За мірками топклубів Прем’єр-ліги Манчестер Юнайтед проводить доволі спокійну літню трансферну кампанію. Два головні новачки команди не належать до категорії гучних зіркових придбань. Андрей Сантос перейшов із Челсі за 48 мільйонів фунтів стерлінгів ($64,1 млн), а ще 2 мільйони можуть бути виплачені у вигляді бонусів, досягнення яких не має стати великою проблемою. Бразилець не був ключовою фігурою Челсі минулого сезону, зате під час передсезонної підготовки 22-річний півзахисник став одним із найкращих гравців Юнайтед, вражаючи спокійною та розумною грою в центрі поля.

Інше придбання клубу — більш статусний Юрі Тілеманс. Бельгієць перебрався з Астон Вілли після того, як Юнайтед активував його клаусулу в розмірі 35 мільйонів фунтів. 29-річний півзахисник, який провів 90 матчів за збірну Бельгії, дебютував за нову команду, вийшовши на заміну в яскравому товариському матчі з Парі Сен-Жермен у шведському Гетеборзі, який завершився з рахунком 1:1.

До дедлайну 1 вересня ще лунатимуть заклики посилити склад, але відсутність масштабної перебудови дозволила новому головному тренеру Юнайтед Майклу Карріку зберегти стабільність, яку він повернув команді після призначення виконувачем обов’язків наставника в січні. До цього клуб пережив вкрай неспокійні 14 місяців під керівництвом Рубена Аморіма.

Минулого сезону Каррік чотири рази за 17 матчів Прем’єр-ліги випускав на поле незмінний стартовий склад. Аморіму вдалося зробити це лише одного разу. 

Кількість змін у стартовому складі Манчестер Юнайтед від матчу до матчу в Прем’єр-лізі сезону-2025/26.  

Ця ставка на послідовність збереглася і під час нинішньої передсезонки — періоду, коли тренери зазвичай активно експериментують зі складом.

У порівнянні з переможним матчем проти Атлетіко (2:1) минулими вихідними у Стокгольмі Каррік зробив лише одну зміну: Нуссаїр Мазрауї замінив Лені Йоро. Тренер також не став випускати з перших хвилин Бруну Фернандеша чи Тілеманса у грі з ПСЖ, хоча обидва вперше після відпустки, яку вони отримали після чемпіонату світу, були доступні для матчу.

Після відходу сера Алекса Фергюсона 13 років тому Манчестер Юнайтед жив у режимі постійних змін і нестабільності. Команда раз у раз переходила від одного тренера та однієї футбольної філософії до іншої. Один зі способів оцінити цю нестабільність — подивитися на показник оновлення складу. Він демонструє, наскільки змінюється розподіл ігрового часу між футболістами від одного сезону до іншого. Нуль відсотків означали б, що ті самі гравці отримують абсолютно таку саму кількість хвилин, тоді як 100 відсотків — повністю новий склад.

У Юнайтед цей показник різко зріс протягом останнього десятиліття — саме в період, коли команда поступово перестала бути претендентом на чемпіонський титул. 

Зміни складу Манчестер Юнайтед за сезонами з 1993/94 до 2025/26. Показник враховує відмінності в частці ігрових хвилин футболістів порівняно з попереднім сезоном.

Водночас команда Карріка, варто визнати, поки що далека від повернення до розмов про боротьбу за чемпіонство.

Є спокуса сприймати трансферний ринок як універсальний засіб від усіх проблем Юнайтед і вірити, що кілька дорогих придбань миттєво наблизять клуб до колишньої величі.

Яскравішим прикладом такого підходу навряд чи могла стати команда, яка протистояла Юнайтед нещодавно. Свого часу ПСЖ розглядав Ліонеля Мессі та Кіліана Мбаппе як тих самих гравців, які мали стати вирішенням усіх проблем. Лише після того, як паризький клуб відмовився від одержимості суперзірками та перейшов до більш зваженого формування складу, орієнтованого на чітко визначений стиль гри, ПСЖ нарешті здобув омріяний тріумф у Лізі чемпіонів.

Ближче до Юнайтед за географією — Ліверпуль, який продемонстрував усі ризики дорогої перебудови. Минулого літа мерсисайдці витратили рекордні суми на Флоріана Вірца та Александера Ісака, але замість чергового успішного сезону стрімко скотилися від чемпіонства до скромного п’ятого місця.

Натомість стабільне ядро команди, розраховане на довгострокову перспективу, має допомогти Карріку розвивати тактичну модель Юнайтед, покращувати вже наявних у його розпорядженні футболістів, а також поступово формувати зіграність і командний дух.

Саме цю ідею Каррік послідовно просуває протягом свого нетривалого перебування на посаді. Після перемоги над Атлетіко він окремо відзначив командний дух і сказав, що склад "продовжує розвиватися".

Це команда з достатнім рівнем таланту, щоб самостійно знаходити рішення під різні тактичні виклики та кадрові проблеми.

Хороший приклад — травма гомілки, через яку основний форвард Юнайтед Беньямін Шешко пропустив усі чотири перші матчі передсезонки. Замість того щоб шукати на ринку прямого і, ймовірно, дорогого дублера, Каррік зробив ставку на рухливу четвірку в атаці, де номінальним центральним нападником став Браян Мбемо.

Ця перебудова відкрила можливість для Амада, який чудово проявив себе на правому фланзі. Він постійно загострював гру, завдяки різкому дриблінгу створював проблеми ПСЖ та віддав результативну передачу на Мбемо.

Вони постійно змінювалися позиціями, добре взаємодіяли та вже встигли налагодити міцний зв'язок на полі. Щоб така взаємодія стала природною, футболістам потрібен час — спільні тренування та матчі. Постійна зміна складу та нескінченний потік новачків лише ускладнюють цей процес.

Це не означає, що в останні тижні трансферного вікна Юнайтед має повністю відмовитися від активності.

Мейсон Маунт залишив поле ще в першому таймі. Каррік пояснив заміну превентивним рішенням після удару, але цей епізод знову нагадав про проблеми футболіста. За три роки після переходу до Юнайтед за 55 мільйонів фунтів Маунт провів лише 25 матчів Прем’єр-ліги в стартовому складі. Клубу варто подумати про більш надійний варіант для підстраховки.

Підсилення також не завадило б на позиції лівого захисника, де вибір резервних варіантів обмежений. Це особливо актуально з огляду на проблеми Люка Шоу з фізичною готовністю протягом його 12 років у Манчестері.

Втім, ці придбання мають другорядне значення порівняно з нагальнішим завданням — сформувати та розвивати сильний основний склад. І саме тут Каррік уже досягнув помітного прогресу.

Щодо оптимальної одинадцятки, можна посперечатися, що Юнайтед варто витратитися на більш фізично потужного півзахисника — футболіста на кшталт Деклана Райса чи Елліота Андерсона. Але успішну команду можна побудувати по-різному, і Юнайтед не обов’язково має підлаштовуватися під нинішню одержимість Прем’єр-ліги фізичною міццю та силовою боротьбою в центрі поля.

Цього літа трансферні ціни сягнули захмарних показників: 100 мільйонів фунтів стерлінгів поступово перетворюються на звичну суму за готового футболіста у розквіті сил.

За таких умов обережність Юнайтед має фінансовий сенс. Не виключено, що вона принесе користь і на полі, давши Карріку та його футболістам необхідний простір, щоб спокійно розвиватися, ставати сильнішими та продовжувати рух уперед.

The Athletic