Програма шостого туру української Прем’єр-ліги виявилась доволі насиченою, навіть за відсутності в розкладі перенесеної зустрічі між донецьким Шахтарем та Львовом. Зокрема, не залишилась без футбольних заходів на власному газоні й Арена Львів, де в звітній день недільну частину протистоянь мала завершувати зустріч між київським Динамо та львівським Рухом.

"Біло-сині" вчергове були змушені повертатись до України без належних здобутків за підсумками матчів Ліги Європи УЄФА посеред тижня. Цього разу команду Мірчі Луческу скривдив французький Ренн (1:2), чим суттєво ускладнив майбутнє нашого представника на європейський арені. Криза здобуття результатів таким чином отримала для "біло-синіх" своє продовження, а матчі УПЛ на диво залишались при цьому єдиною доступною опцією втамовувати спортивну злість.

Румунський фахівець, зважаючи на складний календар, провів чергову ротацію в лінії захисту, яку була оновлено майже повністю, окрім незмінної фігури Іллі Забарного. На диво, саме обороні столичного колективу першою довелось отримати випробування в звітній вечір, бо суперники ж помітним завзяттям узялись пресингувати номінальних господарів одразу ж із перших хвилин.

Динамо завдяки цьому хвилин на десять ігрового часу опинилось зачиненим на власній половині, але потім усе ж таки почало вдало уникати пасток від гравців Руху. З’являлись у киян і перші гольові моменти накшталт пострілу Циганкова з середньої дистанції над воротами, але загальні швидкості від обидвох команд усе одно залишали бажати кращого. Інтенсивність створення загроз воротам Паньківа була незначною, тоді як Бойко на протилежній половині лише одного разу розім’яв пострілом із лівого флангу штрафного Таллес.

Однак, навіть за умов таких повільних дій суперників у нападі, голкіпер Руху примудрився припуститись результативної помилки на завершення першого тайму, коли не зумів перехопити подачу Вівчаренко з лівого флангу над власним воротарським, і при цьому забезпечив відмінний відскок на ногу Сидорчуку, що перебував неподалік. Динамо могло б на цьому тлі залишити поле в доброму гуморі, якби не травма Бойка, який розміняв сейв під час удару Бойчука в ситуації майже віч-на-віч на правому фланзі штрафного на невдале приземлення на ногу в подальшому розвитку епізоду.

Героїчним чином другий за рангом голкіпер Динамо намагався продовжити гру після перерви, однак зрештою поступився місцем Руслану Нещерету. Луческу гра у виконанні його команди все одно не дуже подобалась, тож у той самий слот на полі з’явився ще й Гармаш. Денис фактично одразу після цього візьме безпосередню участь в епізоді з другим голом своєї команди, коли саме його удар у захисника із дальнього боку штрафного під час прострілу Циганкова з правого флангу забезпечить ще один відскок на порожні ворота для Буяльського.

Цими своїми діями кияни фактично поховали інтригу в звітному протистоянні, бо й надалі продовжили тримати ініціативу у власних руках, тоді як суперники були позбавлені мотивації летіти до атак і спасати цю гру. Зустріч так би й завершилась своєчасно, проте рашистська погань вирішила продовжити наш футбольний вечір черговою погрозою обстрілу.

Тривога на Львівщині тривала 1 годину 11 хвилин, тож за цей час можна було б і підзабути, що саме відбувалось на футбольному полі. А тут ще й сміливе рішення Кучука зробити одразу три заміни після поновлення гри далось узнаки. Динамо побігло до атаки на чужу половину, і забило з того самого ауту на лівому фланзі, яким і завершувало гру перед початком тривалої павзи. Гармаш перевів вкидання від партнера на вхід до дальнього боку штрафного, а Тимчик у дотик потужним пострілом увігнав м’яч у сітку. Більше в цій зустрічі спостерігати було ні за чим, бо Рух начебто й не повертався на поле.