Це був типовий тур чемпіонату на фініші. У семи матчах із восьми забивала лише одна команда, три перемоги були мінімальними. Так, завдяки Зорі (хоча можна сказати, що й Металісту) результативність встояла на рівні цілком пристойних 2,375 гола  за гру, але в матчах з нормальною спортивною боротьбою голи були рідкістю. Усі грали суворо на результат, розуміючи, що у разі осічки дистанції, щоб відігратися, вже не буде.

#   16 ТРАВНЯ 2023 М В Н П ЗАБ ПРО РІЗН О ФОРМА
1 Шахтар 26 19 6 1 60 18 42 63  
2 Дніпро-1 26 19 4 3 57 21 36 61  
3 Зоря 26 18 4 4 57 28 29 58  
4 Динамо Київ 26 15 5 6 39 23 16 50  
5 Олександрія 26 10 12 4 39 30 9 42  
6 Кривбас 26 10 5 11 22 28 -6 35  
7 Ворскла 26 9 6 11 31 35 -4 33  
8 Колос 26 9 6 11 21 29 -8 33  
9 Чорноморець 26 7 8 11 30 36 -6 29  
10 Верес 26 7 6 13 31 38 -7 27  
11 Інгулець 26 7 6 13 20 31 -11 27  
12 Металіст 1925 26 5 12 9 20 39 -19 27  
13 Минай 26 6 8 12 19 29 -10 26  
14 Рух 26 5 9 12 26 36 -10 24  
15 Металіст 26 5 7 14 26 49 -23 22  
16 Львів 26 3 4 19 18 46 -28 13

За одним розкішним винятком.

Матч туру

Зустріч Динамо та Чорноморця вийшла такою, якою і має бути гра команд із великою історією та досягненнями. Про проблеми киян ми пишемо приблизно в кожному випуску, це мало вже просто набриднути всім учасникам процесу – тож зараз важливіше відзначити, який чудовий матч подарувала нам, у тому числі, і криза Динамо.

Хоча до старих “болячок” киян додалася і нова: невміння нормально розпочинати матчі. Шовковський після матчу виступив у стилі “я їм говорю, а вони не розуміють”, але якщо команда так жахливо стартує, це насамперед його проблема. Перший гол Чорноморець забив на четвертій хвилині – і це був уже третій удар по воротах Нещерета.

Динамо могло “проковтнути” до середини першого тайму і три, і чотири – але тим яскравіше перетворення, яке підопічні Шовковського влаштували після перерви. Ванат за неповний сезон виріс із відверто “зеленого” гравця в лідера Динамо: весь матч він просто декласував Салюка, який взагалі-то один із найперспективніших захисників чемпіонату. Приємно, що у Владислава до просто навичок завершення додався і креатив: після одного його пасу Бульяський мав забивати, після іншого – забив, хоча там епізод був набагато складнішим.

Матч міг піти зовсім за іншим сценарієм, якби арбітр прийняв гру рукою Салюка після удару Ваната як навмисну. Чорноморець все ще видає дуже посередні відрізки в окремих матчах, але без цього він був десь на рівні Зорі. Гра захиталася, вибухнула – і вже у ній трохи більше пощастило одеситам. Царенко точно міг робити рахунок 3:3, які б підбили справжній підсумок під цим чудовим матчем.

Глобально, Динамо просто наздогнала регресія до середнього. Перемоги і над Кривбасом, і над Ворсклою були не дуже заслуженими: суперник створював щонайменше не менше. І, що особливо символічно, вирішальні помилки з Чорноморцем зробив Нещерет. Прекрасні сейви у попередніх турах обернулися подвійним ляпом у вирішальному голі. Дуже багато коментарів було присвячено тому, що він не врятував після удару Демченка – але ще важливіше, що він помилився у першій передачі, відпасувавши прямо на суперника.

 

Скандал туру

Зоря видала перфоманс, за який, якби у футболі, як у фігурному катанні, нараховувалися оцінки, здобула б найвищий бал. Але що, якщо суперник сам працював не над пресингом і навіть не над технікою, а над артистизмом?

Металіст вже вдруге за весну отримує 0:5 – і обидва рази є новини про підозрілі ставки. Це взагалі нічого не доводить, у нас 99% таких розмов про “дивні” матчі так розмовами і залишаються, але розумієте, у чому справа – якщо Металіст справді, чесно грає так погано (зокрема, тримає лінію офсайду гірше за деякі аматорські колективи), це говорить про нього тільки гірше. Прямо зараз Металіст разом зі Львовом – дві ганьби УПЛ, які не хочеться бачити у лізі.

Все це, втім, не скасовує компліментів Зорі, яка поводиться просто не як український клуб. Комбінації та приваблива гра в ефірі, ідеальні трансферні влучення та розвиток молоді за його межами – Патрік ван Леувен просто викликає захоплення. Тим не менш, луганський клуб ризикує закінчити сезон третім, тому що два лідери синхронно відмовляються втрачати бали.

Рекорд туру

Довбик встановив рекорд УПЛ – і цього майже ніхто не помітив.

Ніколи раніше український футболіст не забивав за окремий сезон так багато. 22 голи підкорялися Сергію Реброву у сезоні-1997/98, 23 – нікому. Але це правда малозначущий факт навіть для самого Довбика, бо він націлений на загальний рекорд, який поки що належить Мхітаряну з 25 м'ячами. Черговий стрибок немов із НБА, чудова взаємодія зі своїм “зброєносцем” Піхальонком – і Дніпро-1 вирвав перемогу у матчі, в якому відчував серйозні проблеми із зламуванням оборони.

Гра Довбика, за всієї обмеженості його профілю, викликає одну реакцію. Ця реакція: “насолоджуйтесь таким гравцем, поки він грає в Україні”. Грати йому, зважаючи на все, залишилося недовго – цей живий таран, який навчився і передачі віддавати, УПЛ уже пройшов.

Сейв туру

Але якщо Дніпро-1 просто мав проблеми із зламуванням оборони аутсайдера, то Шахтар взагалі-то мав програвати як мінімум перший тайм. Чергова невиразна гра команди Йовічевіча не відобразилася на табло багато в чому через те, що у шахах та тенісі називають невимушеними помилками. Непорозуміння на кутовому – і пропущений гол, помилка на виході воротаря – і вилучення, удар Павлова по своїх воротах – і 0:2.

Шахтар добре скористався помилками суперника, але за десяток днів до виїзду до Зорі така форма, м'яко кажучи, бентежить. А ключовою дією саме у виконанні “гірників” став сейв Анатолія Трубіна після удару Головкіна в середині першого тайму:

Перемога туру

Олександрія приїжджала до Ковалівки на тлі величезних проблем зі складом: Рибалку було дискваліфіковано, Третьякова з Калітвінцевим – травмовано. На тлі ще й просто слабкого перфомансу в 2023 році осічці з Колосом ніхто б не здивувався, цілком ймовірним результатом була і поразка. Але натомість ми побачили два швидкі голи саме у виконанні Олександрії.

Можливо, Кирило Ковалець шокував усю оборону Колоса самим фактом зміщення в глибину замість чергового навісу, яких він цього сезону виконав приблизно мільйон. У всякому разі, Волинець не врятував – нехай і у складній ситуації, але свої 13 “сухарів” він накопичив у тому числі й складними сейвами.

Другий гол прийшов після кутового, й Олександрія отримала перевагу, по-перше, в принципі комфортну – а по-друге, саме для матчу з Колосом просто неймовірну. Команда Вишняка й так забиває мало, й так дуже слабка у позиційних атаках – а коли вже треба відігравати два голи, для неї місія стає нездійсненною. Якби свій шанс у другому таймі реалізував Велетень, у гру повернулася б інтрига, але у будь-якому разі Колос вигадав дуже мало.

Заслужена перемога Олександрії, яка, здається, таки добиває інтригу у боротьбі за п'яте місце. +7 за чотири тури до кінця – це просто багато, а найближчому переслідувачу в особі Кривбасу ще грати на полі Дніпра-1, де й нічия за щастя. У найпотрібніший момент, ще й проти сильних суперників, Олександрія змогла зібратися і зробити крок до Ліги конференцій.

Видалення туру

Верес не просто здобув другу домашню перемогу – Верес здобув суху перемогу вперше з 10 вересня! З того часу змінилося практично все, і сьогоднішній борець за виживання не має нічого спільного з командою, яка завзято обігравала одного суперника за іншим – і на початку вересня обіграла Кривбас на його полі. Зокрема, навіть у домашній грі з ФК Львів рівняни пропустили двічі – і вирвали перемогу багато в чому завдяки помилкам воротаря суперників.

А ось у суботу вдалося вирвати перемогу. Нехай Орест Лебеденко і зіграв за переможного голу в стилі Іньєсти, але в будь-якому разі дуже цікаво було б подивитися на те, як Верес стримував би атаки харків'ян. Дуже сильно спростив завдання супернику Ігор Курило, який заробив червону картку через п'ять хвилин після виходу на заміну. Чистий фол останньої надії, нема про що навіть говорити.

Надважлива перемога Вереса, яка залишає якісь шанси на те, щоб уникнути перехідних матчів. Попереду в команди Вірта Шахтар, Олександрія та Динамо – просто кошмарний календар, перед яким треба було мати хоч якийсь заділ. В останньому турі, щоправда, домашня гра з Інгульцем, але в будь-якому випадку – без перемоги над Металістом 1925 перед Вересом замаячила б загроза і прямого вильоту.

Ювілей туру

Юрій Вернидуб здобув соту перемогу у статусі головного тренера, який працює в УПЛ. 90% цих перемог він здобув у Зорі та рівно 10% – у Кривбасі. Серйозний ювілей, який демонструє, наскільки великий слід залишив тренер в українському футболі.

Щоправда, саме ювілейна перемога вийшла не з розряду тих, якими пишаються. Вдома аутсайдеру УПЛ команда Вернидуба забила лише завдяки пенальті на останніх хвилинах – і, хай навіть він був заслуженим (Довгий зіграв дуже неакуратно), це не скасовує дуже слабку гру в атаці протягом матчу.

Збірна туру

Трубін (Шахтар) – Конопля (Шахтар), Логінов (Олександрія), Імереков, Вантух (обидва – Зоря) – Лебеденко (Верес), Демченко (Чорноморець), Піхальонок (Дніпро-1), Буяльський (Динамо) – Ванат (Динамо), Довбик (Дніпро-1)

Гол туру

Зоря забила третій гол Металісту внаслідок чудової комбінації, розігравши м'яч до вірного.