Автогол Сапуги в компенсований час вивів Олександрію до чвертьфіналу Кубка України

Поточний сезон українського футболу все ж таки має одну дуже яскраво помітну особливість, у порівнянні із своїм попередником — факт довгоочікуваного повернення розіграшу Кубка України, що зробило календарі майже всіх професійних команд країни хоч на трохи більш наближеними до європейських колег. І вже наприкінці вересня ми мали можливість говорити про проведення стадії 1/8 фіналу, яка цього року розтягнеться за календарем ледь не на три тижні.

Перша пара на цій стадії була доволі інтригуючою. Матч на полі стадіону ім. Б. Маркевича у Вінниках поміж львівським Рухом та Олександрією довелось відкласти на певний час через повітряну тривогу, оголошену по всіх теренах України, але на рівень запеклості цього протистояння це не виплинуло. Каталізатором тут виступали обидві сторони: футболісти Віталія Пономарьова із своїм феноменальним матчем проти Шахтаря кілька днів тому (1:1) та підопічні Руслана Ротаня, які увійшли в карколомне піке від середини серпня та не виграли жодного матчу з того часу.

Після розгрому від Чорноморця (1:5), від "поліграфів" усі очікували на належну реакцію. І вона мала місце. Гості дійсно непогано розпочинали гру у власних атаках та створювали чимало проблем захисту львів’ян, які цього разу награли де в чому експериментальний склад. Швидкість пересування м’яча була на належному рівні з обох сторін, але травма Білошевського посеред першого тайму трохи вибила гру з ритму.

На кількість створених нагод поблизу обидвох воріт, утім, це жодним чином не вплинуло. Були моменти як в Олександрії, накшталт ударів від Шулянського чи Смирного з меж чужого штрафного, так і в Руху, у вигляді пострілів Сапуги чи Мисика здалеку. Останній узагалі навіть примудрився забити розкішним дальнім ударом із лівого флангу, однак спрямував м’яч під поперечину за  комірець воротарю з невеличкого офсайду. А ще був удар у стійку від Андрейчука під саму перерву, тож гра дійсно була динамічною.

Однак поведінка гравців "поліграфів" у другому таймі викликала певні запитання. Олександрія сіла в захист та кілька разів Єрмакову доводилось відверто рятувати команду від пропущених голів. Навіть тоді, коли не суперник, а власний захисник випадково підрізав м’яч у власні ворота. Те, що за жодних умов не зміг би зробити Ледвій, коли на п’ятій компенсованій хвилині Сапуга в центрі штрафного перевів у дальню дев’ятку подачу Калітвінцева з лівого флангу. А гра тоді саме прямувала до овертаймів.