Голландія грає до того історичну роль у світовому футболі (як несправедливо, що з трьох виходів у фінал ЧС перемогою не закінчився хоча б один!), подарувала світу таку кількість беззастережно великих гравців, тренерів і клубів, що статус її команд ми підсвідомо переоцінюємо. Є колосси в особі Аякса, ПСВ та Фейєнорда – а АЗ, нехай і на шанобливій відстані, одразу за ними. Команда регулярно грає в єврокубках (після 2004-го пропустила всього три євросезони), виховує зірочок, іноді дає бій грандам – і її асоціюють як щось дуже значуще.

Це чудово дисонує з Алкмаром як таким: еталоном європейської провінції. Згідно з минулорічним переписом населення, Алкмар має населення 109 тисяч осіб. В Україні місто з таким населенням зайняло б 36-те місце – між Бердянськом та Ужгородом. Зрозуміло, що Нідерланди загалом сильно поступаються нам населенням, але й для цієї країни Алкмар не входить до топ-20 найбільших.

"Сирні фермери" – прізвисько АЗ саме тому, що для місцевого міста найважливішою подією (не рахуючи матчів АЗ, звичайно) є ярмарок сироварів. Сиру присвячений місцевий музей, ярмарок функціонує і як великий туристичний атракціон – і нічого серйознішого за цю справу в Алкмарі немає. Місто існує як дуже комфортна, але зовсім неамбітна провінція, навіть за мірками маленької Голландії.

І при цьому – безперечно великий, навіть в історичному плані, клуб. У чому ж секрет?

Дві зірки, дві світлі повісті

У Нідерландах складно знайти професійний клуб, за який у молодості не грали б якісь видатні футболісти – але для АЗ на диво велику роль відіграли тренери. Як описуються легендарні голландські тренери інших клубів? “Прийшов, побачив талановиту молодь, розкрив її до рівня світових зірок — потім, якщо були амбіції, поїхав до Європи”. У випадку з “фермерами” не так: найкращі тренери в їхній історії насамперед досягли трофеїв.

Ім'я Георга Кесслера мало що скаже нефанатам голландського футболу, хоча саме він став одним із тих, хто перетворив напіваматорську лігу на найсильніший чемпіонат Європи. Голландії загалом пощастило отримати такого тренера: у шістдесяті, коли будь-який голландець пам'ятав війну, голокост і, як наслідок, ненавидів німців, Кесслер , син німця та голландки, закладав у збірну Голландії основи німецького професіоналізму.

З “помаранчевих”, яких Кесслер тренував у 1966-70 рр., розпочалася його тренерська кар'єра. Він майже не тренував у великих командах: його проблемою стало неприйняття статусу зірки, максимальна вимогливість до гравців. Але для низки середніх команд Георг став легендою, месією. І сезон-1980/81 стоїть у списку його головних хітів в одному ряду з віце-чемпіонством Герти (найвище досягнення в історії клубу) та фіналом Кубку УЄФА з Кельном.

Чемпіонський титул АЗ виграв із 12-очковим відривом від другого місця. Не вражає? А якщо нагадати, що це була ще епоха двох очок за перемогу? Найближчий переслідувач, Аякс, програв на 7 матчів більше та дозволив "сироварам" задовго до фінішу сконцентруватися на кубкових турнірах. Вони теж вийшло непогано: АЗ виграв Кубок Голландії, а у Кубку УЄФА дійшов до фіналу. Програв: ще більш тренерський та легендарний Іпсвіч Боббі Робсона виявився трохи сильнішим.

Одна з лож на стадіоні АЗ названа ім'ям Георга Кесслера.

Якщо про Кесслера за десятиліття після завершення тренерства призабули, то Луї ван Гал, як і раніше, свіжий, енергійний і напевно планує через пару місяців виграти чемпіонат світу.

Так вже вийшло, що в 71 році Луї помітно популярніший, ніж у віці, коли більшість тренерів переживають розквіт кар'єри. Неймовірний провал зі збірною, коли команда зірок програла відбір на ЧС-2002 Португалії та Ірландії (!), потім такий самий у Барселоні (Луї звільняли у січні – і клубу на той момент серйозно загрожував виліт) – і ось, здавалося б, почесна пенсія легенди в Алкмарі.

Але Луї дав зрозуміти, що його рано списувати з рахунків. У сезоні-08/09 команда, в якій Мунір Ель-Хамдауї та Мартен Мартенс шанувалися за зірок, не залишила ані найменших шансів Аяксу з Суаресом і Хунтеларом, Феєнорду з Макаєм та ПСВ з Афеллаєм. Символічно, що навіть більш-менш відомі імена того АЗ – Джермейн Ленс, Граціано Пелле , Рагнар Клаван – не зіграли великої ролі у завоюванні чемпіонського титулу. З беззірковою командою Ван Гал привіз 11 очок найближчому переслідувачу та поїхав творити великі справи: для початку до Мюнхена.

Другий ярмарок Алкмару

Після неймовірного сезону-80/81 один із гравців АЗ (Джон Метгод) виїхав прямо в Реал. Після чемпіонства-2008/09 Демі де Зеув, Ніколас Мойсандер та Ель- Хамдауї поїхали до Аякса, Арі – до Спартака, а Ромеро – до Сампдорії. Список вихованців АЗ виглядає скромно на тлі аналогічного списку інших клубів (хоча Джермейну Ленсу судилося, думаю, ще дуже довго залишатися найдорожчим придбанням в історії Динамо), а ось вмінню купити і продати у "сироварів" можуть повчитися дуже багато хто.

Вінсент Янссен коштував Тоттенхему 22 млн євро. Аліреза Яханбакш Брайтону (такому дбайливому та продуманому Брайтону) – 19. Гус Тіль Спартаку – 18. Ніхто з них не приніс новим клубам практично ніякої користі – а глибоко провінційний голландський клуб збагатився на, за своїми мірками, просто неймовірні гроші.

Клуб не живе ідеями “Make AZ great again” – він спокійно розвивається. У вдалі сезони когось продає, у невдалі – затягує пояс тугіше, але ціль знову брати титули навіть не ставиться. Натомість ставиться мета про розбудову стадіону АЗ, його розширення до 30 тисяч глядачів. Зараз, коли коронавірусні обмеження знято, відвідуваність “сироварів” складає близько 15 тисяч уболівальників на домашніх матчах – за місткості арени у 19 та населенні міста у 109. АЗ не прагне зробити провінцію футбольною столицею – це виглядало б просто безглуздо. Він, швидше, насолоджується статусом голландської провінції, вирощує гравців та тренерів, як ті ж сирні голови.

Саме “гравців та тренерів” – тренери теж використовують Алкмар як трамплін. Наприклад, Арне Слот розпочав тут самостійну тренерську кар'єру. Він видав чудовий сезон-2019/20, коли ледь не привів АЗ до третього чемпіонства – і пішов у Феєноорд . А на його місце клуб взяв нового тренера-дебютанта: Паскаля Янссена, який до Алкмара працював лише у дублі ПСВ.

Перший сезон Янссена в АЗ вийшов відмінним: команда стала третьою, випередивши навіть Фейєноорд Слота. Другий виявився поганим – АЗ фінішував лише п'ятим. Але АЗ і тут служить може послужити прикладом: він продовжив довіряти тренеру після спаду в результатах. Для кількох наших клубів той факт, що спад обумовлений об'єктивними факторами (ну, повернувся Феєноорд у топ, а його ресурси просто незрівнянні), не послужили б аргументом? Скільки з них звільнили б Янссена?

АЗ зараз: після гри з Динамо пішли майже всі, але старих знайомих все одно вистачає

Говорити, що Янссен надає перевагу схемі 4-3-3, зайве: якщо в інших лігах голландські тренери ще тішать різноманітністю, то в Ередивізії ця норма імені Святого Йохана. А ось його досвід гри з молоддю зараз активно використовується “сирними фермерами” – особливо з огляду на те, що темпи роботи “ярмарку” дивовижні навіть за мірками Голландії.

Від команди, яка програла “Динамо” у кваліфікації ЛЧ, не залишилося вже нічого. Тен Копмейнерс ще рік тому виїхав за 14 мільйонів євро в Аталанту. Майрон Боаду – за 17 у Монако. Келвін Стенгс – за 15 у Ніццу. Оуен Вейндал – за 10 в Аякс... Багато хто пішов за скромніші суми, і я не навантажуватиму вас перерахуванням маловідомих гравців – важливо, що за ці три повноцінних трансферних вікна “сирні фермери” продали цілу команду, одинадцять футболістів, за загальну суму 72.7 мільйонів євро.

Хто ж прийшов на їхнє місце? Звичайно, АЗ щось і витратив: витрати команди за ці два роки становили 21.95 млн євро. “Сирні фермери” взяли гравців із клубів, які стоять ще нижче в харчовому ланцюжку Ередивізії (прийшли гравці з Гоу Ехед Іглз, Віллем II, Зволле ). Когось взяли із, навпаки, грандів, причому європейського рівня: центрбек Зіньйо Вангойсден орендований в Інтера, а лівий захисник Мілош Керкез перейшов із Мілана на повноцінній основі.

Але набагато важливіше, що клуб найактивніше використовує резерви молодіжної команди (до речі, її тренує той самий Мартен Мартенс) і досвід Янссена в роботі з юніорами. Вінгер Майрон ван Бредероде перейшов із дубля цього літа, але вже пробився в основу; 18-річний центральний захисник Максим Деккер мало грав навіть за U-21 , але вийшов в основі на два останні матчі першої команди. У складі є і Пеєр Копмейнерс – молодший брат Тена .

До речі, прикладом приголомшливої довіри молоді та неймовірної футбольної спадщини Голландії є той факт, що Янссен щороку підтягує з дубля представника великої династії. У першому ж сезоні він перевів у першу команду Максима Гулліта: сина Рууда Гулліта, далекого родича Йохана Кройфа (Чорний тюльпан вже давно одружився на дочці брата Святого Йохана).

Максим навіть дебютував за АЗ у єврокубках, але загалом пробитися в основу не зміг і вже пішов у Камбююр. Але минулого літа Янссен перевів у першу команду Сема Вестервельда – воротаря вже у третьому поколінні. І якщо його дід Генні Ардес відомий хіба що фанатам голландської футбольної історії, то його дядько Сандер Вестервельд досяг великої слави в дев'яності і нульові. Саме Сандер грав за Ліверпуль у сезоні-2000/01, також відомий як сезон п'яти кубків: червоні тоді виграли Кубок і Суперкубок УЄФА, Кубок і Суперкубок Англії, а також Кубок Ліги.

Голландські футболісти рідняться один з одним, створюють династії та творять нових гравців. І це, якщо вдуматись, логічно. Спробуйте прикинути: скільки голландських футболістів та тренерів ви знаєте? І це у 10-мільйонній країні. Було б дивно, якби особисте життя всіх цих зірок та легенд ніяк не перетиналося.

Молодь, безумовно, розбавлена досвідом, причому двоє ветеранiв дуже відомі. Бруну Мартінс Інді вже повернувся до Голландії зі Сток Сіті, а Йорді Класі – один із небагатьох гравців, які застали баталії АЗ ще з Динамо. Старий добрий лажовик Рон Влар закінчив кар'єру рік тому... Важливо, що на тлі розпродажу всіх найкращих АЗ стартував просто чудово.

Єдина поразка – у першому матчі кваліфікації Ліги Конференцій від Данді Юнайтед (0:1). Матч-відповідь “сирні фермери” виграли 7:0, причому п'ять забили ще до перерви. Жил Вісенте був у домашньому матчі переможений з рахунком 4:0, а у Португалії – 2:1. У рідному чемпіонаті АЗ не такий щедрий на голи, але у п'яти матчах сезону набрав 13 очок, дозволивши нічию тільки Неймегену.

АЗ може виграти сьогодні в реінкарнації Дніпра, а може програти. Але з погляду менеджменту, селекції, розвитку клуб із голландської провінції мешкає просто в іншому всесвіті. І це саме ті речі, на які варто орієнтуватись.