Із наближенням моменту урочистого завершення чергового футбольного року вага кожного здобутого балу зростає пропорційно. Проте коли команда ще й бере участь у чемпіонських перегонах, то будь-який відмінний від переможного результат гарантує їй додаткові проблеми у вирішальний момент. Саме з такими думками лондонський Арсенал, маючи п’ять очок переваги над Манчестер Сіті станом на ранок неділі в рамках тридцятого туру англійської Прем’єр-ліги, вирушав у гості до Ліверпуля на центральний матч усього вікенда.

Команда Юргена Клоппа при цьому зустрічала суперників ледь не з порожніми руками, бо, окрім відсутності перемог в останніх трьох матчах чемпіонату, продемонструвати "червоним" було фактично нічого. У них ще залишаються сподівання на потрапляння до єврокубків, проте з кожним наступним матчем можливості будуть одна за одною розчинятись у повітрі, тож перемога над лідером чемпіонських перегонів була для господарів навіть не варіантом, а необхідністю.

Проте доволі швидко всі плани господарів поля на цю гру було потрібно згортати. Річ у тім, що знову дали про себе знати старі хвороби Ліверпуля під час гри в захисті, які наочно підкреслило просування Саки з глибини правого флангу вже на восьмій хвилині. У центрі штрафного здійнялась паніка та відсутність належного супроводу паралельного просування Мартінеллі на ударну позицію, і це в підсумку призвело до швидкого дебютного м’яча в звітному протистоянні.

Сумніватись у насназі "канонірів" і надалі грати в агресивному стилі не доводилось. Арсенал доволі легко розводив захист суперників по флангах, після чого загострював вертикальними передачами. Кілька разів подібні спроби ставали поперек горла Аліссону та його партнерам по захисту, проте "червоні" все одно якось намагались відбиватись і навіть подекуди провадили власні контратаки. Непоганим у цьому контексті був момент Робертсона на 20 хвилині, коли захисник із лівого флангу чужого штрафного поцілив повз дальню стійку на завершення закидання Фабіньо з глибини.

Але тільки-но Ліверпуль почав піднімати голову в сподіваннях відігратись, як швидкий випад гостей лівим флангом атаки завершився навісом від Мартінеллі на Жезуса, удар головою якого подвоїв перевагу команди Артети. Господарі поля дуже занервували від цієї прикрої для них ситуації, почали дріботіти фолом, і зрештою наразились на подекуди надмірно емоційну реакцію збоку суперників. Завершилось це кількома зайвими попередженнями та взагалі незрозумілим епізодом після свистка на перерву, коли ліктем від одного з бокових арбітрів дісталось Робертсону.

Однак до того моменту Ліверпуль усе ж таки зумів на крок повернутись безпосередньо до спортивної боротьби за підсумком фірмової флангової атаки із завершальним прострілом Жоти з лівого флангу, який Гендерсон перевів на порожні ворота під дальню стійку для Салаха. Хоч із відставанням тільки в один м’яч пішов на перерву колектив Клоппа, що залишало його команду в грі.

Довгоочікувані рішення обох тренерських штабів після перерви частково нас здивували. Арсенал ніби всім своїм виглядом демонстрував, що не хоче атакувати чужі ворота заради якомога більш надійного захисту власних володінь. Така тактика не викликала запитань аж до того моменту, як на 52 хвилині команда Артети не отримала пенальті у власні ворота за підсумком випадкового фолу Голдінга в центрі власного штрафного проти Жоти, який боровся за відскок. Салах підійшов виконувати покарання, але не влучив у лівий нижній кут чужих воріт.

Певна річ, що "червоні" від такого розвитку подій трохи зніяковіли, хоча й рідні трибуни намагались швидко привести їх до тями. Ліверпулю ще довго не вдавалось бодай створити щось схоже на загрозу чужим воротам, але заміни від Клоппа відбулись дуже своєчасно. Особливо — поява на полі Роберто Фірміно, на якого на 87 хвилині зробив гольову подачу з правого флангу Трент. Шкода, що до цього захисник пошив у дурні нашого Олександра Зінченка прокиданням поміж ніг.

2:2! Але й на цьому команди не мали наміру зупинятись. Точніше, Ліверпуль не мав наміру зупинятись, а Арсенал мріяв хоча б вийти за межі власної половини, допоки суперники остаточно не записали його штрафний майданчик передачами різного калібру. І тут настав час творити дива на лінії власних воріт Рамсдейлу. Незрозуміло як, але голкіпер витягнув і підкрутку від Салаха з правого флангу штрафного в дальню дев’ятку, і завершення від Конате з метру до воріт скидання від Дарвіна вже на завершення матчу. Ось так із переваги 2:0 ледь не утворилась повна втрата очок.

У наступному турі Ліверпуль навідається до Лідса, а на Арсенал очікує одна з гостьових варіацій лондонського дербі — проти Вест Гема.

Ліверпуль — Арсенал 2:2
Голи: Салах, 42, Фірміно, 87 — Мартінеллі, 8, Жезус, 28

На 54-й хвилині Мохамед Салах (Ліверпуль) не забив пенальті (промах).

Ліверпуль: Аліссон — Александер-Арнольд, Конате, ван Дейк, Е. Робертсон — Джонс (Тьяго, 60), Фабіньо (Фірміно, 78), Гендерсон — Салах, Гакпо, Жота (Нуньєс, 61).

Арсенал: Рамсдейл — Б. Вайт, Голдінг, Габріель, Зінченко — Едегор (Ківьор, 80), Парті, Джака — Сака, Жезус (Троссар, 79), Мартінеллі.

Попередження: ван Дейк, Александер-Арнольд, Робертсон, Фабіньо — Вайт, Джака, Сака