Дніпро-1 нічого не запропонував АЕК Ларнака й вилетів із Ліги конференцій

У надзвичайно складні історичні часи єврокубкові перегони для України все одно тривають, а відповідальність за весняну частину міжнародних протистоянь цього сезону взяли донецький Шахтар та дніпровський Дніпро-1. Щоправда, після перших матчів попереднього раунду плей-оф Ліги Європи та Ліги конференцій УЄФА СК залишились дещо в гірших позиціях, у порівнянні з конкурентами за чемпіонськими баталіями в УПЛ, програвши кіпрському АЕК Ларнака в третьому матчі за поточний футбольний рік (0:1).

Компенсувати цей невдалий результат колектив Олександра Кучера мав у номінально домашньому протистоянні в словацькому Кошице на місцевій футбольній арені, проте вже за добу до початку гри з’явилась інформація щодо можливої відсутності головного бомбардира команди Артема Довбика, що, кажемо відверто, лякало. На жаль, перестороги виявились небезпідставними, і на звітну зустріч дніпряни виходили з експериментальним Олексієм Гуцуляком на вістрі атаки.

Це суттєво змінювало підходи СК до побудови власних наступів, адже лінія постійно розташовувалась нижче за звичний рівень, чіплятись за м’ячі в боротьбі було фактично нікому, та й завершувати базові передачі з флангів також. За таких умов Дніпро-1 вирішив розпочати з пристрілки у виконанні Олександра Піхальонка, який виконав аж дві спроби здалеку з правого флангу ще до сьомої хвилини, неабияк напруживши воротаря суперників ударами повз ближню стійку.

Загалом, динаміка номінальних господарів була помітно більш активною, у порівнянні з матчем тиждень тому, але все одно недостатньою для того, аби АЕК почав припускатись помилок біля власного штрафного. Окрім тих пострілів Піхальонка й пригадати щось у першому таймі, який для команди Кучера був найбільш прогресивним за всю двоматчеву дуель, було вкрай важко. І не можна було при цьому сказати, що підопічні Луїса Ольтри напружувались під тиском опонентів, навіть якщо ті дозволяли собі заходити занадто далеко.

Кіпріоти теж інколи могли огризнутись у позиційних наступах, створюючи проблеми для Валефа, але, у переважній кількості випадків, залучення бразильського воротаря не було необхідною умовою. Зрештою, другий тайм АЕК розпочинав уже з позиції відвертого другого номера, і подекуди доходило навіть до появи лінії з шести захисників у суперників у гранично низькому блоці.

Як долати таку оборону? Дніпро-1 спробував ще трохи побити здалеку вбік чужих воріт, але максимум, на що міг сподіватись, так це влучання в ближню стійку від Пеглоу здалеку з лівого флангу. Та й там голкіпер радше допоміг м’ячу в тому епізоді. Що ж до власне створеного гольового моменту тактикою Кучера, то мала місце одна подача з лівого флангу від Амаша на 73 хвилині, але Гуцуляк завершив її ударом головою повз дальню стійку.

Олексій намагався компенсувати відсутність Довбика, проте одного разу явно ухвалив невірне рішення, коли за кілька хвилин від свого промаху вирішив симулювати контакт із голкіпером за межами штрафного на лівому фланзі, але арбітри в це не повірили. А більше команда Кучера нічого до завершення гри й не встигла створити.