Шахтар із надзусиллями дотиснув перемогу над Зорею

Подорожі за часорядом української Прем’єрі-ліги посеред поточного тижня продовжуються. У четвер донецький Шахтар мав усі шанси грати пізній матч плей-оф Ліги Європи УЄФА, проте не вистояв у двобої проти французького Марселя. І неначе в якості додаткового покарання за цю невдачу на команду Маріно Пушича звалились обов’язки поступово ліквідовувати борги у виглядів раніше пропущених матчів національної першості.

Десятий тур. Як же ж давно це було. На початку жовтня минулого року "гірники" мали провести гостьовий матч проти луганської Зорі, але через залученість команд до єврокубкових протистоянь ту гру вчасно зіграти так і не вдалось. І в підсумку вийшло так, що доволі цікава афіша перейшла вже фактично на завершення сезону, коли команда Пушича вирішувала долю чемпіонського титулу, а колектив Юрія Коваля так само намагався не потрапити до зони перехідних матчів.

Шахтар прогнозовано домінував у першому таймі, а дощова погода в столиці в цей день навіть сприяла тому, аби газон стадіону Лівий берег став достатньо швидким для гри команди Маріно Пушича. Інша справа, що за перевагою над Зорею в "гірників" не слідували забиті м’ячі, тож суперники з часом також охоче починали грати  на атаку та навіть залишили за собою перший гольовий момент, коли Герреро з лівого флангу штрафного не переграв Різника ударом у ближній кут.

Але то була радше поодинока історія, бо в подальшому панамця вивів із себе епізод із попередженням для Джордана за фол у центрі поля проти Судакова, після чого він не тільки отримав власну жовту, а ще й грати почав з явним ухилом у емоції на противагу створенню небезпеки. Шахтар тим часом просто продовжував чинити тиск і таки досяг свого.

Якраз на завершення першої пів години ігрового часу Азарові взяв на себе гру на лівому фланзі штрафного й від лицьової виконав подачу на дальню стійку для Сікана, де той головою спрямував м’яч у ворота. Джордан грузину при цьому просуватись не заважав через те саме попередження, тож можна було наочно подивитись за впливом ранньої картки для гравця Зорі.

Так чи інакше, а Шахтар виграв перший тайм за всіма показниками, проте на швидкому полі та з мінімальною перевагою не міг почувати себе аж надто вільно. Більшість атак команди Пушича завершували неакцентованими ударами, над чим і варто було попрацювати під час перерви, тоді як Юрію Ковалю треба було хоча б заспокоїти Герреро для початку, а там уже дивитись на решту тонкощів, бо "мужики" все одно справляли вигляд достатньо вмотивованих.

У другому таймі команда Коваля була більш структурованою й у неї доволі непогано виходило грати на контратаках, на чому Зоря й намагалась підловити Шахтар повсякчас. Навіть Герреро повернувся думками на поле й ми побачили того самого Герреро, якого й мали б бачити без усіляких "додаткових розмов із тренером". Гарна гра від луганців у другій половині, але її суттєво зіпсувало вилучення.

На 57 хвилині Судаков заробив другу жовту для Джордана своїми фінтами на швидкості, тож господарі залишились у меншості в перехідній фазі протистояння, коли вони наче й за м’яч зачепились, але в меншості все одно б мали віддати його опонентам. І Зоря так і зробила, але із значною користю для себе. Вискочили до контратаки на 73 хвилині та прибили цей Шахтар. Не без участі Герреро, який вчасно запустив Кирюханцева на побачення з Різником.

А далі почався блокбастер із порятунку трьох очок зусиллями "гірників". Хоча спочатку це більше було схоже на биття головою о стінку захисту суперників. Але Пушич своєчасно зреагував замінами й свіжий Траоре просто перевернув гру на користь власної команди двома стінками в межах чужого штрафного. Із його передач Бондаренко та Невертон відзначались голами, а другий м’яч "помаранчево-чорних" — то взагалі зразок футбольного мистецтва.