Цикл гостьових поєдинків у вересні для національної збірної України залишився позаду й завершила його команда Андреа Мальдери лише з одним забитим м’ячем у ворота Угорщини, але водночас і з чотирма очками за підсумком протистоянь на полі "чарівних мадярів" (1:0) та Грузії (0:0). А тим часом паралельним курсом у нас з’явився конкурент у боротьбі за першу сходинку в особі Північної Ірландії, яку "синьо-жовті" й мали приймати в Трнаві першою в поточному циклі.

Які очікування могли бути від гри проти команди Майкла О'Нілла, у складі якої, переважним чином, зібрані представники нижчих дивізіонів англійського футболу? Та звісно, що "зелено-біла армія" планувала давати бій за кожен м’яч у будь-якій ситуації, до чого треба було просто бути готовими. А не як команда Мальдери, про що, на жаль, ми дізнались уже за ходом протистояння.

На дев’ятій хвилині стався перший стандарт біля наших воріт, який ми привезли самі собі невдалою спробою вибити м’яч за межи штрафного. Подача з правого флангу від Г’юма з кутового в підсумку опинилась на дальній на голові в Атченсона, той скинув, а Браун першим зреагував у воротарському з ударом повз Різника та Забарного, які кинулись закривати ворота.

Добре, зі стандартами у нас завжди були проблеми, тож цим навряд чи можна було когось здивувати. Але ж в атаці ми теж мали б щось показати у відповідь, еге ж? Але ні, удар Судакова з лівого флангу штрафного, який чи не єдиний від Георгія цього вечора пішов у площину воріт, і з яким упорався воротар суперників, і близько не стояв поруч із моментом на 22 хвилині, коли проста подача Моррісона з правого флангу на дальній завершилась ударом головою від Прайса.

Простіше кажучи, Україна пропустила все, що могла запропонувати Північна Ірландія в цій грі. А потім — хочете контролювати м’яч, то контролюйте скільки завгодно, бо все одно нічого з цього путнього не вийде. Дальній удар Сарапія хіба що мав якісь шанси обернутись голом-шедевром, але знову воротар гостей зіграв відмінно та не дав нам хоч якось відштовхнутись від мертвої позначки.

І, напевно, на другий тайм усе ж таки треба було щось міняти тренерському штабу, а не залишати все як є. Натомість змін ми не побачили, Судаков усе так само прикладався невдало з дальньої відстані, а підключення Матвієнка з глибини до центру штрафного під подачі так ні до чого й не призвели.

А потім Україна пропустила гол імені Дмитра Різника, який намагався ногами вибити м’яч, який скидав головою Браун від межі воротарського з глибокої передачі власного голкіпера Пірса Чарльза, але просто перестрибнув снаряд, і… усе. На цьому все.

Далі цей матч треба було просто дограти, але ми втратили Судакова через травму, бо суперники ввімкнули той самий англійський футбол нижчих дивізіонів, у якому простіше було почати бійку у відповідь із нашого боку, аніж уберегти ноги. Навіть той самий момент Пономаренка з ударом у праву стійку вдалось створити лише тоді, коли Матвій чи не першим серед гравців Мальдери дав спочатку ліктем по супернику, а потім уже створив самотужки загрозу. Навіть на гол престижу не награли, тож враження гнітюче.

У наступному турі національна збірна України прийматиме Угорщину, а Північна Ірландія вдома зіграє проти Грузії.

Україна — Північна Ірландія 0:3
Голи: Браун, 9, 61, Прайс, 22

Україна: Різник — Бондар (Сікан, 62), Забарний, Сарапій, Матвієнко — Циганков, Очеретько, Бражко (Назарина, 56), Судаков (Назаренко, 68) — Ярмоленко (Пономаренко, 62), Яремчук (Зубков, 62).

Північна Ірландія: П. Чарльз — Атчесон (Макнейр, 84), Макконвіл, Браун, Гілмор — Прайс (Девенні, 67), Ш. Чарльз, Девлін (О'Нілл, 84) — Г’юм, Донлі (Мадженніс, 77), Моррісон (Келлі, 77).

Попередження: Матвієнко, Сікан, Пономаренко — Спенсер