Лісандро Мартінес знайшов відгук у серцях уболівальників Манчестер Юнайтед.

Його публічна критика керівників клубу, які стоять над головним тренером Майклом Карріком, стала безпрецедентним випадком. Це перший подібний виступ гравця відтоді, як вісім років тому Юнайтед перейшов на модель управління з футбольним директором. Мартінес висловився напрочуд відверто одразу після чергової поразки команди. Його слова збіглися з настроями розлючених уболівальників і водночас породили чимало запитань.

Чи поділяє він цю думку сам, чи за його словами стоять й інші футболісти? Чи говорив Мартінес із тими, кого критикував, до того, як винести все на публіку? Можливо, у нього є власні мотиви? Чи знають новачки Юнайтед, що він про них думає? І чи справді зараз вдалий момент, щоб заручитися підтримкою вболівальників?

"Більше нічого не можу сказати", — заявив аргентинець, який і без того сказав достатньо, аби його цитати наступного дня опинилися в заголовках.

Перебуваючи в представницьких ложах вражаючого мадридського стадіону Метрополітано, Джим Реткліфф, Омар Беррада та Джейсон Вілкокс, напевно, усвідомили серйозність ситуації. Чи вживе Юнайтед якихось заходів у відповідь — і якщо так, то яких саме, — покаже час. Востаннє керівництво клубу публічно критикував Рубен Аморім у січні. За кілька днів після цього головного тренера звільнили.

Слова аргентинця знайшли такий відгук, адже вболівальники Юнайтед уже давно не приховують розчарування. Команда проводить найгірший старт сезону за останні 40 років. Фанати не люблять Глейзерів — і ніколи їх не любили. А доброзичливість, із якою спочатку зустріли нових керівників від INEOS після приходу компанії до клубу як міноритарного власника у 2024 році, давно розвіялася. Здавалося, після багатьох років помилок усе нарешті мало піти на краще. Натомість складається враження, що ситуація лише погіршується.

Спостерігати за грою Юнайтед цього сезону тривожно — навіть у двох матчах, які команда виграла. Іронічно, але один із найкращих виступів відбувся вчора в Мадриді. Юнайтед боровся на рівних з однією з найсильніших команд світу, але зрештою програв 0:2. Після суворого вилучення, коли відставання становило лише один м'яч, відігратися стало ще складніше.

Утім, нарікання на суддівство можуть пояснити далеко не все. Дві перемоги в дев'яти матчах — це дві перемоги в дев'яти матчах. Такий результат просто неприйнятний. Водночас нинішня роздягальня Юнайтед — зовсім не та, що була два роки тому. Тут надто багато гравців, які хочуть рухатися вперед разом із клубом. І керівники над ними, принаймні за власними заявами, прагнуть того самого.

На тлі обурення та гніву, спричинених слабкою грою й незадовільними результатами, є й обставини, які допомагають зрозуміти позицію Мартінеса.

Наприкінці сезону в аргентинця спливає контракт, тож втрачати йому особливо нічого. До того ж він заробляє значно менше, ніж двоє інших досвідчених центральних захисників Юнайтед. Один із них, Маттейс де Лігт, не грав із листопада минулого року через проблеми зі спиною. Мартінес давно хоче отримати вигідніший контракт, але через травми йому ніяк не вдавалося провести достатньо матчів, щоб мати сильну переговорну позицію.

Важко уявити, що зараз він почувається цілком задоволеним. Хоча, коли аргентинець здоровий і демонструє свою найкращу гру, він може бути одним із найкращих захисників. Водночас Мартінес теж помиляється. Достатньо згадати його дії, які призвели до гола Тоттенгема у матчі чемпіонату, що завершився внічию 1:1 на вихідних.

Проте у вівторок Мартінес не став відступати від своїх слів, сказаних в ефірі Amazon Prime. Після матчу він знову висловився на телебаченні — цього разу в інтерв'ю CBS. Аргентинець говорить те, що думає, подобається це комусь чи ні. І зараз більшість уболівальників Юнайтед вважають, що він учинив правильно, адже його слова передають і їхні власні почуття. 

І зрозуміти вболівальників нескладно. Одна перемога в шести матчах Прем'єр-ліги, а потім ще й втрата переваги у два м'ячі вдома проти Брайтона та виліт із Кубка англійської ліги. Непереконлива гра, пропущені голи наприкінці матчів — усе це лише посилює розчарування. Довіри до людей, які ухвалюють рішення в клубі, майже не залишилося.

На цьому тлі керівництво продовжує говорити про найкращих фахівців на своїх посадах і плани виграти Прем'єр-лігу вже наступного сезону. Але реальність інша: фонд зарплат Юнайтед свідомо скорочують. Чи варто тоді очікувати, що результати команди рухатимуться у протилежному напрямку? В одному зі своїх ранніх інтерв'ю, ще до того, як його слова стали предметом суперечок, Реткліфф прямо говорив про залежність між зарплатами футболістів і успіхами у футболі.

До того ж, попри значні витрати на трансфери, які так і не принесли бажаних результатів, тепер Юнайтед регулярно поступається конкурентам і за сумами, які ті готові витрачати на нових гравців.

При цьому в клубі вміють знаходити потрібних футболістів. Головною трансферною ціллю на цей сезон був Елліот Андерсон. Але він опинився в Манчестер Сіті, який може дозволити собі витрачати величезні гроші й готовий перебивати будь-які пропозиції. У січні схожа історія сталася з Антуаном Семеньйо.

Після третього місця в минулому сезоні, за яке Каррік заслуговує на похвалу, літня трансферна кампанія Юнайтед пішла не за планом.

Маркус Решфорд, який посідає друге місце в команді за розміром зарплати, після оренди так і не отримав повноцінного контракту від Барселони. Мануель Угарте, якого найімовірніше мали продати, зазнав серйозної травми на чемпіонаті світу. На Джошуа Зіркзе взагалі не знайшлося покупців.

Юнайтед погано продає футболістів, і це теж наслідок помилок минулого. Хто захоче купувати гравців із величезними зарплатами в команди, яка не виправдовує очікувань? Водночас і Угарте, і Зіркзе підписали ще в перші місяці роботи INEOS у клубі.

На тлі цих трансферів значно переконливішим виглядає літнє підсилення 2025 року: Патрік Доргу, Матеус Кунья, Браян Мбемо, Сенне Ламменс і Беньямін Шешко.

Керівництво називає такі придбання розумними та заснованими на аналізі даних. Навряд чи ці слова викличуть такий самий резонанс, як заяви Мартінеса. Проте ще кілька місяців тому саме новачки допомогли Юнайтед посісти третє місце. Вони швидко адаптувалися в найвідомішому та одному з найвимогливіших футбольних клубів Англії. А це далеко не гарантований результат.

Вілкокс, який, схоже, став головною мішенню критики Мартінеса, мав улітку досить скромний трансферний бюджет. Юнайтед досі розплачується за низку невдалих рішень, які перетворили найприбутковіший футбольний клуб світу на збитковий. Борг, пов'язаний із родиною Глейзерів, нікуди не зник. Як і футболісти, яких нинішнє керівництво, незалежно від того, справедливо це чи ні, саме по собі ніколи б не підписало.

Улітку Юнайтед втратив перші два варіанти на трансферному ринку через фінансові обмеження. Пріоритетом було підсилення центру поля, і клуб підписав трьох нових півзахисників.

За Андрея Сантоса заплатили велику суму. З огляду на потребу команди в лівому захиснику це рішення важко назвати оптимальним. Проте в матчі проти Атлетіко Сантос провів на полі всі 90 хвилин і був одним із найкращих гравців команди.

Лівого захисника Юнайтед улітку справді дуже хотів підписати, але так і не зміг. І з кожним матчем, який пропускає Люк Шоу, ця помилка стає дедалі відчутнішою. До того ж його схильність до травм і вік означали, що пропущені матчі були цілком очікуваними.

Якщо молодий Гаррі Амасс не був готовий до ролі гравця основи, чому клуб просто не придбав досвідченого лівого захисника?

Ринок міг закритися раніше, ніж очікувалося, а співвідношення ціни та якості певних гравців могло здатися невиправданим. Але вболівальнику, який витрачає власні, зароблені важкою працею гроші, щоб побачити гру улюбленої команди, такі пояснення навряд чи додадуть розуміння.

Юнайтед пов'язували з футболістами високого рівня. І це були не просто чутки: клуб справді цікавився Елліотом Андерсоном, Орельєном Тчуамені та Льюїсом Голлом. Але жоден із них так і не опинився на Олд Траффорд. Очікування не виправдалися, а вболівальники залишилися розчарованими.

Травма Беньяміна Шешка — ще один серйозний удар. Він єдиний номінальний центральний нападник у складі клубу, який у найуспішніші періоди своєї історії мав одразу чотирьох форвардів такого типу. Тепер немає жодного. І це прямий наслідок провалу трансферної стратегії Юнайтед у цьому питанні.

Водночас виносити остаточні вердикти щодо гравців на такому ранньому етапі їхньої кар'єри в клубі несправедливо. Поки що ніхто з новачків не вразив настільки, щоб про нього говорили всі. Але півзахисники Сантос, Юрі Тілеманс і Карлос Балеба заслуговують на час і підтримку, якщо від них очікують успіху. Яка альтернатива?

Зараз Юнайтед знову опинився на дні, а попереду — ще складніші випробування. І перше з них чекає вже в неділю, коли команда зіграє на полі Лідса.

Уболівальники мають повне право вимагати значно кращої гри. Ніхто не очікував чемпіонського титулу цього сезону, але віра в нинішнє керівництво клубу майже зникла.

У Мадриді сектор уболівальників Юнайтед, розрахований на 3600 місць, за десять хвилин до фінального свистка спорожнів приблизно на три чверті. 

Та зрештою гравцям Юнайтед, які підійшли подякувати вболівальникам, залишилося плескати в долоні порожнім пластиковим сидінням. Люди, які ще нещодавно займали ці місця, просто більше не могли миритися з тим, на що перетворився Манчестер Юнайтед.

Ось чому слова Мартінеса так відгукнулися вболівальникам. Так само було й після фіналу Кубка Англії 2024 року. Тоді аргентинець усміхався, радів тому, як його команда переграла Сіті й здобула трофей. А потім просто в телеефірі почав співати: "Ми все бачили, усе виграли, ми — Манчестер Юнайтед, і нас не зупинити".

Цей момент теж став вірусним.

Утім, лише за три тижні до того матчу Юнайтед розгромно програв Крістал Пелас з рахунком 0:4. У клубі вже назрівав бунт, а гравців і тренерів висміювали та виставляли головними винуватцями всіх проблем.

Але, як показав минулий сезон, навіть на тлі суцільного розчарування все може кардинально змінитися після трьох вдалих результатів. Щоправда, звідки Юнайтед узяти ці перемоги — зовсім інше питання.

The Athletic