До вашої уваги — огляд чергового туру чемпіонату Італії.
Серія А повернулася після паузи на збірні та одразу подарувала своїм шанувальникам топовий матч між Інтером і Ромою.
Також тур ознаменувався продовженням блискавичної серії Удінезе, черговою тренерською відставкою, а ще — такою рідкісною для цього сезону впевненою звитягою Ювентуса.
Наполі ж продовжує феєрити, у той час як Аталанта — мучити всіх своєю грою і... перемогами!
ІТАЛІЯ. СЕРІЯ А, 8 ТУР
01 ОКТЯБРЯ 2022
02 ОКТЯБРЯ 2022
03 ОКТЯБРЯ 2022
Легко й невимушено
Це про Наполі, який вирішив долю матчу з Торіно ще у першому таймі. Показовими стали другий м'яч Ангісса (особливо він, та й загалом для опорника дубль — велика рідкість) та гол Кварацхелії, які просто пробігли без жодного супротиву енну кількість метрів та вразили ворота молодшого з Мілінковичів-Савичів.
Торіно запам'ятався хіба емоціями Івана Юрича, який у другому таймі пішов ледь не знімати з четвертого арбітра усю наявну на ньому амуніцію, коли головний рефері не помітив фол Маріу Руї проти Сінго. Звісно, підсумок був один — червона картка.
Наполі та Аталанта — лідери з двох світів. Один вражає феєричними голами та красивими комбінаціями, а інший змушує забувати про свої матчі одразу після їхнього завершення. І Наполі — саме перший. Якщо ви любите футбол — дивіться команду Спаллетті частіше.
Торіно вкотре намагається грати проти топ-команди сміливо, і знову це не дає результату. Схоже, Юричу варто спитати у свого бергамського наставника — як воно, ставати більш прагматичним.
Вчергове
...Інтер програє топовій чи наближеній до цього статусу команді. Рахуємо: Лаціо, Мілан, Баварія, Удінезе, а тепер ще й Рома.
Найцікавіше, що міланці першими забили. Двічі. Якщо гол Джеко не був зарахований через вельми сумнівний офсайд, то до точного удару Дімарко неробочою правої не могло бути жодних питань. До голу Дібали (Ханданович був загнаний у саму сітку) взагалі здавалося, що у команди Індзагі не може бути проблем.
Команда дискваліфікованого Жозе Моурінью переграла його колишню команду так, як вміє це робити найкраще. Вона використала, що мала, і надійно відіграла в обороні. Ну а м'яч Дібали, який міг, проте так і не опинився в Інтері — це ще один дзвіночок головному тренеру, який за чутками, особисто наклав вето на трансфер.
Чи була би ситуація краще, якби не травма Лукаку? Боїмося, що ці гадання на кавовій гущі — не більш ніж намагання "приховати" особу винуватця.
У вівторок в Індзагі Барселона. А далі — Сассуоло. У цих матчах і вирішиться доля алленаторе, який перестрибнувши з Лаціо до Інтера за контрактом, так і не зумів зробити цей самий стрибок за рівнем.
Як чемпіони
Не дивлячись на кадрові втрати (Меньян, Флоренці, Тео Ернандес, Орігі), які підсилися під час матчу (Калабрія, Салемакерс). Не дивлячись на складний хід поєдинку та суперника, який гідно упирався. Не дивлячись на всі обставини (це якщо сказати дуже коротко) Мілан все одно перемагає.
Знову "on fire" Леау, який спочатку видав гольову на Ребича, згодом передгольову у моменті з м'ячем Балло-Туре, якій змінював Тео, а на довершення ще й сам красиво реалізував вихід віч-на-віч.
В Емполі відзначимо забитий м'яч — Байрамі зі штрафного приклався і справді добряче, і ви це можете оцінити у нашому голосуванні знизу. Тоді, на 90+2 хвилині здавалося, що одне очко у "синіх" вже є.
Після гри Стефано Піолі сказав, що гравців Мілана можуть все, адже мають дух і цілеспрямованість. І скажіть, будь ласка, у чому він не правий?
Там орли орлят побили
І справді, у Римі недільного (майже) ранку відбулося таке собі "орлине дербі". У другому матчі поспіль Лаціо здолав суперника з рахунком 4:0 — вслід за Кремонезе постраждала Спеція. Невже так візит до Данського королівства подіяв? Чи, може, прохід Лотіто до парламенту Італії?
Чіро Іммобіле, до речі, продовжив марнувати моменти. Цього разу він засидив "по горобцях" вже з пенальті.
Зате красивий м'яч вдався Дзакканьї, який сам пройшов із м'ячем, відпасував на Андерсона і сам довершив атаку. Романьйолі ж красивим ударом з лету забив перший м'яч у складі улюбленого клубу і, як і Маттіа до того, побіг святкувати до Курва Норд.
У другому таймі за справу взявся Маестро Сержіо, а точніше Сергей Мілінкович-Савич. Знову феноменальна гра і дубль як її частина.
Віктор Коваленко, до слова, не грав через травму. З цієї ж причини він пропустив і матчі збірної України.
Як майбутні чемпіони?
Звісно, у матчі проти Фіорентини ми не побачили від Аталанти той жах, що у поєдинку з Ромою. Це була не настільки глуха оборона — тут бували й непогані випади в атаку, і призабуті красиві комбінації, і загалом спроби щось зв'язати за межами своєї половини поля.
Втім, це все одно не та "Богиня", яку ми бачили протягом останнім років. Нема того духа, чи як тут правильніше буде сказати... пристрасті, енергії! Зате є більше очок.
Що виберуть шанувальники Аталанти? Мабуть, друге.
Що виберемо ми, нейтральні вболівальники, які встигли у цю команду закохатися? Звісно, перше.
Адемола Лукман знову відзначився голом. У контексті того, що англієць є одним із конкурентів Маліновського — сильного радіти за нього не будемо. Руслан, до речі, вийшов на поле саме замість Адемоли і нічим особливим не запам'ятався.
Знову найкращим гравцем матчу у складі бергамасків можна назвати голкіпера Марко Спортьєлло. "Фіалки" створювали моменти і перемогли за статистикою, проте продовжити свою серію хоча би до двох поспіль матчів без поразок не змогли.
Знову легко і знову невимушено
...і якщо від Наполі цього очікуєш, то від Ювентусу — ні. Тим паче, після матчу з Монцою — найганебнішого для Юве за багато років.
У грі з Болоньєю "рожево-сині" "зебри" не мали жодних проблем, а Філіп Костич ще й забив дебютний м'яч у складі "Старої Сеньйори".
У свою чергу пара форвардів Мілік-Влахович, як виявилося, таки вміє доповнювати один одного навіть попри ідентичні характеристики. Принаймні, один одному вони на полі не заважають, та ще й обидва добряче забивають.
Болонья імені Тьяго Мотти вперше програла. І нинішні реалії точно не змушують казати "це ж проти Юве".
Вшосте поспіль
Продовжує перемагати й укріплятися на третьому місці Удінезе — справжнє відкриття сезону, якому ми присвятили окремий матеріал.
У тексті ми серед іншого зазначили, що "фріульці" вміють витискати максимум. У матчі з Вероною сталося саме це — коли все йде на зовсім за планом, суперник реалізовує один із небагатьох моментів, глибоко закривається в обороні, а ти все одно вигризаєш перемогу. Це Андреа Соттіл — найкращий тренер Серії А у вересні-місяці!
І це не просто команда, а справжнісінька родина. Чого тільки варті емоції Жерара Деулофеу, який після заміни себе на Нестровські ображено сидів на лавці запасних, а після переможного м'яча Бійола радів гучніше за всіх, обіймаючи тренера.
Мабуть, Італія не стоїть на порозі великої казки. Вона її читає вже. А ми — разом із нею.
Цікаве в інших матчах
- Сампдорія, як сказано у заголовку, продовжила пробиття дна. На цей раз "Дорія" без жодних шансів поступилася на своєму полі Монці — 0:3. Клуб палкого шанувальника путіна Сільвіо Берлусконі у свою чергову навпаки здобув другу перемогу поспіль і навіть відійшов від зони вильоту, а Сенсі забив у ворота колишнього клубу.
Втім, нахвалювати "б'янкороссі" не будемо — аж надто нікчемним тут був супротивник. АЖ НАДТО!
Керівництво Сампдорії після гри звільнило Марко Джампаоло. Подейкують, йому на зміну може прийти чи-то наставник Црвени Звезди Деян Станович, чи-то легенда Роми Даніеле Де Россі.
- Ще один погром стався в Емільї-Романьї, де Сассуоло забивав Салернітані на будь-який смак і у підсумку зумів це зробити 5 разів.
Схоже, колектив із півдня Італії підбирається все ближче до статусу найбільш нестабільної команди чемпіонату, у той же час команда Алессіо Діонізі крок за кроком підходить ближче до єврокубкової зони. Та й футбол у "нероверді" — що треба.
- Найменш примітним і цікавим вийшов матчі між двома новачками еліти — Лечче й Кремонезе. Но голу з пенальті і мінімум конструктиву з обох сторін. На початку сезону обидві команди подобалися значно більше за Монцу, але це точно не скажеш про цей тур.
Кремонезе, до слова, ще одна команда Серії А, яка досі не перемагала. Крім Сампдорії, звісно ж.
Найкращі голи туру:
Пауло Дібала (Рома)
Недім Байрамі (Емполі)
Алессіо Романьйолі (Лаціо)
Джанлука Капрарі (Монца)
Аркадіуш Мілік (Ювентус)
Джош Дойг (Верона)
