Дванадцятий тур англійської Прем’єр-ліги закривали пізнім вечором понеділка своїм протистоянням на Олд Траффорд Манчестер Юнайтед та Евертон. Команди, які й у цьому сезоні перебувають поруч у турнірній таблиці, але все ж таки на місцях вищих, аніж це було рік тому. До речі, за цей час у "ірисок" змінився головний тренер і повернувся Девід Моєс, а от португалець Рубен Аморім рівно рік тому провів перший матч на чолі "Червоних дияволів", тож чим звітна зустріч не була можливістю підбити певні підсумки роботи керманича господарів на своїй посаді?
Для гостей із Ліверпуля ця гра взагалі-то починалась невдала, бо начебто вони побігли атакувати на перших хвилинах, але доволі швидко стало зрозуміло, що матч достроково має завершувати Шеймус Коулман, який вряди-годи з’явився в стартовому складі, але через пошкодження так одразу й мав залишати поле. А ще на 13 хвилині ми стали свідками абсолютної дурості у виконанні півзахисника команди Моєса Ідрісса Гує, який дав ляпаса в словесній баталії Майклу Кіну, що не залишилось без уваги головного арбітра, а от Евертон таки залишився в меншості.
Більшого подарунку для Аморіма годі було й шукати. Хіба що гості мали ще й "перев’язати" стрічкою цей пакет власних невдач у вигляді якоїсь помилки в захисті. Але останнього Евертон припускався в значно меншій кількості, аніж на це розраховували суперники. Проте гра в меншості все одно почала даватись узнаки, але не одразу.
Тут навпаки сталась така історія, що саме гості й вийшли першими вперед за рахунку на 29 хвилині, коли Дьюзберрі-Голлу дали простір на лівому фланзі штрафного для точного удару з підкруткою в дальній кут із передачі Гарнера. Чи варто казати, що до цього Юнайтед у атаці створив момент лише для удару Бруну ще до того, як суперники залишились у меншості, та й після лише удари Доргу та Каземіро заслуговували уваги до перерви.
На другий тайм Евертон очікувано вийшов виключно з думками про гру від оборони й, як наслідок, атакувальні показники команди Моєса взагалі змін не зазнали. А от колектив Аморіма намагався відчайдушно навалюватись на чужі ворота з фланговими передачами та значною кількістю ударів у площину, але… Пікфорд. Так, цього було достатньо щоб протистояти навіть нереальним за складністю виконання ударами, яким, наприклад, був один із пострілів головою від Зіркзе.
І так у напруженні й дограли "іриски" цю зустріч на тоненького. Команда Аморіма в окремі моменти наче й знаходила потрібний атакувальний темп, але тривала ця активність недовго, після чого доводилось відкатуватись і заходити на друге коло. Навіть у фінальному штурмі господарів було помітно, що просто не вистачає обертів атаці. Хоча моменти дійсно були дуже хорошими, а кількість порятунків воріт від Пікфорда зашкалювала. Ціна "сухого" матчу інколи буває й такою.
У наступному турі Манчестер Юнайтед гостюватиме в лондонського Крістал Пелес, а Евертон прийматиме Ньюкасл.
Манчестер Юнайтед — Евертон 0:1
Гол: Дьюзбері-Голл, 29
Манчестер Юнайтед: Ламменс — Йоро, де Лігт, Шоу — Мазрауї (Маунт, 46), Каземіро (Мейну, 58), Фернандеш, Доргу (Далот, 58) — Діалло, Зіркзе — Мбемо.
Евертон: Пікфорд — Коулман (О'Браєн, 10), Тарковські, Кін, Миколенко — Гує, Гарнер — Ндіає (Бету, 81), Дьюзберрі-Голл (Алькарас, 87), Гріліш (Макніл, 87) — Баррі (Іроегбунам, 81).
Попередження: Мбемо, Каземіро
На 13-й хвилині був вилучений Ідрісса Гана Гує (Евертон) (неспортивна поведінка).