Нинішнього літа багато розмов навколо одного з лідерів Карпат, правого захисника львівської команди Василя Кобіна. Плітки відправляли його то в Харків, то в Донецьк. Але Василь прийняв рішення залишитися у Львові і підписав з Карпатами контракт на п'ять років. Щоправда, поспілкуватися детальніше з цього приводу він відмовився.

До Шахтаря Карпатам далеко

- До офіційної інформації, що я підписав з Карпатами новий контракт, нічого додавати не хочу, - говорить Василь. - Та й казати особливо майже нічого.

- Ну, а щодо інфраструктури Шахтаря щось скажеш? Ні для кого ж не секрет, що ти був у Донецьку.

- Що тут казати, база у Шахтаря дуже хороша, все на найвищому рівні. Думаю, навіть у Європі щось подібне мають лише деякі клуби. А в Україні з Донецьком, окрім Динамо, ніхто й близько не стоїть.

- Тобто Карпатам у розвитку інфраструктури до Шахтаря ще далеко?

- І не тільки Карпатам...

- Багато хто вважає, що ти вирішив залишитися у Львові, бо боїшся конкуренції, а гріти лаву запасних не хочеш.

- Коли я переходив із Закарпаття в Карпати три року тому, то мені також казали, що роблю дурницю. Мовляв, в основу не проб'юся. Але ж на ділі я одразу став гравцем основного складу. Тут головне - не комплексувати, а вірити в себе.

- Також ходили розмови, що тебе хоче бачити у своїй команді Мирон Маркевич.

- Це все чутки. Люди говорити люблять про що завгодно. А для журналістів різноманітні чутки - це їхній хліб. А взагалі, можливо, було б і цікаво пограти за Металіст. Команда у них серйозна, тепер стабільно і непогано грає у Європі.

Не слабший від збірників

- Ти взагалі гравець універсальний, але останнім часом у Карпатах закриваєш, і ніби непогано, правий фланг оборони. Ця позиція останнім часом є проблемною у збірній України. Чи відчуваєш у собі сили грати в команді Михайличенка?

- Немає такого футболіста, який би не мріяв одягнути футболку збірної своєї країни. Інше питання, що це право потрібно заслужити. Не хочу видатися нескромним, але думаю, що сьогодні я не слабший за тих же Ярмаша чи Мандзюка, які грають на цій позиції у збірній. Але це не до мене. Є головний тренер, є його помічники, їм вирішувати, кому грати за збірну. А мені було б корисно для початку принаймні отримати виклик на збір. Це вже було б величезним стимулом для подальшої роботи. Ну, а коли б ще й дали шанс проявити себе в грі, це було б взагалі чудово. Маю надію, що колись так і станеться.

- А про виступи за топ-клуб у Європі мрієш?

- Був би не проти пограти за Барселону. Але я - реаліст. Розумію, що мені ще далеко до цього рівня. Та й взагалі, я хочу поки що виступати в Україні, за команду, яка ставить перед собою серйозні завдання. А Барселона, Манчестер Юнайтед, Реал - це якщо й буде, то не найближчим часом.

- А Карпати ти ставиш у ряд серйозних клубів?

- А чому ні? Минулого сезону ми довели, що можемо і вміємо грати в хороший футбол. Інша справа, що у нас багато молодих гравців, яким не вистачає ще досвіду і стабільності. Але не сумніваюся, що в новому чемпіонаті Карпати зможуть покращити і свою гру, і результати.

- У чому причина весняної безвиграшної серії, яка тривала аж дев'ять матчів?

- У психології. Нас зламав гол, який ми пропустили в доданий час у Дніпропетровську і програли 0:1. А потім була пауза у два тижні. Думаю, під час неї десь припустилися помилок і гравці, і тренери. Все це призвело до того, що ми втратили той ігровий тонус, який у нас був на початку весни.

- Всіх розчарувала гра проти Динамо, коли Карпати відверто виглядали хлопчиками для побиття.

- Та нам і самим було не по собі. Ми дуже хотіли дати Динамо бій і почали гру непогано. Навіть після першого тайму, який ми програли 0:1, вірили, що все можна виправити на свою користь. Але другий гол нас зламав, і команда зупинилася. Таке інколи у футболі буває.

Хто не згідний - хай іде додому

- Твоя думка щодо резонансу, який викликав матч Карпати - ФК Львів.

- Ми хотіли перервати безвиграшну серію і закінчити сезон перемогою. Це й зробили. А щодо поведінки і реакції глядачів, то я їх розумію. Вони дуже хотіли, щоб у Львівській області було дві команди прем'єр-ліги. Кажу, що в області, бо я так розумію, що ФК Львів є командою не зі Львова, а з Добромиля. Але не розумію, в чому ми винні. Ми що, мали їм злити гру чи що зробити?...

- Після того матчу твій товариш і земляк Михайло Кополовець казав, що йому здалося, ніби він грав у гостях.

- Про себе цього сказати не можу. Кожна людина ту чи іншу ситуацію сприймає по-своєму - ми ж різні люди. Коли я забив перший гол у ворота Львова, то жестом показав трибунам, щоб вони сиділи спокійно, бо Карпати сильніші. А якщо хтось не згідний, то нехай іде додому.

- У новому сезоні львівського дербі не буде. Зате на черзі західноукраїнське протистояння між Карпатами і Закарпаттям, твоєю попередньою командою.

- Що ж, значить тепер я буду доводити свою майстерність у матчах зі своїми земляками. Я ж професіонал, а тому ніяких сентиментів у мене не буде і ні на які компроміси не піду. Але я тішуся за Закарпаття, що команда зуміла повернутися у вищий клас. Адже і по нині в Ужгороді є люди, з ким ми разом грали за Закарпаття - Діма Бабенко, Влад Микуляк, Олександр Надь.

- І на що Закарпаття може розраховувати в новому сезоні?

- Щоб нормально почуватися, а не лише боротися за виживання, Ужгороду необхідно обов'язково підсилитися. Все-таки між першою і прем'єр-лігою в Україні велика різниця. В іншому випадку Закарпаття чекає доля ФК Львів, який також розраховував лише на своїх гравців. Що ж стосується завдань, то для Закарпаття воно на цей сезон буде одне - втриматися.

- Закарпаття у прем'єр-лігу вивів Михайло Іваниця. Але новим головним тренером призначено Ігоря Ґамулу.

- Як на мене, то керівництво Закарпаття вчинило неправильно. Необхідно було Михайлові Михайловичу надати шанс попрацювати у прем'єр-лізі. Він на це заслужив. Я цього тренера знаю дуже давно. Саме він привів мене у великий футбол, ще коли я був пацаном. Я в нього й вдома жив, і матеріально він мене підтримував. Це прекрасна людина і кваліфікований тренер. Та й гравців він чудово знає, адже у тренерському штабі Закарпаття працює вже десь років з 8-9. Та що поробиш, у футболі ніколи не знаєш, що й кого очікує завтра.

P.S. За останніми даними з джерел, близьких до керівництва ФК Карпати, ситуація навколо Кобіна не така вже й однозначна. Тобто переговори з Шахтарем все ще тривають. І якщо невдовзі Василь таки переїде у Донецьк, то не дуже дивуйтеся...

Віталій Павлишин, газета "СПОРТИВКА"