Лівий Берег здолав Чорноморець та вперше в історії переміг в УПЛ

Четвертий тур української Прем’єр-ліги минав відносно спокійно, аж поки не настала ніч на понеділок і різні частини нашої країни знову не атакувала країна-терорист. У футбол під ракетними обстрілами особливо не пограєш, тому до останнього не було зрозуміло, чи варто взагалі завершувати в цей день програму чергового футбольного вікенда.

Однак із часом така можливість усе ж таки з’явилась, і, зокрема, київський Лівий Берег та одеський Чорноморець отримали шанс, нехай і з півторагодинним запізненням, але все ж таки розпочати свою очну зустріч біля адміністративною межі столиці України. Команди з нижньої частини турнірної таблиці, які на двох спромоглись забити лише один гол за шість попередніх зустрічей — це було потужною афішою.

Відповідно, ніхто не мав дивуватись, що перший тайм цієї зустрічі пройде суто в силовій боротьбі поміж командами. Високі м’ячі — боротьба, комбінаційний футбол — боротьба, усе було побудовано за таким принципом. Не найбільш яскраве видовище, яке доводилось нам колись спостерігати, але й не без сенсацій.

Десь посеред другого тайму почало здаватись, що "лелеки" затиснули суперників у чужому штрафному, перехопили ініціативу та щось таки замислюють. Моментів у команди Віталій Первака на той час уже було більше, аніж у підопічних Олександра Бабича, тож, можемо стверджувати, що гол назрівав.

На 29 хвилині сталась історична подія — Лівий Берег забив свій дебютний м’яч в УПЛ, коли Сиинця в центрі штрафного з боротьби скинув м’яч на Якиміва, а той злету прицільно пробив у лівий нижній кут. Очевидно, що святкуванню господарів поля не було меж. А одесити тим часом намагались домогтись скасування цього взяття воріт, бо, на їхню думку, мав поштовх у спину їхнього футболіста, але VAR нічого не побачив.

Натомість відеоасистенти рефері сказали своє слово вже наприкінці першого тайму, коли вгледіли офсайд у Петряка біля чужого воротарського під час спроби зіграти на добивання в порожні ворота відскоку від поперечину, у яку перевів удар головою від Попова воротар Механів. Звичайно, що одеситам тоді здавалось, що весь світ налаштований проти них, але за рівної гри першу половину вони таки програли.

У другій половині матчу команді Первака доводилось виключно оборонятись, а її голкіперу працювати немов у найважливішому матчі за всю його професійну кар’єру. Напевно, саме це й дозволило Лівому Берегу в підсумку святкувати успіх. Бо до атаки "лелеки" сходили лише на початку другого тайму, коли Сухоручко мав закривати гру, але Рудько витягнув його удар під поперечину.

Далі ж була нібито й суцільна атака від Чорноморця, але темп був дуже низьким. Це суттєво полегшило завдання для господарів поля, хоча й вони вже помітно стомились і фактично будь-якими засобами намагались дотягнути гру до фінального свистка. Одесити сильно від цього нервували, але нічого з цим феноменальним Механівим зробити так і не змогли.