П’ятий тур української Прем’єр-ліги був доволі насиченим на події, тож і завершуватись він мав відповідним чином. Без гучної афіші не обійшлось і цього тижня, і знову за участі чинного чемпіона, донецького Шахтаря. Цього разу команда Маріно Пушича гостювала в криворізького Кривбасу не так уже й далеко від Олександрії, де тиждень тому в не менше очікуваному протистоянні її шокував місцевий клуб (3:4).
Колектив Юрія Вернидуба тим часом був у роз’їздах, а інакше й бути не могло, бо "червоно-білі" вирішили не піддаватись спокусі та почати маніпулювати датами в календарі, і грали відповідно до наперед визначених строків. І що, що при цьому ще пізнім вечором четверга Кривбас на протилежному боці західної частини Європи грав у Севільї матч проти Бетіса в рамках загалом невдалої спроби пробитись до основного раунду хоча б якогось єврокубка?
Перший тайм цього протистояння мав непокоїти фанатів "гірників" так само, як їх непокоїв результат гри проти "поліграфів" за тиждень до цього. У команди Пушича майже нічого не виходило в атаці, окрім того моменту, коли вона забила гол. Так, удар головою від Степаненка з подачі Судакова з лівого флангу виник наприкінці першої половини так само несподівано, як і з’явився в цьому тексті.
А от до цього було достатньо підстав для того, аби хапатись за голову. Бо вже з першого удару на якійсь там надцятій секунді Луньов мав забивати, але лише розбив ніс Різнику із закидання Соси до лівого флангу штрафного. Голкіпер Шахтаря з ватними тампонами продовжував участь у грі, але його партнери просто не давали прийти до тями.
Бо що не закидання до боротьби, то захист донеччан програє контакт, а потім Соса чи умовний Луньов намагається завершити епізод ударом. Виходило це подекуди дуже гостро, але от із влучаннями в площину в команди Вернидуба справи пішли не найкращим чином. А вже перед настанням перерви почали з’являтись відголоски тієї самої втоми, про яку не загадував тільки лінивий перед грою.
І зрештою Шахтар таки забив у своїй поодинокій атаці, коли діагональ Педріньйо да Сілви на лівий фланг завершилась подачею Судакова на ближню стійку для Степаненка. На перерву таким чином команда Пушича пішла в якості переможця, але повернулись із неї команди лише на п’ять із лишком ігрових хвилин. Після чого настала вимушена перерва через повітряну тривогу, яка тривала…
… 228 днів. Але все ж таки 16 квітня вже 2025 року, нехай із затримкою через чергову повітряну тривогу в Кривому Розі, цей матч було відновлено на 50 хвилині. За цей час капітана "гірників" уже встигли відпустити до Туреччини, як і Олександра Зубкова та Данила Сікана. Та й у колективі Юрія Вернидуба не обійшлось без вихідних трансферів Джихада Бізімани й Тимура Стецькова, наприклад, тож вийшов не матч, а дві окремі історії.
Але загалом з однаковим мотивом — Кривбас атакував більше за суперників, більше пробивав по воротах, але натомість Шахтар своїми шансами користався, тоді як суперники — із надривом. На 62 хвилині Кевін із прострілу Судакова з правого флангу замкнув дальню стійку, чим поставив господарів перед дуже неприємним фактом — треба було забивати двічі, аби просто витягнути гру хоча б на нічию, із чим у "червоно-білих" останнім часом помітні проблеми. Ще й короткотривала тривога одразу після гола пролунала.
Проте коли ми знову повернулись до гри, Кривбас кинувся атакувати, і сталась ціла низка моментів, які заслуговували на окрему увагу. Денис Шурман з якихось міркувань дав два дуже спірні фоли, які могли призвести до м’ячів у обоє воріт. Хоча ані в поштовху Кевіна проти Бандейри перед чужим штрафним до перекидання Кліщука, ані в поштовху Бондаря проти Твердохліба потім на правому фланзі власних володінь, не було 100% впевненості в наявності порушень правил.
Але Шахтар свій гол так і не отримав, проте отримав пенальті у власні ворота, який узявся виконувати Ілич, але через усім відомі проблеми з газоном на Гірнику просто втратив рівновагу, і зробив те, що нещодавно в Лізі чемпіонів УЄФА зробив Хуліан Альварес під час серії пенальті проти Реала — двічі доторкнувся м’яча. А це правилами, як відомо, заборонено. Тож удар по центру воріт скасували.
Але Кривбас усе одно продовжував атакувати та знайшов свій гол на 85 хвилині, коли подачу з лівого флангу від Дібанго на дальню стійку пропустив над собою Азеведо просто на голову Твердохлібу. Шахтар від цього помітно занервував, але фатальних помилок так і не наробив. Тож тепер нервувати має Олександрія.
У наступному турі криворізький Кривбас гостюватиме в київського Лівого Берега, а донецький Шахтар прийматиме львівські Карпати.
Кривбас — Шахтар 1:2
Голи: Твердохліб, 85 — Степаненко, 40, Кевін, 62
На 77-й хвилині Хрвоє Ілич (Кривбас) не забив пенальті (подвійний дотик).
Кривбас: Кліщук — Бандейра, Романчук, Вакулко, Дібанго — Ілич, Ікенна (Понєдєльнік, 67) — Д. Кузик, Твердохліб, Микитишин — Соса.
Шахтар: Фесюн — Вінісіус, Бондар, Матвієнко, Педріньйо Азеведо — Бондаренко, Марлон, Судаков — Педріньйо да Сілва, Егіналду, Кевін.
Попередження: Бізімана, Вакулко — Матвієнко