Жодний зім'ятий відрізок не повинен заважати бачити ліс за деревами. Панатінаїкос – клуб-ікона, клуб-символ навіть не грецького футболу, а грецького спорту в принципі. Це класичний приклад вічного гранда, який є однією з двох-трьох перших асоціацій із футболом країни в принципі – у даному випадку, звичайно, Греції.

Примітно, що за всієї своєї легендарності ПАО з'явився на світ унаслідок розколу всередині іншого клубу. Великий і досі існуючий спортивний клуб “Панелінос” з'явився на світ у 1891-му, вже через п'ять років безліч його атлетів завоювали медалі домашньої Олімпіади – чемпіонів Греції у легкій та важкій атлетиці, фехтуванні, боксі, гандболі, навіть у дзюдо клуб виховує досі. Є в клубу й баскетбольна, й волейбольна секції, нехай вони давно вже не ставали чемпіонами – а ось футбольної немає з 1908 року.

Коли керівництво клубу вирішило відмовитися від своєї футбольної команди, 40 атлетів на чолі з видатним футболістом того часу Гіоргісом Калафатісом вирішили створити свій клуб. Важливо: від самого початку мова не йшла виключно про футбольну команду, ПАО засновувався як мультиспортивний клуб. У це важко повірити, але одним із перших воротарів клубу була людина, яка виграла чотири олімпійські медалі зовсім не у футболі! Константинос Циклітірас взяв по дві медалі в Лондоні-1908 та Стокгольмі-1912, стрибаючи у довжину та у висоту.

Такі ось хайлайти 111-річної давності за участю воротаря ПАО. Футбольних нема

Власне, зовнішній вигляд Панатінаїкоса також обумовлений Олімпіадою – і зовсім не футбольними турнірами. Між першою та другою афінськими Олімпіадами перерва була зовсім невеликою: вдруге дітище П'єра де Кубертена приїхало до Греції ще до появи Олімпіакосу, 1906-го. І марафон на цій Олімпіаді виграв Біллі Шерінг: канадець ірландського походження. Шерінг представляв країну кленового листа, але він вважав за потрібне заявити про своє коріння – і, відповідно, біг у футболці з зовсім іншим листом. Ця перемога надихнула батьків-засновників ПАО за кілька років.

З моменту свого заснування Панатінаїкос живе життям футбольної імперії. Чоловіча баскетбольна секція клубу 39 разів вигравала чемпіонат країни та шість – Євролігу; чоловіча та жіноча волейбольна команди ставали чемпіонами більше 20 разів кожна; атлети ПАО виграють медалі на Олімпіадах досить рідкісні для Греції. Власне, чоловіча футбольна команда часто опиняється у ролі бідного родича – хоч і їй, звичайно, є чим похвалитися.

Щасливий светр Ікономопулоса, або як бомбардир бомбардира розкрив

Зокрема, вершина успіхів Панатінаїкос вища, ніж у будь-якого українського клубу: “конюшинні” доходили до фіналу Кубка чемпіонів. І історія цього успіху – це ще й з дивної причини призабута сторінка кар'єри абсолютної легенди футболу.

Хтось чув про успіхи Ференца Пушкаша як тренера? Скільки разів ця тема порушувалася порівняно з описом аналогічних спроб Марадони, Беккенбауера, Платіні, ді Стефано? “Галопуючий майор” у свідомості переважної більшості людей – виключно гравець, але в якості тренера у нього теж є приголомшливий успіх. Було мало успішних сезонів? Ну, Кройф взагалі недовго тренував...

Після пари відрізків на іспанській та світовій футбольній периферії саме ПАО став першим серйозним викликом для Пушкаша-тренера. Треба відзначити, що йому дісталася команда з дуже серйозною базою: у шістдесяті “конюшинні” виграли шість чемпіонських титулів, і за їх числом це найкраще десятиліття в історії клубу. Призабутий зараз сербський тренер Степан Бобек (між іншим, навіки найкращий бомбардир в історії збірної Югославії) поставив команді сучасні 4-3-3, виграв пару чемпіонств – а Белу Гуттмана, який змінив його, всі пам'ятають досі.

Але ані Бобек, ані Гуттман не підносили ПАО на висоту рівня грецьких міфів. Це зробив Пушкаш , причому в першому ж сезоні в Греції (-70/71) – і навіть не сказати, що шлях до фіналу був легким. Так, стартували “конюшинні” з традиційно простих для перших раундів КЄЧ суперників, обіграли люксембурзьку Женес та братиславський Слован – але потім вибили чемпіона Англії, Евертон.

Такіс Ікономопулос, воротар ПАО вважав своїм кумиром воротаря збірної Іспанії (і Атлетика) Хосе Анхеля Ірібара, після матчу збірних він обмінявся з ним светрами – і саме в ньому грав у ході легендарного сезону. У ньому він провів чудові матчі проти англійців, пропустивши всього один гол у двох матчах. “Конюшинні” зіграли 0:0 в Афінах, 1:1 в Ліверпулі – і зробили крок у півфінал, де явили справжнє диво.

Црвена Звєзда виграла домашній матч 4:1. Це навіть не було сенсацією для команди, кістяк якої складали срібні призери чемпіонату Європи – югославська футбольна школа була надзвичайно сильною. Але у грі-відповіді в Афінах “конюшинні” виграли 3:0 і знову пройшли за правилом виїзного гола. Греки проти сербів у півфіналі Кубка чемпіонів, ще й з шаленим камбеком – у моєму топі матчів, на яких цікаво було б побувати за наявності машини часу, ці ігри були б дуже високо.

Пушкаш витяг команду у фінал – і здобув перемогу, гідну трофея. На жаль для нього, свої подвиги він здійснив на початку епохи панування по-справжньому великої команди. Аякс виграє три Кубки чемпіонів поспіль – і почне команда Кройфа, Неєскенса, Кейзера саме з 1971-го. Матч за трофей ПАО програє 0:2. Пушкаш призведе клуб до чемпіонства 1972-го, але за два роки покине команду, а надалі... навіть не сказати, що провалиться. Він просто проведе кар'єру в стилі футбольного місіонера: попрацює в Чилі, Саудівській Аравії, Парагваї, Єгипті, Австралії, а закінчить символічно в збірній Угорщини. Все і всім він довів раніше – причому, як бачимо, і як тренер також.

У Грецію поїхав приз найкращому бомбардиру єврокубків. Співпраця з великим бомбардиром надихнула нове життя в Антоніса Антоніадіса: він став забивати неймовірними темпами. У тріумфальному сезоні Кубка чемпіонів він забив 10 голів, включаючи гол на Гудісоні та дубль сербам – а наступного чемпіонського сезону забив 39 м'ячів у чемпіонаті! Такої результативності нерідко вистачало і для Золотої бутси, але у конкретному сезоні-71/72 на гол більше забив Герд Мюллер – а ось у грецькій лізі більше не забивав ніхто за всю історію. З 2008 року Антоніадіс – віцепрезидент ПАО.

ПАО та Україна: Годін як герой, Суркіси як антигерої

Між іншим, другий за вагомістю євро-успіх ПАО стукає попелом у серце не комусь, а українським уболівальникам. Саме греки випали Динамо у сезоні-95/96, саме них київський клуб встиг обіграти у першому турі завдяки голу Косовського. “Встиг”, тому що арбітром того матчу був Антоніо Лопес Ньєто , який після гри доповів про спробу підкупу шубами. Динамо зняли з турніру, замінили переможеним у кваліфікації Ольборгом – а ПАО, незважаючи на програш у першому турі, виграв групу з 11 очками та дійшов до півфіналу турніру!

Якби брати Суркіси не зробили відвертої дурниці – чи змогло б Динамо виступити в євротурнірі хоча б не гірше за команду, яку обіграло на полі? У групі були Нант та Порту – номінально дуже непогані команди, але ПАО після виїзду до Києва не програв жодній з них. У чвертьфіналі “конюшинні” впоралися з Легією: іншою вискочкою турніру. У півфіналі їх придушив чинний володар турніру, тобто знову-таки Аякс. Адже навіть друге місце в групі виводило б динамівців не на якогось гранда, а на всього-на-всього Спартак, який за фактом вилетів у 1/4 від Нанта. Успіхи Динамо кінця дев'яностих-початку нульових стали легендою, але дуже схоже, що свій історичний шанс клуб упустив і кількома роками раніше.

Трохи зменшити гіркоту може той факт, що Динамо грало з ПАО і в тому сезоні, коли саме дійшло до півфіналу ЛЧ. І це було далеко не так тріумфально, як здається: у групі з чемпіонами Англії, Франції та Греції єдину поразку кияни зазнали саме від греків. З Арсеналом та Лансом Динамо взяло по чотири очки, а от із ПАО обмінялося домашніми перемогами – нехай грецький клуб і закінчив етап на останньому місці в групі.

Крім киян, Панатінаїкос грав лише з одним українським клубом, він зіграв в Афінах краще за Динамо – але зараз, напевно, цей клуб впевнено назвуть лише його вболівальники. Запорізький Металург заходив до єврокубків рідко, але влучно: у перший захід мало не вибив Лідс, у другий – у сезоні-2006/07 – пройшов Зімбру та шокував Афіни виїзною нічиєю. На швидкий гол Салпінгідіса у другому таймі відповів Олексій Годін, і щоб таки вибити “козаків”, потребувалися зусилля чемпіона Європи. Гол Димитріоса Пападопулоса на “Славутич-Арені” виявився єдиним та переможним.

До речі, десь варто відзначити, що “конюшинні” відіграли велику роль в історичній перемозі Греції на чемпіонаті Європи. У чемпіонській команді Рехагеля з ПАО залізно основними були воротар Нікополідіс, захисник Сейтарідіс і півзахисник Басінас, а Пападопулос зіграв два матчі. Карагуніс виграв медаль вже як гравець Інтера, але він туди перейшов із ПАО у 2003-му – а на підміні з “конюшинних” були Халкіас та Гумас.

Більше ПАО, незважаючи на постійну участь у єврокубках, з нашими клубами не зустрічалося – і це, разом із повною відсутністю українських гравців в історії, дає просто дивовижний рівень відстороненості. Якщо для Олімпіакоса українці зіграли просто-таки величезну роль в історії (чи в багатьох клубах рівня ЛЧ наші були представлені не тільки як гравці, а й як тренери?), якщо ПАОКу рідкісне чемпіонство допоміг завоювати Шахов, а АЕКу – Чигринський, якщо навіть посередні грецькі клуби запрошували до своїх лав Селіна, Богданова, Цурікова, Кузика, Будника (і тренера Олега Блохіна), то ПАО досі обходиться без українців.

Справи сьогоднішні: бійці із Серії А та Прімери, легенди УПЛ

Але це зовсім не означає, що знайомих осіб у складі “конюшинних” зараз немає. Є знайомі чи то до любові, чи то до болю – причому в багатьох уболівальників УПЛ ці дві людини викликали протилежні емоції. У одного 21+8 за системою “гол плюс пас” у 59 матчах УПЛ, у другого 14+24 у 95. Обидва входили до списку головних зірок ліги, а другий з них утримуватиме рекорд найдорожчого трансферу в історії УПЛ, таке відчуття, вічність. І зараз вони мають у ПАО закривати фланги. Перший – це Беньямін Вербіч, другий – Бернард!

Розходимося? Ну, не все так погано: нехай ці гравці зовсім не старі (словенцю 29, бразильцю 31 рік) і в Дніпрі-1 були б беззастережно головними зірками, їхні недоліки знайомі нам чи не краще за греків. Вербіч і в Греції продовжує багато пропускати через травми, а після них довго набирає форму – і, як наслідок, у нього всього 929 зіграних хвилин минулого чемпіонату. Бернард грає частіше, але у нього старі добрі проблеми з ефективністю: у Греції він набрав лише “1+3” у 21 матчі.

З інших відомих осіб у ПАО:

- воротар Альберто Бріньйолі. Коли Беневенто вперше вийшов у Серію А, він розпочав сезон із 14 поразок, встановив антирекорд усіх топ-ліг Європи, але перше очко здобув із самим Міланом – і його голом на 95-й хвилині приніс саме воротар;

- захисник Тін Єдвай. Нехай дорослішання Йошко Гвардіола і викинуло Тіна зі складу збірної Хорватії, але серйозна школа та талант у нього за плечима є. До речі, він один із небагатьох, хто ще може з ПАО перезапустити топ-кар'єру: 27 років для захисника зовсім не вік;

- двоє іспанців з гранично стереотипними іменами та прізвищами. Захисник Хуан Карлос зіграв у Прімері більше ста матчів, півзахисник Рубен Перес – понад двісті. Майже все за аутсайдерів, найкращі роки обох позаду, але це все одно клас;

- півзахисник Філіп Джурічіч. Через більш, ніж 150 матчів у Серії А (а були ще й Майнц, і Саутгемптон, і Бенфіка, і Херенвен) серб із Сампдорією вилетів – і поїхав до ліги, де грати точно цікавіше, ніж у Серії Б. Зрозуміло, що останній сезон йому складно занести в актив, але загалом це досвідчений гравець, якому при цьому лише 31 рік;

- форвард Андраж Шпорар. Він неймовірно грав за Слован (29 голів у 30 матчах), у нього не пішло у Базелі та Спортингу, а у Греції виходить середньо. Минулого сезону Шпорар забив за ПАО 11 м'ячів у чемпіонаті. До речі, він словенець, тож у Вербіча з ним додаткова зіграність.

Загалом Панатінаїкос не варто переоцінювати через гучне ім'я. Вище я писав, що найкращим десятиліттям в історії клубу були шістдесяті – а гіршим з відривом були 2010-ті роки. Клуб спочатку дорого заплатив за чемпіонство 2010-го, коли посилення зірками на чолі з Джібрілем Сіссе (але він і грав феноменально, у 61 матчі чемпіонату поклав 47 голів) загнало клуб у борги. Це нашарувалося на кризу всієї грецької економіки, потім на порушення фінансового фейр-плей – і призвело, наприклад, до 8-го та 11-го місць у чемпіонаті.

Друге місце ПАО за підсумками минулого сезону – найкращий результат за останні вісім років, а Кубок-2022 – єдиний трофей уже за дев'ять. І цим віце-чемпіонством теж не варто тішитись, бо воно на дуже, дуже багато відсотків зумовлене... виходом Ноттінгем Форест в АПЛ.

Справа в тому, що “лісниками” керує та сама людина, що й Олімпіакосом: судновласник Євангелос Маринакіс . Після того, як Марінакіс має клуб у головній лізі світу, він зосередив ресурси та увагу, щоб залишити в ній Форест – що й призвело до одного з найпровальніших сезонів за останні 30 років. Нижче третього місця “Олі” за весь цей час опускався лише один раз, 2010-го – та й третім бував нечасто.

Суперник сильний, гідний поваги – але не страху. Дніпру-1 саме час починати показувати себе на євроарені.