Це був... скажімо так, нерівний тур. З одного боку, аж два матчі, які цікаві навіть невеликим любителям українського футболу. Це на два більше, ніж у багатьох турах – і ці матчі, в принципі, виправдали очікування. Нехай по-різному, але ані Ворскла з Дніпром-1, ані Зоря з Шахтарем точно не подарували нудьги з парою ударів за 90 хвилин.

З іншого, майже половина програми відмінно підійде для тортур. Мінімум ударів, мінімум таланту на полі – команди виходили на сонце і хвилині на десятій (якщо не на першій) були згодні на нічию. Чорноморець і Кривбас, звичайно, на нічию згодні не були, але й вони спокійно реалізували клас на тлі команд, що вмирають, і не стали форсувати поді. Такі матчі чудово “гармонують” з розмовами про якесь УПЛ-ТБ, за яке хтось (теоретично) платитиме більше 100 гривень на місяць.

#   26 ТРАВНЯ 2023 М В Н П ЗАБ ПРО РІЗН О ФОРМА
1 Шахтар 28 21 6 1 65 19 46 69  
2 Дніпро-1 28 20 4 4 60 24 36 64  
3 Зоря 28 19 4 5 59 31 28 61  
4 Динамо Київ 28 17 5 6 47 24 23 56  
5 Олександрія 28 10 13 5 42 37 5 43  
6 Ворскла 28 11 6 11 34 36 -2 39  
7 Кривбас 28 11 5 12 24 29 -5 38  
8 Колос 28 9 6 13 22 34 -12 33  
9 Чорноморець 28 8 8 12 31 37 -6 32  
10 Металіст 1925 28 6 13 9 22 39 -17 31  
11 Минай 28 7 9 12 20 29 -9 30  
12 Верес 28 7 7 14 34 42 -8 28  
13 Рух 28 6 10 12 28 36 -8 28  
14 Інгулець 28 7 7 14 20 33 -13 28  
15 Металіст 28 5 7 16 26 53 -27 22  
16 Львів 28 3 4 21 18 49 -31 13  

 

Шахтар чудово привітав себе з днем народження

Навесні 1936 року, спеціально до старту першого чемпіонату СРСР з футболу, у місті Сталіно з'явилася команда Стахановець, заради якої 22 найкращих гравців Донбасу звільнили від роботи на виробництві. Хоча перші матчі донеччани грали ще у квітні, офіційним днем їхнього народження вважається 24 травня, коли вони зіграли перший матч у чемпіонаті.

З того часу змінилося все, включаючи назви міста та клубу, але 87-й день народження Шахтар відзначив на заздрість усім. Зоря, яка так чудово грала весь рік, була не просто переможена, а розгромлена без жодних шансів.

Трансфер Ракицького і раніше виглядав топ-посиленням, а тепер його можна назвати ключовим ходом у чемпіонських перегонах. Завдяки його передачі Шахтар міг пресингувати дуже високо – і виграв центр поля. Типово стаханівський обсяг роботи видав Степаненко, провалив матч Бражко, без якого Зоря не могла нормально пов'язувати оборону з атакою. Як наслідок, гра звелася до облоги воріт Сапутіна, але й у цьому компоненті луганчани, м'яко кажучи, не блиснули. Снурніцин так втомився не встигати за суперниками на фланзі, що в результаті заробив вилучення на рівному місці.

Персоналії можна перераховувати дуже довго, але на черговому колі варто визнати: Зоря у вирішальному матчі сезону виявилася просто слабкою індивідуально. Було б цікаво подивитися на це “східне дербі” у найсильнішому складі, а так:

- Русину на вістрі атак було дуже складно щось зробити без Герреро;

- Снурніцин у топ-матчі просто зганьбився. Це не скасовує факту, що в тій же грі проти Дніпра-1 він дуже допоміг перемогти, але цей гравець настільки нестабільний;

- На заміни у Зорі виходили виконавці рівня аутсайдерів УПЛ. Буквально: Полегенько перейшов із ФК Львів, Хахльов – з Минаю, Мішньов до повномасштабного вторгнення йшов на впевнений виліт у складі Маріуполя... Величезна різниця з Шахтарем, який посилював гру футболістами рівня збірних Венесуели, Грузії та Хорватії (нехай й молодіжної).

Скандал туру

Свято для Шахтаря було б неповним, якби цього дня не програло ще й Дніпро-1. А команда Краснікова та Кучера не була б собою, якби не звинуватила всіх навколо себе. Дуже оперативно після програшу Ворсклі клуб опублікував у соцмережах відео з компіляцією того, що вважає помилками арбітра не на свою користь.

Ці апеляції вже викликали реакцію у соцмережах із загальним лейтмотивом: “Де ви були, коли судді помилялися на користь Дніпра-1?”. Навряд чи це привід псувати нові та нові матчі – а Козик у середу відсудив справді явно проти команди Кучера.

Найдивніше його рішення – не з тих, які мотивували робити скріншоти та виглядати природність становища рук. На початку другого тайму арбітр показав жовту Сватку за просту апеляцію до себе. Він взагалі-то капітан команди, має більше прав говорити із суддями, та й звернувся без зайвих нервів (хоча слів його, заради справедливості, ми не чули). Тим не менш, Козик моментально дав йому жовту, через яку захисник пропустить наступний тур. А тепер вгадайте, проти кого Дніпро-1 у ньому грає.

Ну, звичайно, проти Шахтаря. Дуже схоже на технічне “відчеплення” прямого конкурента від себе, якого Шахтар, як здавалося до середи, потребував набагато більше, ніж зараз. Таких жовтих можна давати по десять у кожному матчі, включаючи матчі Шахтаря. Також дуже дивно, що Козик навіть не захотів дивитися повтор після гри рукою Бацули: його рука точно не була у природному становищі. І так, це був би дуже нерозумний пенальті, але коли це було аргументом? Буквально минулого туру Верес отримав ще дурніший пенальті – проти того ж Шахтаря...

Але якщо говорити не тільки “а” та “б”, а й наступні літери алфавіту, то Ворскла сама грала сьогодні без основного форварда Сефері, який у минулому турі, з Кривбасом, отримав зайву жовту за обопільну боротьбу. І ось десь тут треба зуміти зупинитися. Усі ми розуміємо, що рівень суддівства в Україні низький, що навіть після грубих ляпів арбітра через пару місяців змушені будуть повернути в УПЛ просто тому, що краще нікого немає – і що в УПЛ усю її історію є більш привілейовані клуби. Дніпро-1 довго користувався лояльністю арбітрів суддів – до того самого моменту, коли не почав загрожувати владі клубу Шахтаря.

Загалом, Дніпро-1 провів якісний матч, у якому зміг затиснути суперника до штрафного майданчика та створити багато моментів. Хоч би як банально це звучало, але підвела реалізація: вже коли Ісенко помилився на виході, і м'яч влучив у голову Довбику, він точно з величезною ймовірністю міг би залетіти у ворота. Цього сезону Артем вирішує такі прості моменти у дев'яти випадках з десяти – але з Ворсклою був той самий десятий. І таких моментів було багато: той самий Піхальонок до колекції асистів міг і забити гол.

Проте одним нефартом провал із Ворсклою пояснити не варто. Насамперед, полтавський клуб сам добре зіграв на контратаках: випад, який завершили Кане та Пердута – просто витвір мистецтва. Крім того, відверто дивний хід зробив у перерві Кучер. Бланко після тайму, в якому він просто зробив гол сам, разом із Матаріттою вирушив відпочивати, а замінили їх Гуцуляк з Пасічем. У цього було більш-менш логічне пояснення – Пеглоу зміг піднятися вище, на рідну позицію – але за фактом, Дніпро-1 у ході матчу втратив, а не придбав у якості.

Лава туру

Окремої краси подвигу Ворскли надає вигляд його запасних. Скрипник за бажання міг дивитися гру лежачи, місця було більш ніж достатньо. На матч полтавці вийшли лише з п'ятьма запасними, наче на дворі дев'яності роки. Багато травм, дискваліфікацій – і Скрипнику довелося випускати на заміни Кулаковського (не плутати з легендою Ворскли Кулаковим) та Черниша, які ще жодного разу не виходили в основі на матчі УПЛ. Величезний контраст з лавкою Дніпра-1, на якій матч розпочали 12 людей, що могли принести безліч опцій – і, таке відчуття, лише заплутали Кучера.

Щоправда, цей факт лише більше виділяє повну відсутність часу для Владлена Юрченка: із польових гравців Скрипник випустив усіх, кого можна, за вирахуванням плеймейкера. Зрозуміло, що у сценарії, який мав на увазі гру строго другим номером, Юрченку за визначенням важко себе проявити – але тренер у цьому випадку показав повну безкомпромісність.

Повернення туру

Динамо спокійно розгромило Колос, але команда з Ковалівки на фініші – зовсім не критерій успіху. Те, як легко вона програла на своєму полі матчу кризовій Олександрії, говорить про це досить чітко. Але один момент, який може викликати у вболівальників київського Динамо радість без жодних застережень, все-таки відбувся.

Бущан не виходив за киян п'ять повних місяців. Шапаренко – повні вісім. Зараз це смішно звучить, але з ними у складі вболівальники та експерти всерйоз говорили про шанси Динамо проти Бенфіки – а про впевнений виліт від “орлів” говорили як про провал. Два найважливіші елементи чемпіонської команди залікували травми – і самим своїм виходом на газон дали київській торсиді надію на світле майбутнє.

Статус-кво туру

Верес, Інгулець та Рух синхронно зіграли внічию. Тепер у них у всіх по 28 очок – а у такій ситуації все вирішують особисті зустрічі.

1) Інгулець виграв у Руху 1:0 удома, але програв йому 0:3 на виїзді;

2) Рух і Верес зіграли 2:2 у Рівному та 0:0 у Петровому;

3) Інгулець обіграв Верес удома 1:0, а у Рівному зіграє в останньому турі.

Тобто в цій міні-групі у Руху остаточні п'ять очок, у Інгульця вже шість, а у Вереса лише два – але Верес із Інгульцем ще зіграють. З огляду на те, що у Вереса у 29-му турі Динамо на виїзді, з великою ймовірністю він буде 14-м до останньої гри. У Інгульця на вихідних матч із ФК Львів, що дуже нагадує гарантовані три очки – а от Руху буде складно набрати взагалі хоч що-небудь: на фініші у нього Чорноморець та Олександрія.

Збірна туру

Трубін — Конопля, Бондар, Ракицький, Матвієнко — Степаненко — Зубков, Бондаренко, Судаков, Криськів — Сікан (усі — Шахтар)

Гол туру

Невдача і навіть відвертий відчай команди не повинні затьмарювати красу конкретного епізоду. Бланко на початку гри з Ворсклою явив справжнє футбольне диво.