Евертон під керівництвом Девіда Моєса проводить неоднозначний сезон із ухилом на успішність та прогрес: "іриски" йдуть у середині таблиці, але зберігають амбіції поборотися за зону єврокубків. Команда, яка в останні роки переважно боролася за виживання, виграла лише двічі в останніх п’яти матчах, ще двічі зіграла внічию, а остання поразка від Борнмута вкотре оголила проблеми в обороні. Вдома Евертон також не може знайти стабільність — лише чотири перемоги у 13 матчах.

Важливу роль у побудові гри відіграє українець Віталій Миколенко, який додає надійності лівому флангу захисту та активно підтримує атаки. У центрі поля варто відзначити Джеймса Гарнера та Дьюсбері-Голла, який поєднує функції плеймейкера і завершувача, тоді як у нападі не все так райдужно — один із найкращих плеймейкерів цього сезону Джек Гріліш вибув до кінця сезону, тоді як Бету та Баррі наразі не представляють собою величезну загрозу. Через це багато функцій в атаці лягають на Ілімана Ндіає. Втім, загалом команда Моєса більше бере організацією та дисципліною, ніж індивідуальним класом, і на дистанції, як ми бачимо, це дає свій результат.

Манчестер Юнайтед, навпаки, підходить до матчу на хвилі загального підйому. Після змін на тренерському містку та приходу Майкла Карріка "червоні дияволи" значно додали: серія без поразок у п’яти матчах (чотири перемоги і нічия) дозволила закріпитися у топ-4 перед початком цього туру. Команда не лише стабільно набирає очки, а й демонструє результативний футбол — у середньому понад два голи за матч у 2026 році.

Втім, оборона Манчестер Юнайтед не виглядає бездоганною: лише один "сухий" матч у новому році та регулярні пропущені м’ячі залишають суперникам шанси у завершальній фазі. В атаці ж ключовою фігурою залишається Бруну Фернандеш, а також Браян Мбемо, який стабільно відзначається результативними діями. Саме їхня креативність може стати вирішальною проти компактної оборони суперника.