П’ятнадцятий тур української Прем’єр-ліги, що символізував собою проходження командами екватору національних змагань, розтягнувся аж на чотири дні й завершувався надвечір у понеділок. На тлі шаленої непогоди майже на всій території нашої країни дніпровський Дніпро-1 та одеський Чорноморець кидали виклик долі та виходили на поле Дніпро-Арени з’ясовувати стосунки поміж собою.

Додаткової мотивації обидві сторони протистояння не потребували, адже кожній потрібна була виключно перемога, із огляду на становище в турнірній таблиці. Ось тільки "моряки" хотіли підняти якір та нарешті відштовхнутись угору від середини турнірної таблиці, а СК, у свою чергу, хотів саме цю гору підкорити в черговий раз. Відповідно й початок нашого матчу виявився достатньо динамічним.

Чорноморець намагався грати активно в атаці, але суперники стримали цей порив команди Романа Григорчука малою кров’ю й почали встановлювати власні правила на полі. Дніпряни довго не могли дійти до створення гольового моменту, але фактично одразу й забили. Аут із правого флангу від Адамюка на ближньому куті воротарського проспав Васильєв, після чого Філіппов із розвороту пробив у дальній кут.

Оскільки гості до того часу вже встигли розігрітись як слід, то вони кинулись атакувати чужі ворота й мали миттєвий успіх. Авагімяна підкатом у пів колі біля власного штрафного збив Сарапій, після чого постраждалий футболіст поклав удар із стандарту в поперечину біля правої дев’ятки воріт, від якої м’яч відскочив у спину Волинцю, а потім — у ворота. Вийшов прикрий для голкіпера автогол, але що поробиш.

Тим паче, що Волинець перепросив за цей епізод у партнерів уже незабаром, зробивши це своєрідним чином. Виконав дальній пас до правого флангу штрафного на Піхальонка, а того лише з фолом зумів наздогнати Авагімян. Оскільки гравців та воротаря Чорноморця більше ніхто не розділяв, то Артур побачив перед собою червоне світло.

Так, Чорноморець був змушений черговий матч грати в меншості, а Григорчук на цю прикру новину вже якось і не реагував. Та й приводів не було, бо фол був чистий. Дніпро-1 хотів ще в першому таймі скористатись набутою перевагою, але на завершення атака Варакута намагався рятувати ворота, як тільки міг. Не завжди це вдавалось робити впевнено, але свого він таки до перерви домігся.

На другий тайм Максимов кинув до бою Танчика, але не через його участь, а лише через правий край атаки, прийшов другий м’яч господарів, коли Адамюк завершив стінку з Гуцуляком перед чужим штрафним ударом під дальню стійку. Одесити пропустили цей удар, а потім — ще один. Піхальонок на 59 хвилині тонко зіграв від лівого кута штрафного всередину на Танчика, а той пішов від воротаря ліворуч та викотив на порожні для Лєднєва.

Із такої позиції команді Григорчука стартувати було дуже важко, але вона спробувала й мала частковий успіх. На 76 хвилині Путря, Зігі та Кузик розіграли класну комбінацію на правому фланзі, яка дозволила Оресту відзначитись голом із меж штрафного. Але більшого домогтись у гостей не вийшло через дві помилки Брагару наприкінці гри, які завершились ударами від Танчика та Мірошниченка — усі били в правий кут, але на різній висоті й із відмінної відстані.