Своє, рідне.
Семивладдя. Треба ж такому статися, щоб одразу у 7 команд УПЛ було після трьох турів по шість очок – і ні в кого не було ні на бал більше. Зрозуміло, це частково пов'язано з тим, що Динамо переносить матчі – але в тому й незвичайність ситуації, що великий запас міцності, якість гри на рівень вище, ніж у решти та інші принади топ-клубу зараз можна побачити тільки в нього.
Адже...
У Шахтаря великі проблеми
Гра “гірників” з Лівим Берегом зіштовхнула лобами найдорожчу та найдешевшу команди ліги. Згідно з оцінками Transfermarkt, вартість складу чемпіона вища у 46 з половиною разів! Далеко не в кожному чемпіонаті можна в принципі знайти таку прірву у вартості: щоб навіть не лідер, а якийсь запасний команди A коштував дорожче, ніж вся команда B, разом узята.
І навіть із такою командою “гірники” мали величезні проблеми. Як я і писав у попередніх підсумках, Полісся дійсно показало решті команд, як грати проти Шахтаря. Якщо замикатися на своїй половині всією командою, Судаков, Бондаренко та компанія пару гольових шансів вигадають – а от якщо пресингувати Судакова та Бондаренка, то у них будуть проблеми з останнім пасом.
Шахтар за роки звик, що у 90% матчів УПЛ проти нього грають на відбій. Це мотивувало його зміцнювати насамперед творчу функцію, навіть крайніх захисників набирати з розрахунку в першу чергу на максимальний креатив. Але коли проти них вирішили пограти щільно, навіть жорстко, виявилося, що оборона у “гірників” дуже легковажна; що у багатьох контратаках суперник Шахтаря може опинитися у більшості, оскільки чемпіон атакує у вісім осіб; і що Степаненко не молодшає, а Франьїч поки що провалюється.
Шахтар у результаті витяг Педріньйо, який гарно обіграв на фланзі захисника і викотив захиснику на порожні ворота. Там відразу виліз скандал з міліметровим офсайдом, який чи то був, чи то не був – але, чесно кажучи, Шахтар це навіть не повинно хвилювати. Така жога боніта спрацює лише проти 16-ї за складом команди ліги. Проти 15-ї вже треба щось більше, ніж голий дриблінг – та й з 16-ю спрацювало ледве-ледь. Через кілька нереалізованих шансів Лівого Берега, через питання щодо суддівства, через жахливий зміст гри “гірники” беруть три очки – а далі їм треба добре подумати, як жити та змінюватись.
Матч туру
Карпати не грали в УПЛ чотири роки. Львів зачекався на великі матчі: саме для Карпат. Футбольний символ міста зібрав під вищу лігу непогану команду, у першому поєдинку на топ-рівні розгромив Кривбас 3:0 і чекав на гру з Динамо, як одну з найважливіших (найважливіших?) у сезоні. На “Україну” навіть у тридцятиградусну спеку прийшло 6300 глядачів: трохи забуті відчуття, коли у матчі УПЛ господарів підтримує серйозну кількість фанатів.
І матч проти динамівців розпочався для Карпат супероптимістично. Лінія оборони, в якій знову отримав шанс Біловар , вже на першій хвилині створила щось абсолютно незрозуміле і дала господарям розіграти м'яч до вірного. У порівнянні з єврокубками Шовковський знову сильно змінив стартовий склад (зникли Караваєв, Попов, Дубінчак, Бражко, Буяльський, Шапаренко та Ярмоленко) – і довго все виглядало так, що Карпати зможуть цим скористатися.
Але дуже вже класний і глибокий склад у Динамо. Пiхальонок замість Буяльського – це чим далі, тим більше виглядає посиленням, і він дальнім ударом за допомогою рикошету зрівняв рахунок. Шапаренко у нинішній УПЛ просто Іньєста , який і за тайм встигає зробити результат: чудовим пасом він дав забити перший м'яч у сезоні Ванату . Ну а коли Ярмоленко виходить на заміну, а не в основі, то це, звичайно, чудовий джокер: пенальті, який він реалізував, він і заробив.
Не забивши багато моментів, Динамо все одно здобуває чергову перемогу. Карпатам потрібно ще багато працювати, але шлях, на якому вони знаходяться, можна назвати вірним. Поки футбольні Одеса, Харків і тим більше Дніпро переживають лихоліття, Львів може збирати цінні кадри і міцніти, набирати силу. Власне, якщо прибрати з попередньої пропозиції слово “футбольні”, воно ж не втратить сенс, чи не так? Футбол – завжди відображення ситуації в країні.
Єдине... Другий тур поспіль посягаю на святе для Львова: тиждень тому лаяв Маркевича, сьогодні настала черга культового місцевого стадіону. Скільки б легендарних моментів історії Карпат не пройшло на “Україні”, зараз це дуже несучасний стадіон. Величезна відстань між полем та секторами, багато тисяч знятих сидінь, проблеми із заходом та виходом на сектор... Варто одного разу провести в Україні футбол як реально масовий захід, виявилося, що УПЛ до цього не готова.
Скандал туру
За всієї поваги до сантиметрів Педріньйо та Сікана, головний скандал відбувся все-таки не в матчі Шахтаря. Ворскла на домашньому полі, що більше нагадувала город, обіграла 2:0 Оболонь, але при 1:0 арбітри скасували гол Суханова. Сергій Задиран та Максим Козиряцький побачили гру рукою у виконанні футболіста Оболоні, хоча її, мабуть, не було.
Сейв туру
Верес із Кривбасом видали битву із заявкою на тіньовий матч туру. Вернидуб відійшов від практики активної ротації: з 11 гравців, які зіграли матч-відповідь проти Вікторії з перших хвилин, десять розпочали і матч у Рівному. Микитишин поступився місцем Сосі, і на цьому все – видно, що непоганий за змістом матч (треба здорово оцінювати свої сили: 0:1 з Вікторією для будь-якої української команди, окрім Динамо та Шахтаря – це абсолютно нормальний результат) став приводом для тренера продовжити довіру тим самим виконавцям.
Це призвело до типово вернидубівської битви з боротьбою на кожній ділянці поля. Верес, мабуть, має пред'являти до себе претензії через те, що вплутався в цю бійку: через те, що молодий Максим Сміян пішов у жорсткий підкат уже з жовтою в пасиві, рівняни були змушені грати більшу частину матчу вдесятьох. Але команда з Рівного мала свої козирі: наприклад, Віталій Дахновський, який проводив сотий матч за команду, чудовим ривком заробив видалення для Романчука.
Переможним так і залишився гол Аду на тлі надпасивної гри захисників Вереса, але у грі 10 на 10 Кривбасу було дуже важко. Відмінна можливість зрівняти рахунок була у Гончаренка за цей фол Романчука – але Кліщук реабілітувався за пасивну гру з Карпатами:
“Джокер” туру
Для ЛНЗ дуже важко складався третій матч поспіль. Футбол, який ставить Карраско, дуже сильно відрізняється від футболу, який ставив Дулуб. Черкасці вже навчилися ловити суперника в офсайд високою лінією оборони, і це сильно заважало Краснопіру проявити себе – але коли справа стосується створення чогось самого, починаються проблеми.
Квасниця вивів Рух вперед, і до кінця львів'яни вели в рахунку. Але Карраско випустив на заміну Франціса Момо – і це було ходом рівня туза у рукаві. Космічний дриблінг, який дозволяє гравцеві тримати м'яч екстремально близько до ніг та обходити захисників, надавав партнерам можливості розігрувати більшість. Минулого тижня день народження відзначав Джей-Джей Окоча – і Момо начебто вшанував символ фантастичного дриблінгу для цілого покоління вболівальників.
Більше, ніж над суперниками, Франціс знущався лише з футбольної статистики. За підсумками матчу він не записав в актив ані гола, ані асиста, але саме його дії дозволяли стягнути він пару гравців і віддати на вільних партнерів. І Тілль зрівнював рахунок, і Путря забивав переможний далекими ударами – і вони були вільними саме тому, що зайві сили львів'ян пішли на стримування Момо.
Хто ви, Mr. Momoh? Франціс – нігерієць, який вже у 18 років переїхав до Європи. Його підписав Грасхоппер, й після невеликої обкатки у дублі Момо почав виходити на газони швейцарської Суперліги. У 64 матчах, далеко не всі з яких він починав в основі, він набрав 10 голів та 9 асистів (і тримаємо в думці, що далеко не вся його користь обчислюється результативними балами). В стані зіграти на будь-якій позиції в атаці: зокрема, може зіграти центрфорварда.
І з такими перфомансами Момо має незабаром завоювати місце в основі.
Полісся затнулося на ешелонованій обороні
Скільки вже разів ми бачили ситуацію, коли пересічний представник УПЛ після героїчної перемоги над Динамо/Шахтарем падає вже на наступному супернику! Саме тому нічия Полісся з Інгульцем навіть не дивує – а ось те, що у житомирців у принципі мало що виходить, коли суперник захищається у 11 осіб, великий “дзвіночок” для тренера. В принципі, для вирішення таких проблем до Житомира під'їхав Лєднєв, але, чесно кажучи, у Полісся футболістів уже на 4 склади – креатив мав бути кращим і без Богдана.
Гол туру
У дуелі двох нещодавніх бронзових призерів, які й близько на такі висоти зараз не претендують, Олександрія здолала Зорю. Гра виявилася, загалом, рівною, і від цього тільки цінніший ювелірний за точністю удар зі штрафного Кирила Ковальця:
