Розповідь про протистояння в рамках двадцять восьмого туру англійської Прем’єр-ліги починалась зокрема з гри в Лондоні, де місцевий Тоттенгем на власному полі приймав Борнмут, і залюбки волів би обмінятись місцями в турнірній таблиці з командою Андоні Іраоли, якби це тільки було можливо.

Однак ні, "шпори" надалі продовжують страждати в боротьбі за право в наступній кампанії пробитись до єврокубків хоча б на якомусь рівні, і наразі ситуація складається таким чином, що перемога в Лізі Європи УЄФА для них — то є найкоротший шлях. Але й там є проблеми — поразка в гостьовому матчі проти нідерландського АЗ (0:1), яка передувала звітному протистоянню. "Вишні" тим часом дивляться на це й не розуміють, що ж там настільки привабливого на тій міжнародній арені.

Проте Борнмут усе одно приїздить на черговий матч на виїзді в рамках чемпіонату й продовжує грати в свій сміливий футбол за будь-яких обставин. А проти Тоттенгема інакше й не треба, бо до складу "шпор" повернувся начебто Крістіан Ромеро в центр оборони, однак краще грати в захисті від цього команда точно не стала. Аргентинець дуже старався в спробах привезти гол на перших хвилинах матчу, проте Вікаріо його засмутив у цьому намірі — якось витягував усе, що летіло від Еванілсон, Клюйверта та Таверньєра.

Потім почало здаватись, що господарі зуміли взяти гру під власний контроль та хоча б посунули лінію атаки суперників куди-подалі від власних володінь. Та де там — футболісти Анге Постекоглу й надалі продовжували привозити моменти на власні ворота, і як не Ромеро, так помилка від Порро на чужій половині на 42 хвилині спричинила контратаку через лівий фланг від Керкеза, який потім відмінно подав на дальню стійку під удар Таверньєру зльоту. Черговий тайм, який "шпори" програли в цьому сезоні.

Постекоглу вже поперерві почав підтягувати ротацію у вигляді двох замін, і команда з появою капітана Сона дійсно заграла жвавіше в атаці. Але поки "шпори" планували створення гольового моменту, суперники забили вдруге зусиллями Клюйверта, який під час контратаки завершив простріл шведою з лівого флангу від Еванілсона. Щоправда, із попереднім офсайдом у Семеньйо в розвитку атаки, тож гол швидко скасували.

І лише тоді ми побачили всі ці моменти від господарів із влучанням у праву стійку від того-таки Сона та жалхиву хибу Сарра в центрі чужого штрафного. Проте й тут не без пригод для Тоттенгема — команда знову пропустила, коли Еванілсон зіграв на 65 хвилині поміж центральними захисниками на Клюйверта, а той переграв Вікаріо в ближньому бою.

Хто знає, можливо, без тієї самої подачі Сарра з правого флангу ,яка раптово залетіла в дальній кут воріт Кепи, і не вийшов би цей черговий камбек у команди Постекоглу в подальшому. А так — Борнмут наче й продовжував тиснути на чужі ворота, і Таверньєр перевіряв на міцність їхній лівий каркас, але все заради чого? Щоб Кепа потім на 82 хвилині збив Сона правому фланзі власного штрафного, а потім отримав паненку по центру воріт? Три очки для гостей були значно ближчими, аніж одне до господарів.