Посеред звітного тижня в англійській Прем’єр-лізі відбулась довгоочікувана подія. Манчестер Сіті та лондонський Арсенал таки зіграли свій матч другого кола на Етіхаді, перемогу в якому очікувано святкували підопічні Хосепа Гвардіоли (4:1). А ось наслідки цієї гри кожного з учасників цього двобою обіцяли наздоганяти ще дуже довго. У "містян" у запасі ще залишаються дві гри, на відміну від опонентів за чемпіонськими перегонами, тож дистанція поміж командами в два пункти на користь "канонірів" узагалі нічого не вартувала.

Однак у рамках тридцять четвертого туру національної першості футболісти з Манчестера мали проводити гостьову зустріч проти Фулгема за цілком буденним розкладом. Цікавою в цьому випадку була ситуація для команди Марку Сілви, якій доводилось і себе забезпечувати дорогоцінними балами в пошуках кращих місць у середині турнірної таблиці, і принциповим суперникам хоча б спробувати дати належний привід для позитивних емоцій.

Проте вже на другій хвилини звітної зустрічі за голову варто було хапатись як уболівальникам "дачників", так і фанам Арсенала, так і капітану господарів Тіму Ріму, який необачним рухом поклав перед воротарським Альвареса на газон, коли того скидав м’яч із правого флангу штрафного Марез. Це був дуже ранній та взагалі необов’язковий пенальті, який у "містян" узявся виконувати Ерлінг Голанд і пострілом у правий нижній кут забив рекордний, але ще не абсолютно рекордний, 34 м’яч у сезоні АПЛ та 50 в усіх турнірах за цей футбольний рік.

Тоді здавалось, що Фулгем приплив — Сіті встановив контроль над м’ячем, вільно рухав його вздовж двох третин футбольного поля, а суперники тим часом сиділи біля власних володінь у сподіванні не наробити лиха зайвий раз. Проте на завершення першої чверті ігрової години дещо боязка тактика Фулгема раптово змінилась на симпатичний випад із передачею Перейри від центральної лінії до центру чужого штрафного, де Вілсон скинув м’яч на Вінісіуса, а той пробив точно в лівий верхній кут.

І це вже дійсно ставало цікаво, бо навіть залишків невпевненості в діях команди Марку Сілви на той момент не залишилось і вона почала вже більш упевнено переміщуватись власною половиною, так само імітуючи надійний захист. Проте все зіпсувала для Фулгема випадкова травма Ріма, якого той-таки Альварес атакував на правому фланзі чужого штрафного з відбиранням, і вже під час падіння на газон досвідчений капітан, здається, зламав руку. Заміна була миттєвою, проте без лідера оборони й упевненості в господарів помітно поменшало.

Після того було кілька відчайдушних сейвів від Лено, який одного разу навіть перевів у поперечину постріл від Гріліша з лівого флангу штрафного, але в підсумку Сіті зламав захист і цієї лондонської команди своїми швидкими розіграшами м’яча. На 36 хвилині Марез від центру поля зіграв на Альвареса, а той почав возитись із м’ячем перед штрафним, після чого виконав дальній постріл у ліву дев’ятку чужих воріт.

Дивовижний гол аргентинця надав Сіті хоч трохи сподівань на впевнене завершення цієї, як виявилось за ходом, непростої гри. І якби "містяни" забили б утретє на початку другого тайму, то й ніхто б не здивувався. Проте Лено не пустив за лінію удари від Альвареса та Голанда, після чого команда Гвардіоли обрала на диво ризикований варіант того, як можна згаяти час наприкінці гри, віддавши м’яч суперникам. А ті ще й знайомого нам Соломона залучили до гри, після чого господарі помітно додали в швидкості, але не в якості побудови вирішальної передачі до чужого штрафного. А отже й сподівання фанатів Арсенала цього вечора були марними — їхня команда залишила перший рядок не за власним бажанням.