру "гірників" навряд чи можна назвати аж надто видовищною. Однак команда зуміла вирішити власну наболілу проблему реалізації гольових нагод, і забила фактично з першої спроби, коли подача Бондара з правого флангу знайшла голову Коноплі в центрі штрафного, а той пробив у дальній кут. Фантомний асист у цьому епізоді можна записати також і на Траоре, який зосередив на собі увагу всього захисту опонентів.