2023-й закінчувався для Назарія Русина максимально депресивно.

У Сандерленді він почав, отримуючи якісь огризки (до півтайму) ігрового часу. Потім був невеликий сплеск із виходами в основі, навіть гольова передача у матчі з Бірмінгемом – але невелика травма позбавила його місця, коли він відновився.

Тренер Сандерленда, легенда Чемпіоншипа Тоні Моубрей, не боявся критикувати форварда навіть відкрито. Він робив акцент на слабкому знанні Русиним англійської мови, а також говорив після заміни гравця вже у перерві: “Я замінив Русина, тому що відчував, що він упустив кілька можливостей. Назарій неодноразово потрапляв до офсайду, а Маєнда був у дуже гарний формі на останніх тренуваннях”.

У грудні Моубрея звільнили, але й за нового тренера Назарій сидів на лавці.

Ситуація принципово змінилася з перших годин, хвилин, секунд 2024 року. Вже 1 січня Назарій забив Престону, виправдавши вихід у стартовому складі. Класно, якщо враховувати, що у попередніх восьми турах він не зіграв ані секунди – спочатку через травму, потiм через місце на лавці.

Загалом, у Русина цього року вже три виходи у стартовому складі – і два голи. Три матчі, щоправда, він розпочав на лаві для запасних, але давайте не перегинати. Матч із Ньюкаслом у Кубку був для “чорних котів” важливішим, ніж ВСЕ. Вибачте за капс, але це так: Дербі Тайна і Уіра ґрунтується на багатовіковій історії, зачіпає навіть війни, до цього року останні його матчі включали взаємну боротьбу за виживання (Сандерленд тоді закінчив 17-м, Ньюкасл 18-м) – і ця кубкова дуель, після семи років без матчів, була надзвичайно важливою.

У ній все-таки виявився набагато сильнішим Ньюкасл (3:0), але Назарій вийшов у перших хвилин. Після неї провести матч-другий у запасі абсолютно нормально – а ось після того, як він із заміни врятував нічию проти Мідлсбро, можна очікувати й повернення в основу. Важливим для Русіна виявилося, що Моубрея у Сандерленді змінила його повна протилежність.

Майкл Біл – сірий кардинал при Джеррарді, любитель Рейнджерів

Якщо Тоні Моубрей ще в момент старту кар'єри тренера у 2002-му році був легендою “трясини” і, через багато років, зберігає плюс-мінус такий самий статус, то людина, яка його замінила, не зіграла жодного матчу на професійному рівні.

Моубрей-футболіст – легенда Мідлсбро та великий гравець Іпсвіча. Він провів один сезон у вищій лізі, але всю славу здобув на тому самому рівні, на якому тренує. Майкл Біл-футболіст – це оксюморон; будь-які спроби відбутися на полі він закінчив у 22 роки. Зате тому, щоб відбутися тренером, Майкл готувався так, як не всі країни готуються до запуску супутника в космос.

Він працював у системах Челсі та Ліверпуля. Серед тренерів, у яких навчався Майкл: Жозе Моурінью, Юрген Клопп, Рафаель Бенітес, Гус Хіддінк, Клаудіо Раньєрі, Антоніо Конте, Брендан Роджерс. Щоб перейнятися новою культурою, він їхав працювати в Сан-Паулу, допомагати тренеру Рожеріо Сені, який тільки починав. Сам Джеррард, якому вiн почав допомагати ще в Рейнжерс, казав: "У мене зайняло б 15-20 років, щоб стати таким же добрим тренером, як Майкл, в умінні проводити щоденні тренування". Власне, з відходу Біла в сольне плавання і почався провал Джераррда, якого вже за три місяці звільнили з Астон Вілли.

Джеррард був вітриною, а всі його команди тяг на собі Біл? Та як вам сказати... Після сезону в Рейнджерс вже як головного тренера Майкла вигнали – причому так стрімко, що навіть чинного футболіста (рекордсмена по матчах за північноірландську збірну Стівена Девіса) призначили тренером, тiльки б не продовжувати довіряти Білу. До цього він мав нічим не примітний старт в інших Рейнджерс, які починаються зі слів “Квінз Парк”: Майкла звільнили після відрізка з одним голом та одним набраним очком у п'яти турах. Як Джеррард без Біла може бути надто тактично наївним, так і Біл без Джеррарда може бути надто нудним, відстороненим від команди.

Конкуренти: юніор із Лісабона, юніор із Лондона

Власне, і в Сандерленді Біл нічого особливого поки що не показує: три перемоги, чотири поразки, дві нічиї. Але річ у тому, що проблеми і чинного тренера “котів”, і попереднього полягають у відсутності забивного форварда. Знаєте, скільки різних гравців спробували на вістрi Моубрей і Біл у тих 8 матчах, які пропустив Русин? Вісім!

Майенда, Берстоу, Беллінгем, Прітчард, Кларк, Ба, Дек, Аушиш – не обов'язково намагатися запам'ятати всі ці прізвища, більшість з них цього не заслуговують і напевно не заслужать своєю грою. Виняток зробимо тільки для зірочки: Джоб Беллінгем – не однофамілець, а молодший брат Джуда. Саме він забив із пасу Русина Бірмінгему і навіть не святкував гол – як-не-як, рідна команда.

Ходить багато чуток про відхід Джоба на підвищення: не до брата, звичайно, але називають Брайтон і, як не дивно, Ньюкасл. Але сама гра Беллінгема-молодшого швидше відлякує купців з АПЛ: 4 голи та один асист у 29 матчах – замало для підвищення. Ось тільки диспозиція така, що навіть так він зміг пробитися до топ-3 бомбардирів Сандерленда в Чемпіоншипі.

Якщо абстрагуватися від проблем “нашого хлопця в Чемпіоншипі”, то Сандерленд грубо помилився в комплектуванні команди ще влітку. З центрфорвардів у “чорних котів” Русин та два 20-річні гравця. Причому вихованець Бенфіки Луїс Семеду, мабуть, настільки не готовий до навантажень на новому рівні, що ніяка відсутність конкуренції не дозволяє стати основним. У нього немає жодних травм, але за всю зиму він зіграв 18 хвилин – й Біл скоро себе почне випускати в напад, але не Семеду.

Інший двадцятирічний форвард – це Мейсон Берстоу. Він вихованець вже Челсі, й до Чемпіоншипа готовий явно краще – але все одно це навіть не Теммі Абрахам. За 744 хвилини ігрового часу він набив лише один гол та одну гольову передачу – і програє конкуренцію навіть не Русину, а порожньому місцю. Біл пробує різних гравців на непрофільній для них позиції нападника.

Сандерленд останнім часом трансферного вікна продав Росса Стюарта в Саутгемптон. Джо Гелхардт, який теж грав раніше в атаці “чорних котів”, повернувся до Лідса, звідки приїжджав в оренду. Зараз обидва форварди майже не грають, але з найкращих місць дивляться, як їхні команди борються за друге місце Чемпіоншипу – а Сандерленд мучиться в атаці.

Стиль: а-ля Реал з молодим Роналду

Найкращий бомбардир команди з триразовим відривом від другого місця – вінгер Джек Кларк. Він грамотно вривається до штрафного майданчика, це далеко не новий хід, але у “чорних котів” у принципі все дуже погано з результативністю. 41 гол у тридцяти матчах – одразу у 12 команд ліги результативність краща. Оборона у Сандерленда п'ята в лізі, впевнений рівень плей-офф – але з таким нападом виходить тільки “середнє” восьме місце, яке нічого не дає.

В останніх двох турах Біл випускав в основі Берстоу і проти Стока той навіть зміг відзначитися голом. Натомість Русін, який в останньому турі вийшов на заміну, врятував нічию в Мідлсбро. Біл після матчу сказав:

“Сім’я Русина зараз тут, тож я помітив у ньому різницю. Там, звідки Назарій, триває війна, і він був далеко від дружини та дитини. Вони зараз тут, що є фантастичним для Русина на особистому рівні. Весь час його англійська вдосконалюється.

Русин матиме кращі зв’язки зі своїми товаришами по команді на полі, зараз я думаю, що його енергія, пресинг і робоча етика — чудові. Просто бракує цього зв’язку. Я також думаю, що більшу частину своєї кар’єри або 75% він грав на позиції лівого вінгера чи лівого нападника. Я не кажу, що Русин — не центрфорвард, я кажу, що він більше, ніж це.

Було цікаво, що сьогодні він забив, тягнучись у широку позицію, яка йому подобається. Я був дуже задоволений ним і Мейсоном також”.

Два голи та одна гольова передача за сезон – м'яко кажучи, не великий результат, але навіть так Назар може претендувати на звання основного форварда команди. Саме форварда: позицію лівого вінгера займає Кларк, з відривом найкращий гравець “чорних котів”. Саме зараз для Русина настає ключовий відрізок кар'єри за кордоном. Біл не в тому положенні, щоб перебирати, і занадто любить цифри, щоб не помітити хоча б якийсь прогрес.

Важливо, щоб у останніх 16 турах сезону Назарій забив бiльше, нiж два голи.