Після міжнародної паузи Манчестер Сіті має чітку мету — повернутися на вершину таблиці. Команда Пепа Гвардіоли підходить до домашнього матчу з Евертоном у відмінному настрої після семиматчевої серії без поразок у всіх турнірах, кульмінацією якої стала мінімальна перемога над Брентфордом. "Містяни" впевнено демонструють, що навіть без оптимальної форми залишаються однією з найсильніших команд Європи та здатні адаптуватися до суперників у тактичному плані, якщо це потрібно.
Особлива увага — знову на Ерлінгові Голанді. Норвежець забив 21 гол у 12 матчах за клуб і збірну, включно з дев’ятьма в АПЛ, і вже відривається у гонці за "Золоту бутсу". Пеп Гвардіола, який нещодавно відсвяткував 250-ту перемогу в Прем’єр-лізі, переконаний: його команда стає "кращою з кожною грою". І статистика це підтверджує — Сіті має найвищий середній показник очок за календарний рік (2,04 за гру) та найкращу результативність у лізі.
Для Евертона це випробування найвищого рівня. Команда Девіда Моєса в поточному сезоні, на гарному новому стадіоні, демонструє стабільність і характер — чого вболівальники не бачили вже кілька років. "Іриски" піднялися до восьмого місця, здобувши шість перемог у десяти матчах, а перед паузою вирвали емоційну звитягу над Крістал Пелес завдяки голам Ндіає та Джекa Гріліша. Однак на Етіхаді саме Гріліша не вистачатиме — через правила оренди він не може грати проти клуба, якому належить.
Попри певні кадрові втрати, Евертон не здається. Миколенко стабільно виступає на лівому фланзі оборони, а Кірнан Дьюзбері-Голл, який повертається після дискваліфікації, готовий додати креативу в центр поля. Під керівництвом Моєса команда виглядає компактно та вміє виходити з оборони у швидкі контратаки. Проте історія не на боці гостей: останній раз "іриски" перемагали на полі Сіті ще у 2010 році, а загалом не можуть виграти в Манчестері вже 14 виїзних зустрічей поспіль.