Стартував черговий розіграш Ліги націй УЄФА й для національної збірної України цей турнір має чимале значення, адже успіх на груповому етапі в другому дивізіоні дозволить мати команді Андреа Мальдери більш цікаві варіанти в майбутній кваліфікації до чемпіонату Європи-2028. За цей боротимуться "синьо-жовті" під час цієї вересневої, а також листопадової в подальшому, міжнародних перерв.

Уже в першому ж матчі Україна при цьому успішно склала важливий іспит на полі Угорщини та обіграла, напевно, найбільш потужного конкурента. Але далі треба було летіти в Тбілісі на гру проти Грузії, і це був також цікавий виклик, оскільки "хрестоносці" свою першу гру програли на власному полі Північній Ірландії, після чого вирішили, що Віллі Саньйолю саме час завершувати понад п’ятирічний період перебування на чолі національної команди.

Рамаз Сванадзе таким чином повертався на посаду головної команди своєї рідної країни саме матчем проти України й одразу ж запропонував підопічним відмовитись від гри з трьома центральними захисниками. Тим часом Мальдера взагалі всіх здивував ротацію аж на 10 футболістів стартового складу, що викликало певні перестороги в наших уболівальників у контексті потенційних здобутків "синьо-жовтих" у цій грі. І недарма.

Бо цей матч для України в підсумку складався настільки важко в усіх ланках, наскільки це собі можна було уявити. Особливо засмутила наша гра в атаці, бо перший момент Пономаренка з ударом із лівого флангу штрафного повз дальню стійку із закидання з глибини вже на другій хвилині — це добре. А от той факт, що це була єдина нагода українців аж до удару Зубкова в руки Мамардашвілі з протилежного боку чужих володінь майже перед самою перервою — це вже насторожувало.

Так само насторожувало те, наскільки багато помилок виникало в обороні "синьо-жовтих" у простих ситуаціях, але реально пощастило із сейвом Трубіна посеред першого тайму під час удару Чакветадзе в зоні перед штрафним у праву дев’ятку. І також пощастило, коли Трубін ногою зреагував на удар Хвічі з гострого кута лівому фланзі наших володінь уже в другій половині гри. Так, Грузія також атакувала не надто багато, але за моментами нас переграла.

Мальдера при цьому принаймні спробував щось змінити. Три заміни поперерві й ще одна невдовзі після цього. Та чи покращилась гра збірної від цього разючим чином? Навряд чи можна було про це стверджувати, адже свого футболу попереду ми так і не знайшли. Добре, що при цьому було кому зберегти "нуль" поруч із назвою нашої країни на табло.

У наступному турі національна збірна Грузії поїде до Угорщини, тоді як Україна прийматиме Північну Ірландію.

Грузія — Україна 0:0

Грузія: Мамардашвілі — Какабадзе, Гоглічідзе, Двалі, Лочошвілі — Кочорашвілі (Єгоян, 90+2), Чакветадзе (Давіташвілі, 73), Кітеішвілі (Меквабішвілі, 73) — Цитаішвілі, Мікаутадзе (Квернадзе, 67), Кварацхелія.

Україна: Трубін — Бондар, Сарапій, Михавко — Зубков (Циганков, 79), Піхальонок (Очеретько, 46), Назарина, Михайліченко — Хлань (Шапаренко, 65) — Пономаренко (Яремчук, 46), Ванат (Сікан, 46).

Попередження: Гоглічідзе, Меквабішвілі — Ванат, Сікан, Бондар, Очеретько