Чемпіон проти чинного володаря Кубка — у такому форматі зазвичай ми звикли дивитись баталії за Суперкубок у переважній більшості країн. Добре, минулого сезону в Німеччині знову довелось зробити акцент на повному домінуванні мюнхенської Баварії, і якщо "зайву" "салатницю" для неї покласти собі в музей виглядало справою звичною, то ось із кубковим трофеєм справи тривалий час ішли не надто вдало, але Венсан Компані зумів зламати й цю тенденцію.

Таким чином "Рекордмайстер" починав сезон грою на полі другої за силою команди зразка минулого сезону, дортмундської Боруссії. Але це той самий випадок, коли статистика турніру свідчить про те, що рідні стіни геть не завжди приходять на допомогу командам у матчах за Суперкубок Німеччини. Навіть Баварія це знала на власному гіркому досвіді, бо той-таки РБ Лейпциг уже встигав її розгромити в подібних дуелях навіть на Альянц Арені.

Зігнль-Ідуна-Парк, забігаючи наперед, спіткала та сама доля. Хоча перебіг подій принаймні на початку першого тайму не давав нам стверджувати, що одна з команд має суттєву перевагу над іншою. Що Компані, що Ковач, дивували розташуванням та функціями власних футболістів, і в підсумку Баварії було дійсно важко перетворювати перевагу за контролем м’яча над суперниками в щось більше.

Але на 28 хвилині Кімміх таки знайшов своїм закиданням від центральної лінії Олісе на правому фланзі штрафного, а той вистояв у боротьбі в повітрі та ще й м’яч залишив під удар Брауну, який влучив ударом під праву стійку на завершення цієї вертикальної атаки. Баварія після цього зловила кураж, почала шукати ще й другий м’яч, і таки знайшла його незадовго до перерви. А точніше Беллінгем передачею на лівий фланг оборони в ноги все тому ж Олісе фактично привіз його у ворота власної команди. Далі "містер непохитний" мав лише вчасно пробити повз Кобеля з гострого кута.

Поперерві Ковач мав щось змінювати, і він випустив на поле Константеліаса, на якого ми вже надивились у матчах за ПАОК проти Динамо Київ, а тепер мали ще тайм можливостей поспостерігати за тим, у якому порядку цей футболіст навіть на більш високому рівні. Виходило в новачка, зрозуміло, не все, але на пару із співвітчизником Карецасом вони створювали захисту Баварії дійсно чимало проблем у контратаках.

Зрештою мюнхенці навіть потрохи відмовлялись від володіння м’ячем, щоб зайвий раз себе не підставляти. Але гол усе одно пропустили. На 75 хвилині це протистояння заграло геть інакшими барвами, коли помилка Та на правому фланзі оборони перетворилась на простріл Свеннсона з передачі Константеліаса під удар Сілві, і той відіграв один пропущений м’яч.

І хоча в подальшому захоплення Боруссії атакувальним футболом спокійно мало бути покараним контратаками Баварії, проте мюнхенці свої моменти марнували й ледь у підсумку не догрались. На 90 хвилині це протистояння здавалось остаточно закритим небезпечним підкатом Бенсебаїні в центрі поля в ногу Сайбарі відкритими шипами, за що арбітр одразу вилучив гравця господарів, але натомість "джмелі" зусиллями Антона та його передачі на Баєра в центр штрафного створили для себе чи не найкращий момент у грі загалом. Проте свіжий гравець запустив м’яч над воротами й команда Ковача не врятувалась.

Фінальний свисток головного арбітра Даніелч Шлагерп з Раштату зафіксував перемогу мюнхенської Баварії в матчі за Суперкубок Німеччини-2026, тоді як дортмундська Боруссія зупинилась за крок від першого трофею в сезоні.

Боруссія Д — Баварія 1:2
Голи: Сілва, 75 — Браун, 28, Олісе, 45+1

Боруссія Д: Кобель — Гаду, Антон, Бенсебаїні — Рюерсон (Забітцер, 73), Нмеча (Верман, 63), Беллінгем, Свенссон — Карецас (Маєр, 63), Інасіо (Константеліас, 46) — Гірассі (Сілва, 63).

Баварія: Ноєр — Станішич (Девіс, 68), Кім, Та, Браун (Сайбарі, 81) — Кімміх, Павлович — Олісе, Лаймер, Л. Діас (Бішоф, 90+6) — Кейн.

Попередження: Діас

На 90-й хвилині був вилучений Рамі Бенсебаїні (Боруссія Д) (грубе порушення).