Частина 1

Паризький досвід відіграв величезне значення в моїй кар’єрі. Я багато чому навчився. ПСЖ змінив моє життя. Я зіштовхнувся з іншим менталітетом, культурою та ігровим стилем. Перші півроку виявились надзвичайно складними. Проте з кожним днем я щоразу більше адаптовувався, і згодом мої справи налагодились. Цей етап виявився надзвичайно важливим у моєму житті. Подолавши ці труднощі, я став сильнішим. Без тих життєвих уроків, я б ніколи не став кращим гравцем світу.

Роналдіньо

Слова про любов до гробу, як це часто буває, виявилися лише словами. Коли Роналдіньо надійшла вигідна пропозиція від ПСЖ, він довго не роздумував. Адже хотів випробувати себе на новому рівні. "У якийсь момент я зрозумів що хочу змін. Моя родина теж цього хотіла. Якраз тоді надійшла пропозиція з Парижа. Тому ми всі вирішили поїхати до Франції. У Бразилії всі так роблять. Спочатку грають вдома, а потім мріють про те, щоб підкорити світ. У мене теж була аналогічна мрія. Я хотів піти по стопах Роналдо та Рівалдо. Коли мені випала така нагода, я не міг її проігнорувати. Я ніколи про це не пошкодував", – пояснював своє рішення Роналдіньо.

Після від’їзду Чарівника бразильські вболівальники одразу змінили милість на гнів та почали змішувати його з брудом, називаючи Ронні Юдою та найманцем. Особливо незадоволеними цим переходом були боси Греміо. Звичайно ж, вони знали, що незабаром Роналдіньо перейде в більш статусний клуб, але вони сподівалися на цьому трансфері зірвати великий куш. Проте Ронні розбив їхні рожеві мрії. Головний алмаз Греміо дістався парижанам безкоштовно. Керівництво Триколірних не мало жодного бажання займатися такою благочинністю, а тому почалася судова тяганина. Перетягування линви тривало близько півроку, і бразильцям довелося вдовольнитися сміховинними 5 мільйонами євро.

"Найгіршим після переходу з Греміо для мене було те, що я протягом півроку не міг грати в футбол. Напередодні матчів, з’являлася інформація про те, що я зрештою зможу вийти на поле, однак незабаром з’ясовувалося, що вона була недостовірною. Час минав, а я не міг робити те, що найбільше любив в житті. Я потрапив в чорну смугу. Я не міг жити без м’яча. Проте я завжди намагаюся в усьому бачити позитив. Протягом цих півроку я мав багато часу на те, щоб ознайомитися з командою та новою країною", – згадував бразилець.

В ПСЖ Ронні ще був зовсім не тим Чарівником, яким він став у Барселоні. Проте інколи він тішив глядачів своєю магією. Великою проблемою для Роналдіньо в Парижі стало те, що він побив горшки з Луїсом Фернандесом. "Для того, щоб прогресувати, йому слід було багато працювати. Він зрозумів це в перший же рік та дуже старався. В нього – неймовірний талант. Ми допомагали йому стати кращим. На жаль, з часом його все більше почало приваблювати нічне життя Парижа, а не тренування", – розповідав тренер ПСЖ.

У Франції Ронні прекрасно проявляв себе у важливих матчах, зокрема, з Марселем та Бордо. Після цих ігор вболівальники готові були носити його на руках, а власники ПСЖ потирали руки, радіючи, що їм дістався такий талант за безцінь. Однак у Франції у Ронні проявилося ще одне захворювання. В матчах з середняками та аутсайдерами Чарівник забував про свою паличку та просто відбував на полі номер. За що після цих ігор йому діставалося від тренерів, журналістів та вболівальників. Папараці писали про те, що всі аванси, які видавалися Ронні, не вартують і виїденого яйця, і тому в столиці Франції він пролітає як фанера. Тренер збірної Бразилії Луїс Феліпе Сколарі не звертав уваги на цю критику та взяв Роналдіньо на чемпіонат світу 2002 року. Цим рішенням тренер потрапив в яблучко. Ронні став одним з тих, завдяки кому селесао отримала право нашити на свою форму таку бажану п’яту зірку.

Головною ударною силою Бразилії на тому мундіалі стали три R – Роналдо, Рівалдо та Роналдіньо. Незважаючи на свій юний вік, Ронні не губився на такому яскравому фоні. В тому що він опинився в такій компанії був один величезний плюс. Ронні не відчував того тиску під яким він завжди грав в ПСЖ, де на нього дивилися як на месію. А тому на полях Японії та Кореї Чарівник просто виходив і творив. Найяскравішим матчем Роналдіньо на цьому турнірі став чвертьфінал з англійцями. На початку поєдинку гра в бразильців не клеїлася. На 23-й хвилині Оуен, відкривши рахунок в матчі, додав головного болю селесао. В цей критичний момент ініціативу на себе взяли не досвідчені Роналдо та Рівалдо, а Роналдіньо. Ронні сам зробив цю гру. Спочатку він виконав блискучий індивідуальний прохід з центра поля аж до лінії штрафного. Після цього віддав пас на Рівалдо, і той не підвів. А далі Чарівник вичаклував один з найкрасивіших голів в історії мундіалів. Ударом зі штрафного Ронні закинув м’яча за комірець Девіду Сімену, який втратив ворота в цьому епізоді. Досі тривають дискусії чи Ронні дійсно тоді хотів пробити по воротах, чи м’яч у нього просто зрізався. "Всі ми сперечаємося про це вже цілу вічність. Часто кажуть, що він навішував. Однак перед тим як виконати свій дивовижний удар, Ронні сказав до Беллетті: дивись зараз воротар вийде з воріт. Він цілеспрямовано пробив по воротах. В нього б не вийшов настільки досконалий постріл, якщо б він не збирався зробити це", – стверджував його партнер по команді Клеберсон.


Не все в тому поєдинку складалося для Роналдіньо ідеально. Він ледве не втратив лаври головного героя чвертьфіналу, заробивши дурнувате вилучення. На щастя, партнери втримали перевагу. В півфіналі бразильці змогли подолати турецький бар’єр і без Ронні. А у вирішальному поєдинку сяяв вже старший Роналдо, який і приніс селесао 5-й титул.

"Мені пощастило, що я забив той фантастичний гол та допоміг Бразилії виграти Кубок світу Так збулася моя мрія. Коли я тільки розпочинав грати в футбол, я уявляв себе в футболці Греміо, а потім збірної. Я малював у своїй уяві, як я виграю чемпіонат світу в складі збірної. І ось мрія збулася. Багато видатних гравців так ніколи і не змогли тріумфувати на чемпіонаті світу, а я маючи лише 22 роки став чемпіоном світу. Це була найкраща мить в моїй кар’єрі. Мої найбільш неймовірні сни стали реальністю", – не приховував своєї радості Роналдіньо.

Чарівник потрапив до символічної збірної мундіалю. Цей турнір закріпив за ним статус справжньої зірки світового футболу. Проте скоро майбутнє Роналдіньо оповили темні хмари. В Парижі він потрапив у чорну смугу. Тепер Чарівник досить часто грів лавку запасних та влипав у різноманітні скандали. Ронні підхопив зіркову хворобу. Проте це не заважало паризьким вболівальникам обожнювати його.

А ось відношення партнерів по команді до бразильця було протилежним, багато хто з них вважав його розпещеною дитиною. Тренер Луїс Фернандес теж не розділяв оптимізму фанатів, він часто вибухав після чергового походу Ронні нічними клубами столиці Франції. "Його більше цікавить нічне життя Парижа, аніж футбол. У своїй уяві він – чемпіон світу. Тепер він сам без сім’ї, яка повернулася до Бразилії. А тому його щоразу більше мучить туга за домом. Мені дуже важко з ним працювати. На перший погляд це той самий Ронні, що і в попередньому сезоні, але водночас і зовсім не той. Мені дуже прикро, що з ним таке відбувається, адже ми в нього дуже багато вкладаємо", – заявляв Фернандес.

Бразилець обіцяв, що таке більше не повториться, але того ж самого дня він знову пірнав в нічне життя Парижа. Боси ПСЖ часто закривали очі на походеньки бразильця. Вони чудово розуміли, що роман Ронні з командою буде надзвичайно коротким, але вони не хотіли явно конфліктувати з ним, адже бачили його талант, на якому сподівалися нагріти руки. Canal+ та інші акціонери клубу знали, яка черга купців вилаштується до них, коли відкриється трансферне вікно влітку 2003 року. Війна з Ронні їм була не на руку, вони працювали над тим, щоб якомога дорожче продати свій бразильський скарб, а будь-які чвари з Ронні знижували трансферну ціну Чарівника.

Після повернення з чемпіонату світу він грав так, немов робив комусь послугу. Ронні надзвичайно розчаровувало те, як виступала команда, і він скоро махнув на неї рукою. В топ-матчах він традиційно прекрасно показував себе, а ось поєдинки з французькими середняками його зовсім не цікавили, вони були для нього своєрідною повинністю. А Чарівник без чудес – це простий смертний, тому не дивно, що Луїс Фернадес, часто робив ставку не на зіркового бразильця, а на більш старанного футболіста. "У Роналдіньо є велика проблема. І допоки він її не вирішить, він ніколи не стане елітним гравцем. Його стиль життя не відповідає спортсмену елітного рівня. Я можу контролювати його лише під час тренувань, проте як тільки він покидає нашу базу, він знову береться за старе", – якось сумно зауважив наставник ПСЖ. Ронні не погоджувався з тренером та невинно відповідав на його закиди: "Я не розумію, чому його турбує те, що робить мене щасливим". Бразилець дуже специфічно розумів поняття щастя. Воно зовсім не пасувало гравцю, який хотів досягнути слави Роналдо та Рівалдо.

Як правило, весь свій вільний час Ронні "чарував" в стриптиз-клубі Stringfellows. Там він витрачав набагато більше енергії, аніж на футбольному полі. Не має нічого дивного в тому, що після того, як Ронні повертався з цього закладу, він часто розчинявся на полі. Фернандес ніколи не відзначався залізним терпінням, а тому Роналдіньо завжди діставалося на горіхи за його нічні подвиги. В пресу часто просочувалася інформація про конфлікт між наставником та Ронні. На початку грудня 2002 року ледь не сталося те, чого так боялося керівництво ПСЖ. Бразилець заявив, що він не має жодного бажання грати під керівництвом Луїса Фернандеса, який часто маринує його на банці, а якщо і ставить його в основу то на позицію, на якій він не може показати себе в усій своїй красі. Роналдіньо висунув ультиматум клубу: "Якщо ви не вкажете Фернандесу на двері до грудня, тоді я вимагатиму трансфер взимку".

Очевидно, що такі слова вкрай стривожили клубних босів ПСЖ. Вони розуміли, що тепер їм світить ефект бумеранга. Декілька років тому їм вдалося обвести навколо пальця картол Греміо та взяти за копійки Роналдіньо, а тепер вони самі могли опинитися біля розбитого корита. Зрозуміло, що акційна різдвяна ціна на Роналдіньо аж ніяк не могла припасти до душі власникам ПСЖ. Ще більше проблем керівництву парижан створювали численні гінці з Барселони, Мадрида, Манчестера, Лондона, які обіцяли бразильцю золоті гори. В якийсь момент перехід Ронні в один з європейських топ-клубів почав видаватися питанням кількох днів.

В такому цейтноті президент ПСЖ Лоран Перпер не шкодував компліментів на адресу Роналдіньо, називаючи його кращим гравцем свого клубу та заявивши, що він сподівається на те, що Ронні стане обличчям Червоно-синіх мінімум на наступні 5 років. Також Лоран вказав тренеру на його місце: "Для нас втрата бразильця буде більш критичною, аніж прощання з Фернандесом". Невдовзі партнери по команді теж пересвідчились, що Ронні серед них перший серед рівних. Після різдвяної відпустки всі футболісти ПСЖ повернулися до тренувань 28 грудня 2002 року. Точніше майже всі. Роналдіньо вирішив зробити собі невеличкий різдвяний подарунок та прибув в Париж лише 2 січня 2003 року. Звичайно ж Ронні мав "поважну" причину через котру трапилося це невеличке запізнення. Бразилець, як ні в чому не бувало, заявив, що у нього розболілися зуби, а стоматологи в Парижі не настільки кваліфіковані як вдома. А тому йому довелося декілька днів просидіти в стоматологічному кріслі.

Гравців ПСЖ не дивували подібні відмазки. З 2000 по 2002 роки в складі Парижан вже виступав футболіст, який теж вигадував собі різноманітні причини, через які він пропускав тренування, або невчасно повертався з відпустки. Ніколя Анелька подавав величезні надії, проте так і не виправдав їх. Ронні також світила подібна доля. Один з гравців ПСЖ заявив: "Після повернення з чемпіонату світу Роналдіньо немов підмінили. Він став дуже великою шишкою. А наше керівництво чомусь танцює під його дудку".

Звичайно ж клубні боси захистили свій медичний персонал та виступили із заявою, що всі футболісти команди двічі на місяць проходять обов’язковий огляд в стоматолога. А проблеми в Роналдіньо із зубами існують ще з тих часів, як він приїхав в Париж (точніше навіть з народження), проте вони не є настільки нагальними, що через них потрібно було на декілька днів затримуватись в Бразилії. Однак подальші дії керівництва ПСЖ знову показали, що воно готове потурати своїй головній примадонні. Ронні оштрафували на "захмарну" суму в 2000 євро. Бразилець за одну ніч в Stringfellows спускав набагато більше. А власник ПСЖ Ксав’є Кутюр навіть й не думав пускати пилюку в очі преси: "Ви робите бурю в cклянці води. Ну і що з того, що Роналдіньо трішки затримався. В Бразилії зараз літо й там панує прекрасна погода. Я чудово розумію, чому Ронні вирішив провести ще декілька днів там".

Після таких привселюдних ляпасів видавалося, що чаша терпіння Луїса Фернандеса переповниться та він покине клуб. Однак він залишився та як кожен француз проявив себе як хороший кулінар і подав Ронні вишукану страву – помсту. Чарівник все частіше протирав штани на лавці запасних. Невдовзі Роналдіньо взявся за голову та й клубні боси переконали тренера в тому, що йому слід показувати головний паризький товар лицем, а не маринувати на банці. У Роналдіньо вийшло досить непогане завершення сезону. Але всім було зрозуміло, що паризька сторінка кар’єри Ронні добігла кінця.

Далі буде…

Володимир Войтюк, Football.ua