Початок нинішнього розіграшу чемпіонату Італії більше запам'ятовується провалами, ніж красивими історіями.

Провалюються, таке враження, всі. Інтер програє кожному, хто сильніший за Торіно, Ювентус поступається навіть Монці, а сама Монца жодним чином не підтверджує власні амбіції. Рома з зірками у складі дозволяє собі періодично вступати у багнюку, а Лаціо з меншими зірками робить те саме поки тільки у Лізі Європи.

Одна з небагатьох команд, які дивують зі знаком "плюс" — Удінезе. Після семи турів "фріульці" мають у своєму активі 16 очок і третє місце після Наполі та Аталанти. У їхньому активі 5 перемог (у тому числі 4:0 над Ромою і 3:1 над Інтером), 1 нічия і 1 поразка. Забитих м'ячів — 15, пропущених — 7. 

А найголовніше, що колектив з Удіне дивує своєю грою — пристасною і безкомпромісною.

Передмова

Минулий сезон Удінезе закінчив на 12 місці. До зони єврокубків "б'янконері" у підсумку було 15 очок, до зони вильоту — 17. Коротше кажучи, класичний середняк, який протягом більшої частини сезону вже ні на що не претендував.

У грудні минулого року "зебри" звільнили Луку Готті, після чого командою керував Габріеле Чоффі. Нічого нового й цікавого це не принесло, і тому влітку керівництво клубу призначило Андреа Соттіла. До слова, колишнього гравця клубу, який у якості тренера посів шосте місце Серії B на чолі Асколі у минулому сезоні. І це прийнявши колектив у ролі аутсайдера!

А загалом виглядало так: середняк призначає 48-річного алленаторе без серйозних досягнень. Невже тут може бути щось цікаве і варте уваги? Як виявилося, цілком. 

Кадрові зміни

У літнє міжсезоння Удінезе підсилився скромно. Ніяких гучних імен.

Центр захисту, постраждалий від трансферу Моліни до Атлетіко, поповнив Яка Бійол — його попереднє місце роботи не будемо називати з етичних міркувань. Словенець вже встиг себе проявити з найкращого боку, а у матчі проти Інтера навіть відзначитися голом.

Інший словенець Санді Ловрич, який раніше виступав за швейцарський Лугано, зумів так само "забетонувати" за собою місце у центрі поля. 

Лівий фланг захисту підсилився португальцем Бутою з Браги, проте він поки не грав через травму. 

Власне, на цю ж позицію вони підписали й марокканця Адама Масіну з Уотфорда (клуба-"однокласника"), який розпочав сезон у якості гравця основи, проте у грі з Фіорентиною вибув через травму.

Через тактичні особливості його використовують у якості лівого центрального оборонця при схемі 3-5-2, адже позиція латераля майже завжди "забита" за молодим і спритним Удоджі.

Ще одна купівля у лінію оборони — камерунець Енцо Ебоссе з французького Анже. Будете сміятися, але теж гравець лівоногий і за схеми Соттіля грає лівого центрального. У старті з'явився лише раз — проти Сассуоло, проте прекрасно замінив травмованого Бійола на початку матчу з Ромою.

Головну втрату ми назвали — це аргентинський правий латераль Науель Моліна, який пішов підкоряти Мадрид. Також Удіне залишив його французький "змінщик" Брендон Соппі — його новим клубом стала Аталанта. Тут, щоправда, жодної проблеми, адже номінальний центрхав Роберто Перейра у свій 31 рік віднайшов себе на новій позиції і займається справжніми розривами флангу.

Схема, тактика і гра

Удінезе на старті чемпіонату вражає не тільки результатами. Воно вражає і сміливою грою. Найзапекліші оптимісти вже почали говорити про "нову Аталанту", коли автентична Аталанта починає трансформацію у щось абсолютно нове.

Як ми вже зазначили вище, "б'янконері" грають за схемою 3-5-2. У порівнянні з минулим сезоном вони не міняли схему, але "перетворили" (звісно ж, зусиллями Андреа Соттіла) її з оборонної на атакувальну. Це стосується кожної дрібниці — зокрема, використання крайніх оборонців у трійці центральних.

Найкращий статистичний приклад — 21 удар в останньому матчі проти Інтера. 21 проти Інтера, Карл!

Якщо порівнювати Соттіла з іншими тренерами, то його підходи багато в чому тотожні з "гасперінівськими" у класичному розумінні. Тут немає місця контролю м'яча, зате є неймовірно багато простору для агресії, руху вперед і максимально швидких переходів з оборони до атаки.

Навіть коли удінці грають другим номером, вони роблять це красиво. Вони готові віддати м'яч Фіорентині для класичного футболу Вінченцо Ітально, який включає у себе мільярд коротких передач. Проте вони ніколи не будуть сидіти і дивитися за цим в обороні. Кожна помилка закінчується миттєвим перехопленням і небезпекою.

Персоналії, які варті уваги

Вище ми вже згадали Роберто Перейру. Людина все життя грала у центрі поля і створювала там креатив, а тут в один момент стала правим латералем, який має протягом усієї гри розривати бровку. Повторимося, це у 31 рік!

Аргентинець виглядає такою собі сенсацією чемпіонату. Не відкриттям, бо то скоріше про молодих, але сенсацією на всі 100. У цьому сезоні на рахунку Перейти 7 матчів, 1 забитий м'яч (дуже красивий, у матчі проти Роми) і 4 гольові передачі. Зазначимо, що у двох минулих сезонах Перейра віддавав по 5 асистів за весь чемпіонат!

Жерар Деулофеу нарешті знайшов команду, де він є головною зіркою. Власне, це сталося не минулого сезону, але пристойні результати Удінезе сприяють ще більшій увазі до 28-річного іспанця. І це при тому, що у нинішньому сезоні вихованець Барселони досі не забивав.

Це ще одна людина, яку Соттіл відкрив у новій ролі — тепер він у першу чергу грає на роялі. Знов таки відзначимо статистичні показники: Жерар за 7 турів віддав 5 результативних передач — і саме стільки він їх віддав за весь сезон минулий. На позиції другого форварда поруч із Бету/Саксессом Деулофеу почуває себе наче риба у воді, а сеньйор Андреа демонструє, що він вміє бачити у футболістах те, чого не бачили його "попередники". 

До слова, про самого Бету. Португалець грає у складі Удінезе вже протягом другого сезону і на його старті знову вражає своє результативністю. Тут якраз ніяких змін не було — хлопчина як був яскраво вираженим накінечником, так ним і залишився. У цьому він вже забив 4 м'ячі.

У його випадку якраз не варто говорити про якісь відкриття — людина старанно виконує свою роботу і прогнозуємо, що точно виграє конкуренцію як у Саксесса, так і у Нестеровські. Перший отримує не менше шансів, проте досі не відзначився жодною результативною дією у новому сезоні. Другий — майже не виходить, а у матчах проти топ-команд, не виходить взагалі.

19-річний Удоджі, який перебуває у клубі в оренді з Тоттенгема, розриває свій фланг — лівий. І робить це нічим не поступаючись Перейрі. Ієнома встигає під час кожної гри виконувати просто неймовірний обсяг роботи як в обороні, так і в атаці.

Та навіть про 31-річного голкіпера Марко Сільвестрі важко забути. Можна згадати домашній матч проти Салернітани, де йому довелося робити справжні дива. Це, до слова, була найбільш дивна гра команди Соттіла у нинішньому сезоні.

Можна зійти до банальностей, проте Удінезе сильний у першу чергу тренерською думкою і командою грою. Це те, що вирізняє "зебр" з найкращого боку.

Висновок

Наразі важко робити прогнози на майбутнє. Зіграно лише 7 турів, з яких 5 — дуже вдалі для Удінезе. Завжди емоційна італійська преса знову знайшла собі команду, якій можна приписувати боротьбу за Скудетто. Щоправда, за кілька тижнів вона може приписувати їх абсолютно протилежне.

Удінезе не має складу для боротьби навіть за Лігу Європи. Проте Удінезе має тренерську думку і командний дух. А також вміння витискати максимум. Наразі це навіть не Аталанта перших сезонів свого сходження, проте це хороший натяк на те, що Італія отримала нову потенційну "казку". Насолоджуйтесь, поки є час.